ПИТАННЯ 114. Мета та підстави застосування запобіжних заходів

Метою застосування запобіжних заходів є (ч. 1 ст. 177 КПК України):

1) забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків;

2) запобігання (звідси назва – запобіжні заходи) спробам:

− переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду;

− знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

− незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

− перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

− вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є (ч. 2 ст. 177 КПК України):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (обґрунтованість підозри має підтверджуватися зібраними доказами, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення);

2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–114 ¹, 258–258 ⁵, 260, 261 КК України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: