Воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html. Вимоги й обов'язки, схожі на перелічені, передбачені відповідними кримінальними кодексами і у зв'язку із засудженням до обмеження волі (КК Литви

Вимоги й обов'язки, схожі на перелічені, передбачені відповідними кримінальними кодексами і у зв'язку із засудженням до обмеження волі (КК Литви, КК Польщі), відстрочкою виконання покарання (КК Іспанії), при встановленні нагляду (КК ФРН), при застосуванні спеціально-судового нагляду (КК Франції). На наш погляд, усі такі вимоги і обов'язки мають бути в законодавстві уніфіковані.

2.4.4. Досвід інших держав щодо призначення покарання певним чином враховано у працях В.В. Полтавець, присвячених питанням загальних засад призначення покарання за КК України [607; 608]. Окремим аспектам цих питань на прикладі законодавства трьох європейських держав присвячені деякі статті [390; 680; 681]. Автори Теоретичної моделі Кримінального кодексунаводили приклад КК Угорщини(1978), який передбачав можливість необмеженого пом’якшення покарання у разі замаху, зменшеної осудності, фізичного і психічного примусу, перевищення меж необхідної оборони і крайньої необхідності під впливом страху чи виправданого душевного хвилювання [763, с. 12].

Надзвичайно змістовними є праці російських авторів С.А. Бражнікової та К.О. Борисенко і цікавими – зроблені ними висновки. У першій із названих праць спеціально досліджено зарубіжний досвід регламентації інституту обтяження покарання при його призначенні у межах санкції кримінального закону і доведено, що, на відміну від КК Росії, у кримінальних кодексах інших держав: встановлено пряму заборону враховувати при призначенні покарання не передбачені в законі обтяжуючі обставини (Латвія, Білорусь, Україна та ін.); закріплене кратне посилення покарання організатору злочину (організованої групи) (Білорусь); встановлено формалізовані правила призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті, залежно від видів співучасників (Голландія, Бельгія, Іспанія, Сан-Марино); закріплено правила призначення покарання при рецидиві злочинів, що дозволяють суду вийти за межі санкції (Австрія, Франція, Бельгія, Швейцарія, Сан-Марино). Авторка також пропонує запозичити для КК Росії такі апробовані у кримінальних кодексах інших держав обтяжуючі обставини, як вчинення злочину за винагороду (Австрія, Іспанія), вчинення злочину загальнонебезпечним способом (Україна), вчинення необережного злочину внаслідок свідомого порушення встановлених правил безпеки (Білорусь) тощо [128, с. 7, 19–22]. К.О. Борисенко виявила, що для кримінальних кодексів інших держав характерним є посилення покарання при рецидиві злочинів: у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин (Молдова, Швейцарія) або з виходом за межі санкції (Польща, Данія, Бельгія, Франція), а також запропонувала, з урахуванням досвіду України, Молдови, Польщі, Голландії тощо встановити у КК Росії правила призначення покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим [121, с. 25–26]. А ось українського дослідника О.М. Ігнатова, який на основі вивчення кримінального законодавства Білорусі, Голландії та деяких інших держав запропонував доповнити частину 1 ст. 67 КК України пунктом 14 "вчинення злочину працівником правоохоронного органу з використанням службового становища" [294], підтримувати не варто. Адже згідно з КК України таке діяння є окремим злочином і водночас не може розглядатися як обставина, що обтяжує покарання.

Нашим дослідженням встановлено, що правила призначення покарань більш чи менш детально, але визначаються у кримінальних кодексах практично усіх європейських держав. Класифікувавши їх за змістом, можна виділити правила призначення покарання: 1) загальні, у т.ч. правила щодо врахування обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання; 2) за замах на злочин і готування до злочину; 3) за співучасть у злочині; 4) за сукупністю злочинів; 5) за сукупністю вироків; 6) більш м’якого покарання, ніж передбачено законом; 7) окремим категоріям осіб (неповнолітнім, рецидивістам, визнаним обмежено осудними тощо).

У кримінальних кодексах різних європейських держав визначення загальних засад призначення покарання залежить від ступеня довіри суспільства до суду (що обумовлене, зокрема, рівнем корупції у судах) і національних традицій щодо визначення меж судової дискреції. Загалом стосовно переліків обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання та особливостей їх врахування судом, нами виявлені такі підходи, за якими: а) відповідні переліки є вельми широкими (Росія, Литва, Молдова, Австрія, Швеція, Фінляндія та ін.); б) таких переліків взагалі не існує (Болгарія і Бельгія); в) немає переліку обставин, що обтяжують покарання (Швейцарія); г) навпаки, немає переліку обставин, що його пом'якшують (Франція).

Особливості призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом, обумовлені, як правило, наявністю чи відсутністю певних пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а у КК Молдови – "угодою про визнання вини" (якщо вона прийнята, покарання за інкриміноване особі діяння скорочується на 1/3 максимального покарання, передбаченого за цей злочин), і стосуються, зокрема, прямого визначення в законі пропорцій, згідно з якими зменшуються межі покарання, а також (у Польщі, Австрії та ін.) не тільки пом'якшення, а й – за певних умов – і надзвичайного пом'якшення покарання. КК Іспанії, Сан-Марино та Італії визначають ступені покарання і надають суду можливість призначити покарання не лише меншого, а і більшого ступеня. У деяких КК (Болгарії, Польщі, Австрії, Італії) існують спеціальні (передбачені в Особливій частині КК) види пом'якшення покарання.

Проведений нами аналіз обставин, що пом'якшують покарання і обставин, що обтяжують покарання, як вони визначені у кримінальних кодексах різних держав Європи, дозволив зробити їх класифікацію і виявити відмінності, порівняно з КК України. Так, у кримінальних кодексах інших держав Європи, на відміну від КК України:

1) до обставин, що пом’якшують покарання, віднесені обставини, які стосуються:

- злочинного діяння – вчинення його: з мотивів співчуття (з етичних мотивів; із гідних поваги спонукальних мотивів; на прохання потерпілої особи); при порушенні умов затримання особи, що вчинила злочин, крайньої необхідності, обґрунтованого ризику, виконання наказу або розпорядження; у стані обмеженої осудності або особою, приведеною у стан сп’яніння чи дурману проти її волі; під впливом натовпу, що вчинює безпорядки;

- посткримінальної поведінки винного:надання медичної й іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочинного діяння або інші дії, якими винний уникнув або намагався уникнути більш тяжких наслідків (інші дії, спрямовані на загладжування шкоди, заподіяної потерпілому); покращення до нормальних відносин між злочинцем і жертвою; активне сприяння розкриттю злочинного діяння, вчиненого іншою особою (співробітництво винного з органами, які здійснюють кримінальне переслідування); сплив з моменту вчинення злочинного діяння відносно тривалого часу, якщо особа при цьому поводила себе добре (процес судочинства щодо особи продовжувався надзвичайно довго, але не з вини виконавця злочинного діяння чи його захисника);

- особи винного: наявність у сім’ї винного малолітніх дітей, яких він утримує; вчинення уперше злочинного діяння невеликої чи середньої тяжкості; вчинення злочинного діяння особою у віці від 18 до 21 року, яка не має повного уявлення про протиправність свого діяння, або є запущеною з точки зору її виховання; ведення винним до вчинення злочинного діяння законослухняного способу життя і вчинене діяння "разюче суперечить його звичайній поведінці"; вчинення статевого злочинного діяння щодо власної жінки або чоловіка (у т.ч. у випадку фактичного шлюбу), якщо потерпіла і в майбутньому збирається жити з винним і можна очікувати збереження подружньої спільності;

2) до обставин, що обтяжують покарання, віднесено вчинення злочинного діяння: у виді промислу; із зловживанням владою чи повноваженнями, що походять від держави; щодо представників інших держав; з використанням нещастя іншої особи; з віроломством (з використанням наданої довіри або із застосуванням обману чи зловживанням у сімейних, дружніх або гостинних відносинах); без мотиву або з низьких мотивів; з мотивів расизму, антисемітизму, сексуальної орієнтації; вчинення необережного злочинного діяння, незважаючи на передбачення результату.

Вырезано.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: