Кримінальний кодекс Республіки Албанія (англійською мовою) (Criminal Code of the Republic of Albania): http://pbosnia.kentlaw.edu/resources/legal/albania/crim_code.htm. 5 страница

716. Стадник В. Правове регулювання виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх // Право України. – 2005. – № 5. – С. 95–96.

717. Стадник В.В. До питання виконання покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх у зарубіжних країнах // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. – № 9. – С. 235–240.

718. Стан та шляхи гуманізації кримінального судочинства в Україні: Матеріали експертного дослідження / За заг. ред. О.В. Беци. – К.: Геопринт, 2005. – 82 с.

719. Статистика стану здійснення правосуддя в Україні у 2001–2006 рр. – К.: Верховний Суд України, 2 березня 2007 р. – 14 с.

720. Статут Ради Європи від 5 травня 1949 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – 16 липня. – № 26. – Ст. 1733.

721. Статут Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 р. Законодавство України. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

722. Стифен Джемс. Уголовное право Англии в кратком очертании / Пер. В. Спасович. – СПб.: Изд. В. Ковалевского, 1865. – 598 с.

723. Стрижевська А.А. Сукупність злочинів за кримінальним правом України. Автореф. дис.... канд. юр. наук. – К., 2007. – 20 с.

724. Судимість осіб та призначення мір кримінального покарання у 2003 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 4 (44). – С. 30–32.

725. Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність. Узагальнення, здійснене Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

726. Судово-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Упорядник і автор передмови М.І. Хавронюк. – К., 2006. – 550 с.

727. Сухарева Н. Некоторые проблемы регламентации примирения с потерпевшим // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 130–132.

728. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. – Т. 1. – Тула: Автограф, 2001. – 800 с.

729. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.: Юринком, 1995. – 208 с.

730. Тард Г. Преступник и преступление / Пер. Е.Выставкиной под ред. М.Н.Гернета. – М.: Тип. И.Д.Сытина, 1906. – 324 с.

731. Тард Г. Сравнительная преступность. – М., 1907. – 267 с.

732. Тасаков С. Нравственные начала уголовного закона о необходимой обороне // Уголовное право. – 2006. – № 5. – С. 80–83.

733. Тацій В.Я., Грошевий Ю.М. Проблеми зближення європейських правових систем як умова гармонізації законодавства України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998. – С. 53–54.

734. Телленбах С. О новом Уголовном кодексе Турции // Уголовное право. – 2006. – № 2. – С. 72–77.

735. Тимербулатов А.Х. Защита прав кредиторов в уголовном законодательстве Австрии, ФРГ и Швейцарии // Государство и право. – 1994. – № 3. – С. 95–100.

736. Тихомиров О. Юридична компаративістика як сучасний етап розвитку порівняльного правознавства // Право України. – 2006. – № 5. – С. 34–36.

737. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. – М., 1997. – 526 с.

738. Тропина Т. Л. Европейское законодательство о киберпреступлениях // http://crime.vl.ru/docs/stats/stat_110.htm.

739. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – К., 2000. – 16 с.

740. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. – К., 2003.

741. Тростюк З.А. Проблеми тлумачення окремих кримінально-правових понять у коментарях КК України // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. – 2004. – № 2 (2). Додаток 2. – С. 253–262.

742. Туляков В.А. Учение о жертве преступления: социальные и правовые основы: дис.... доктора юрид. наук. – Одесса, 2001. – 484 с.

743. Туманов Г.А. Методические возможности кибернетики в государственно-правовой сфере // Советское государство и право. – 1982. – № 9. – С. 34–67.

744. Тупанчески Н.Р. Уклонение от уплаты налогов. (Компаративный анализ). Автореф. дис.... доктора юрид. наук. – М., 2002. – 36 с.

745. Тупачески Н. Уклонение от уплаты налогов как уголовное преступление в некоторых странах Европейского союза и в США // Уголовное право. – 2002. – № 1. – С. 50–51.

746. Туркота С. Виникнення та розвиток правового компромісу: історичні передумови // Право України. – 2002. – № 5. – С. 46–51.

747. У бельгійських аптеках продаються набори для ейтаназії // Голос України. – 22 червня 2005 р.

748. Угода про Партнерство і Співробітництво між Європейськими Співтовариствами й Україною від 14 червня 1994 р. Законодавство України. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

749. Уголовное законодательство Норвегии / Науч. ред. Ю.В. Голик. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 375 с.

750. Уголовное право зарубежных государств. – М.: УДН, 1971–1975. Вып. 1. Источники уголовного права / Власов И.С., Гуценко К.Ф., Решетников Ф.М., Штромас А.Ю. – 1971. – 250 с.

751. Уголовное право зарубежных государств. – М.: УДН, 1971–1975. Вып. 2. Понятие преступления и вина / Власов И.С., Гуценко К.Ф., Решетников Ф.М., Штромас А.Ю. – 1972. – 207 с.

752. Уголовное право зарубежных государств. – М.: УДН, 1971–1975. Вып. 3. Стадии преступления и соучастие / Власов И.С., Решетников Ф.М., Штромас А.Ю. – 1973. – 227 с.

753. Уголовное право зарубежных государств. – М.: УДН, 1971–1975. Вып. 4. Наказание / Власов И.С., Галатонов В.Т., Гуценко К.Ф., Решетников Ф.М. – 1975. – 201 с.

754. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть: Учеб. пос. / Под. ред. И.Д. Козочкина. – М.: Омега-Л, Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 2003. – 576 с.

755. Уголовное право зарубежных государств. Особенная часть: Учеб. пос. / Под. ред. И.Д. Козочкина. – М.: Издательский дом "Камерон", 2004. – 528 с.

756. Уголовное право Российской Федерации. Учебник / Под ред. В.П. Кашепова. – М.: Былина, 2001. – 560 с.

757. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Под ред. Е.Л. Стрельцова. – Х.: ООО "Одиссей", 2002. – 762 с.

758. Уголовное право Федеративной Республики Германии / Пер. с нем. / Отв. ред. Козочкин И.Д. – М.: УДН, 1981. – 105 с.

759. Уголовное право. Части Общая и Особенная: курс лекций / Г.А. Есаков, А.И. Рарог [и др.]; под ред. А.И. Рарога. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 480 с.

760. Уголовное право. Часть Общая. Учебник для юр. фак-в и инст-в. – М.: Юрид. лит., 1966. – 512 с.

761. Уголовное уложение для Северо-Германского союза 31 мая 1870. – СПб., 1871. – 83 с.

762. Уголовно-процессуальный закон Латвийской Республики. Пер. с латыш. "Biznesa infonnacijas birojs". – Рига, 2006. – 240 с.

763. Уголовный закон. Опыт теоретического моделирования. – М.: Наука, 1987. – 276 с.

764. Уголовный кодекс Австрии / Науч. ред. С.В. Милюков. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 352 с.

765. Уголовный кодекс Австрии / Пер. с нем. – М.: ИКД "Зерцало-М", 2001. – 134 с.

766. Уголовный кодекс Бельгии / Науч. ред. Н.И. Мацнев. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004.– 561 с.

767. Уголовный кодекс Голландии / Науч. ред. Б.В. Волженкин. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 510 с.

768. Уголовный кодекс Испании / Науч. ред. Н.Ф. Кузнецова, Ф.М. Решетников. – М.: Зерцало, 1998. – 218 с.

769. Уголовный кодекс Франции / Науч. ред. Л.В. Головко, Н.Е. Крылова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 650 с.

770. Уголовный кодекс Швейцарии / Науч. ред. А.В. Серебренникова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 366 с.

771. Уголовный кодекс Швеции / По состоянию на 1 мая 1999 года. – М.: Изд-во МГУ, 2000. – 167 с.

772. Уканов К.Ш. Хищение предметов, имеющих особую ценность, по УК Республики Казахстан // Российский следователь. – 2003. – № 10. – С. 42–45.

773. Ульяновська О. Правові фікції і правові презумпції: єдність та відмінність // Право України. – 2005. – № 6. – С. 101–103.

774. Усатий Г.О. Компроміс як засіб вирішення кримінально-правового конфлікту. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – К., 2000. – 20 с.

775. Усатий Г.О. Кримінально-правовий компроміс. Монографія. – К.: Атіка, 2001. – 128 с.

776. Учебник немецкого уголовного права (Часть общая) А.Ф. Бернера. С примечаниями, приложениями и дополнениями по истории русского права и законодательству положительному Н. Неклюдова. – Том І. – За виданням 1867 г. // http://www.allpravo.ru/library/doc101p0/instrum3264/

777. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, від 1 січня 2000 р. Законодавство України. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

778. Фаргиев И.А. Учение о потерпевшем в уголовном праве России. Автореф. дис.... доктора юрид. наук. – М., 2005. – 42 с.

779. Фаткуллина М.Б.Юридические и фактические ошибки в уголовном праве: проблемы квалификации. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – Екатеринбург, 2001. – 20 с.

780. Ферри Э. Уголовная социология. – М., 1908. – 591 с.

781. Ферри Энрико. Преступления и преступники в науке и в жизни: Две лекции / Пер. с итал. – Одесса: Изд. Н. Лейненберга, 1890. – 54 с.

782. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони. Автореф. дис.... доктора юрид. наук. – К., 2004. – 33 с.

783. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони. Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 280 с.

784. Фефелов П.А. Понятие и система принципов советского уголовного права. – Свердловск: Средне-Уральское книжное изд-во, 1970. – 143 с.

785. Филимонов В. Теоретические проблемы учения о вине в уголовном праве // Уголовное право. – 2004. – № 3. – С. 69–71.

786. Финляндское уголовное уложение и относящиеся к нему узаконения / Предисл. Н.Д. Сергеевского. – СПб.: Тип. А.С.Суворина, 1907. – 208 с.

787. Філей Ю.В. Кримінально-правові санкції та їх застосування за злочини проти власності. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – Львів, 2006. – 18 с.

788. Філософія. Навч. посіб. для студентів вузів / Авт. колектив під керівн. Ю.В. Осічнюка, В.С. Зубова. – К.: "Фіта", 1994. – 384 с.

789. Флорес Хосе Луис Фернандес. Пресечение нарушений права войны, совершаемых отдельными лицами // Пресечение нарушений международного гуманитарного права. Сборник статей. – М.: МККК, 1998. – С. 5–72.

790. Фодор И. Основные принципы, категории и институты нового Уголовного кодекса Социалистической Республики Румынии. – В кн.: Новое уголовное законодательство зарубежных социалистических стран Европы. – М.: ЮЛ, 1974. – 402 с.

791. Франк Ад. Философия уголовного права в популярном изложении. В кн.: Философия уголовного права. – СПб.: Изд-во Р. Асланова Юридический центр Пресс, 2004. – 348 с.

792. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. – К.: Атіка, 2004. – 488 с.

793. Хавронюк М. Біблійні джерела сучасного кримінального законодавства // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 2. – С. 142–149.

794. Хавронюк М. Взаємний вплив кримінальних законів європейських держав: історична розвідка // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. Серія юридична. – 2005. – № 2. – С. 72–79.

795. Хавронюк М. Види кримінальних покарань: досвід європейських держав // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 3. – С. 95–102.

796. Хавронюк М. Випробування українського кримінального законодавства на "європейськість" // Віче. – 2005. – № 3. – С. 61–62.

797. Хавронюк М. Вітчизняне законодавство: поняття та види правопорушень // Наше право. – 2003. – № 2. – С. 25–36.

798. Хавронюк М. Врахування факторів криміналізації діянь в законотворчій діяльності (на прикладі складу злочину "Торгівля людьми") // Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). – 2001. – № 1. – С. 68–76.

799. Хавронюк М. Деякі проблеми встановлення вини // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. – С. 79–86.

800. Хавронюк М. Діяння проти життя та здоров’я ненародженої людини мають бути криміналізовані // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 10. – С. 124–128.

801. Хавронюк М. Загальні положення кримінального права, що містяться у конституціях держав Європи // Наше право. – 2005. – № 3. – С. 25–33.

802. Хавронюк М. Загальні службові злочинні діяння: особливості їх визначення у кримінальних законах європейських держав // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 124–128.

803. Хавронюк М. Загальноєвропейське кримінальне законодавство: деякі сучасні риси // Життя і право. – 2005. – № 6–7. – С. 60–64.

804. Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 9–17.

805. Хавронюк М. Злочинні діяння проти життя людини за законодавством європейських держав // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 109–118.

806. Хавронюк М. Інститут юридичної та фактичної помилки у кримінальних законах європейських держав // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 1. – С. 218–223.

807. Хавронюк М. Кримінальна відповідальність за хабарництво: європейський досвід // Право України. – 2005. – № 6. – С. 117–120.

808. Хавронюк М. Кримінальна відповідальність як гарантія реалізації прав та свобод людини і громадянина // Проблеми державного будівництва в України. Вип. 7. – К., 2001. – С. 74–79.

809. Хавронюк М. Кримінально-правова реституція (за законодавством України та деяких інших європейських держав) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 42. – Л., 2006. – С. 302–307.

810. Хавронюк М. Особливості кримінальної відповідальності вищих посадових осіб, суддів та інших чиновників: конституційний досвід європейських держав з республіканською формою правління // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 110–117.

811. Хавронюк М. Підприємницьке шпигунство і розголошення комерційної таємниці: юридичний аналіз складів злочинів, питання удосконалення відповідальності // Підприємництво, господарство і право. – 1999. – № 9. – С. 14–21.

812. Хавронюк М. Положення про покарання у конституціях європейських держав // Держава та регіони. Серія: Право. – 2005. – № 1. – С. 153–161.

813. Хавронюк М. Поняття злочинного діяння за законодавством європейських країн // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 112–117.

814. Хавронюк М. Принципи кримінального права (досвід держав Європи) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 2. – С. 200–204.

815. Хавронюк М. Работоргівля в Україні: чи здатне чинне законодавство ефективно протидіяти їй? // Підприємництво, господарство і право. – 1999. – № 3. – С. 23–31.

816. Хавронюк М. Щодо відповідності санкцій кримінально-правових норм суспільній небезпеці діянь // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 1. – С. 101–109.

817. Хавронюк М., Корольова Н. Віддієслівні іменники у Кримінальному кодексі України: значення правильного з’ясування їхнього змісту для кваліфікації злочинів // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 4. – С. 94–97.

818. Хавронюк М.І. Військові злочини: Навчальний посібник. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 156 с.

819. Хавронюк М.І. Деякі проблеми визначення суб’єкта злочину за Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. – № 9. – С. 134–140.

820. Хавронюк М.І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – 240 с.

821. Хавронюк М.І. До питання про Словник кримінально-правових термінів у Кримінальному кодексі України // Часопис Київського університету права. – 2002. – № 3. – С. 57–64.

822. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 504 с.

823. Хавронюк М.І. Історія кримінального права європейських країн: Монографія. – К.: Істина, 2006. – 192 с.

824. Хавронюк М.І. Категорії злочинів і санкції Особливої частини КК України: наукові дослідження та деякі висновки. В кн.: Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. – К.: А.С.К., 2001. – С. 211–276.

825. Хавронюк М.І. Комп’ютерні злочинні діяння за законодавством європейських держав // Наше право. – 2005. – № 1. – С. 66–71.

826. Хавронюк М.І. Конституції європейських держав як джерела кримінального законодавства // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2005. – № 12. – С. 53–91.

827. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.

828. Хавронюк М.І. Кримінально-правові засоби протидії організованій злочинній діяльності: досвід зарубіжних країн і законодавчі пропозиції для України // Кримінальне право України. – 2006. – № 1. – С. 84–99.

829. Хавронюк М.І. Нотатки до реформи кримінального законодавства // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем. – К., 2000. – С. 223–226.

830. Хавронюк М.І. Особливості визначення санкцій у кримінальних законах європейських держав // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя Незалежності України. 2005. – Вип. 2. – С. 13–22.

831. Хавронюк М.І. Приватне обвинувачення і примирення за кримінальним законодавством України та інших держав Європи // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3. – С. 120–126.

832. Хавронюк М.І. Сучасне загальноєвропейське кримінальне законодавство: проблеми гармонізації: Монографія. – К.: Істина, 2005. – 264 с.

833. Хавронюк М.І. та ін. Військові злочини: Комент. законодавства / М.І. Хавронюк, С.І. Дячук, М.І. Мельник; Відп. ред.: М.Д. Дрига, В.І. Кравченко. – К.: Вид-тво А.С.К., 2003. – 272 с.

834. Хавронюк М.І. Термінологічні вади нового Кримінального кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2002 р. – № 6. – С. 77–81.

835. Хавронюк М.І. Терор / Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 6: Т–Я. – 2004. – С. 47.

836. Хавронюк М.І. Тероризм / Юридична енциклопедія: В 6 т. 6-й том. Т.-Я. – К.: Укр. енцикл., 2004. – С. 47–50.

837. Хавронюк М.І. Шпигунство / Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. Т. 6: Т–Я. – 2004. – С. 445.

838. Хавронюк М.І., Мельник М.І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-правовий аспект) // Право України. – 2000. – № 4. – С. 59–64.

839. Хавронюк Н. Непреступления и квазипреступления в УК Украины // Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке.– М., 2005. – С. 286–289.

840. Хавронюк Н. Поводы, причины, условия и способы криминализации общественно опасных деяний // Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке. – М., 2004. – С. 447–453.

841. Хавронюк Н. Соотношение преступлений и других правонарушений (на примере законодательства Украины) // Соотношение преступлений и иных правонарушений: современные проблемы: Мат-лы IV Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 250-летию образования Моск. гос. ун-та им. М.В. Ломоносова. – М.: ЛексЭст, 2005. – С. 610–622.

842. Хавронюк Н. Что новый кодекс нам готовит? // Зеркало недели. – 25 марта 2000 р.

843. Хавронюк Н.И. Об усовершенствовании категориального аппарата уголовного закона (на примере Уголовных кодексов Украины и России) // Вестник научных трудов Нижнекамского филиала Московского гуманитарно-экономического института. Вып. 2. Часть 1. – Нижнекамск, 2000. – С. 51–54.

844. Хайне Г. Коллективная уголовная ответственность: проблема санкций. Предварительные замечания. // http://www.nbpublish.com/lpmag/single_mag.php?id=52&month=7&year=2001.

845. Халимон С. Правове регулювання виконання покарання у виді громадських робіт (порівняльний аналіз на прикладі України, Російської Федерації та Республіки Білорусь) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 146–148.

846. Харченко В.Б. Кримінально-правова охорона авторського права та суміжних прав. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – К., 1996. – 24 с.

847. Хлевицький В. Реформування чинного законодавства України у світлі Конвенції про кіберзлочинність // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – С. 123–126.

848. Хоменко І.В. Логіка – юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 392 с.

849. Хомич В.М. Уголовная политика в Республике Беларусь: результаты и перспективы реформирования // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. – 2004. – № 2 (2). Додаток 2. – С. 17–28.

850. Хомич В.М. Уголовное законодательство Республики Беларусь нуждается в расширении альтернативных форм воздействия на правонарушителей при осуществлении правосудия по уголовным делам // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. – № 9. – С. 119–125.

851. Хорольський Р.Б. Судовий прецедент як джерело права Європейського Співтовариства // Проблеми законності. – 1999. – Вип. 39. – С. 204–209.

852. Хрунхаюзен М. Некоторые основы и главные принципы Нидерландского Уголовного Кодекса. В кн.: Уголовный кодекс Голландии. – СПб., 2002. – С. 11–33.

853. Царьов Р.В. Використання компаративістського методу при реформуванні виконання покарання у виді позбавлення волі неповнолітніх в Україні // Піднесення до права. Реформування кримінального та кримінально-виконавчого законодавства – головний чинник корегування політики України у сфері виконання кримінальних покарань. Збірник доповідей та тез науково-практичної конференції 21-22 грудня 2006 р. – Запоріжжя, 2006. – С. 193–201.

854. Цибуленко Є.Н. Імплементація міжнародного гуманітарного права: досвід Нідерландів // Міжнародне право і національне законодавство. Збірник наукових праць. Вип. 3. – К.: Київський міжнародний університет, 2003. – С. 28–30.

855. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 3 жовтня. – № 40. – Стаття 356.

856. Циппеліус Райнгольд. Юридична методологія. Переклад, адаптація, приклади з права України і список термінів – Роман Корнута. – К.: Вид-тво "Реферат", 2004. – 176 с.

857. Чаричанський О.О. Підстави кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за Кримінальним кодексом України. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – Х., 2004. – 20 с.

858. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, 2002. – 432 с.

859. Черкасова Т.В. Концептуальные основы и сравнительный анализ развития законодательства России и Чехии в сфере борьбы с компьютерными преступлениями // Информационная безопасность и компьютерные технологии в деятельности правоохранительных органом. – Саратов, 2003. – С. 85–94.

860. Черри Р. Развитие карательной власти в древних общинах. – СПб., 1907. – 111 с.

861. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2006. – 608 с.

862. Чунталова О.В. Личность виновного: проблемы назначения наказания по уголовному законодательству России и других стран СНГ. Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Краснодар, 2006. – 24 с.

863. Шалгунова С. Покарання за корисливі злочини в проекті Кримінального кодексу України // Право України. – 1999. – № 12. – С. 70–72.

864. Шамардин А.А. Частные начала обвинения и становление принципа диспозитивности в уголовном процессе России. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – Екатеринбург, 2001. – 20 с.

865. Шапченко С.Д. Оценочные признаки в составах конкретных преступлений. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – К., 1988. – 24 с.

866. Шаргородский М.Д. Современное буржуазное уголовное законодательство и право. М.: Госюриздат, 1961. – 111 с.

867. Шарипкулова А.Ф. Сравнительный анализ некоторых норм об ответственности за экологические преступления по УК РФ и УК стран ближнего зарубежья // Пять лет действия УК РФ: итоги и перспективы. – С. 434–439.

868. Шевчук С. Адаптація законодавства: між РЄ та ЄС // Голос України. – 19 травня 2006 р.

869. Шемшученко Ю.С. Європейське право: теорія і практика // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998. – С. 26.

870. Шепелєва Н.В. До питання про відповідальність за посягання на життя, встановлену спеціальними кримінально-правовими нормами // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 9 (61). – С. 33–35.

871. Школа С.М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – К., 2004. – 20 с.

872. Шостко О.Ю. Теоретичні передумови й практика розробки та реалізація програм попередження злочинності неповнолітніх у США. Автореф. дис.... канд. юр. наук. – Х., 1997. – 20 с.

873. Шумилов В.М. Международное право и глобальная правовая система / Московский журнал международного права. – 2002. – № 4. – С. 7–8.

874. Шупилов В.П. Институт пробации в уголовном праве Англии и США. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – М., 1968. – 16 с.

875. Щедрин Н.В. Меры безопасности как средство предупреждения преступности: Автореф.. дис…. докт. юрид. наук. – Екатеринбург, 2001. – 42 с.

876. Щерба С., Додонов В. Уголовная ответственность за заражение венерическими заболеваниями и ВИЧ-инфекцией по законодательству России и зарубежных стран // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 65–69.

877. Щербина О.Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. Вид. 2-ге. – К.: Юридична думка, 2004. – 264 с.

878. Юзиханова Э. Криминологические достоинства российского уголовного законодательства // Уголовное право. – 2006. – № 3. – С. 99–103.

879. Ющик О.І. Кримінально-правове регулювання діяння, пов’язаного з ризиком за законодавством України. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – Чернівці, 2004. – 19 с.

880. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1988. – 128 с.

881. Яни П.С. Конфискация имущества и уголовная ответственность // Уголовное право. – 2006. – № 2. – С. 131–135.

882. Яценко С.С. Ніякого покарання без закону (стаття 7 Конвенції про захист прав людини і основних свобод): аспекти реалізації // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 5. – С. 79–89.

883. Яценко С.С. Уголовно-правовая охрана общественного порядка (Сравнительно-правовое исследование). Автореф. дис.... доктора юрид. наук. – К., 1988. – С. 10–14.

884. Яценко С.С. Уголовно-правовая охрана общественного порядка. (Сравнительно-правовое исследование). Дис.... доктора юрид. наук. – К.: Киевский гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко, 1988. – 585 с.

П р и м і т к а. Рік прийняття конституції наводиться лише при першому згадуванні. Номери конкретних статей (параграфів) конституцій та інших законів, як правило, не наводяться.

П р и м і т к и:

[2]. Так, згідно з КК Білорусі строк ув'язнення за необережні злочини не може перевищувати 7 років, а КК Росії – 10 років. Таке положення треба закріпити і в КК України. Пояснити цю потребу можна так. В період з 1 вересня 2001 р. по 1 вересня 2007 р. на розгляд Верховної Ради України внесено понад 200 законопроектів стосовно змін до КК України, значна частина яких містить необґрунтовані пропозиції щодо посилення санкцій у статтях його Особливої частини. При цьому суб'єктами законодавчої ініціативи не сприймаються аргументи експертів про порушення абстрактного принципу справедливості (адекватності) покарання, оскільки для обґрунтування експертної позиції послатися на конкретні вимоги Загальної частини КК України неможливо.

[3]. Наприклад: два найвищі ступені штрафу мають встановлюватися як додаткові покарання за тяжкі й особливо тяжкі злочини; чотири ступеня обмеження волі, чотири ступеня арешту і чотири ступеня виправних робіт мають відповідати першим чотирьом ступеням ув'язнення тощо.

П р и м і т к а. Йдеться про злочин з формальним складом.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: