Новий світовий порядок

У 80-і роки США змістили підходи до склався на той час світового економічного порядку, що враховує соціально-економічні зміни та зрушення в співвідношенні сил у світі. Американські правлячі кола вважали, що поділ на дві соціальні системи додало глобальних проблем невиправдану гостроту і зробило міжнародні домовленості недостатньо надійними. Ставка була зроблена на відродження домінуючої ролі США у світовій економіці. На початку 1991 р. під час військових операцій провідних західних країн проти Іраку президент США висунув положення про «новий світовий порядок», не розкривши його змісту.

Концепція нового світового порядку (НМЛ) має різні тлумачення. Відповідно до одного з них вона має на увазі багатосторонню колективну безпеку, що включає дійсне об'єднання держав з підтримання порядку у всіх підсистемах при спрямовуючу роль США. Цей підхід у тієї або іншої мірою знаходить розуміння в більшості країн Заходу, буржуазно-ліберальний гуманізм яких має вузькі рамки і часто використовується як засіб у боротьбі за збереження привілейованого становища у світовому господарстві найбільш розвиненою і сильної групи країн. На Заході побоюються, що підвищення індустріальних нових країн, загострення конкуренції підірвуть процвітання промислово розвинених країн.

Інше тлумачення зв'язується з підтриманням очолюючого положення єдиної наддержави – США і твердженням американської винятковості. Воно враховує прихильність США опорі на силу. Після розвалу соціалістичної співдружності і Радянського Союзу США залишилися єдиною наддержавою у світі. Дане тлумачення підтверджується висадкою американських військ в Сомалі і на Гаїті у 1993 році, на території колишньої Югославії в 1996 р. під прапором ООН, військовою агресією провідних країн НАТО проти Югославії навесні 1999 р. і фактичної окупацією частини її території [10].

Новий світовий порядок представляє собою концепцію, розрахована на тривалий період часу, щодо створення інфраструктури для здійснення США свого впливу в світі. Вона спирається на положення про те, що стабільність економічного режиму можна підтримати лише у спеціальній світо-господарської структурі, де домінує яскраво виражений лідер. Ця концепція відповідає положенням, висунутого ще у 70-х роках, про що походить заміні демократії пануванням еліт у суспільстві.

Альтернативою може подібним устремлінням бути справедливий демократичний лад, яка зможе гарантувати світовій спільноті досягнення розумних домовленостей з глобальних проблем і сумлінну співпрацю всіх держав у ході їх вирішення, соціальну і геополітичну справедливість.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: