ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Основні характеристики ДБЖ APC Smart-UPS SRT 2200VA 3 страницаДжерела безперебійного живлення (ДБЖ) Інформація про ДБЖ, які використовуються у мережі міститься у таблиці, яка розкриває характерні показники у роботі цього обладнання. Основні характеристики ДБЖ APC Smart-UPS SRT 2200VA Таблиця 3.6 – Основні характеристики ДБЖ
3.2.3 Сервери локальної комп’ютерної мережі Планування інтенсивності інформаційних потоків, частоти та об’єму передаваємої інформації стикається із спроможністю серверного обладнання підтримувати належний трафік. Вимоги до сервера складаються із урахування таких чинників як: - кількість робочих станцій; - програмне забезпечення, яке встановлено на робочих станціях у мережі, призначене для роботи у мережі кількість робочих станцій; - програмне забезпечення, яке встановлено на робочих станціях у мережі, призначене для роботи у мережі. Таблиця 3.7 –Робочі станції в мережі
Таблиця 3.8 - Характеристики сервера 3.2.4 Проектування горизонтальної кабельної підсистеми У процесі проектування здійснюється: - прив'язка окремих робочих місць до мережного обладнання; - вибір типу телекомунікаційних розеток; - вибір типу і категорії кабелю з розрахунком його довжини; - проектування точок переходу (при необхідності їхнього застосування). Діаграма процесу проектування горизонтальної кабельної підсистеми:
При цьому необхідно дотримуватися наступних вимог: - максимальна довжина горизонтального кабелю не повинна перевищувати допустиму довжину для даного типу кабелю; - за інших рівних умов рекомендується мінімізувати кількість кабельних сегментів (кабельних трас); - кожна кросова панель повинна по можливості обслуговувати приблизно однакову кількість робочих місць; - за інших рівних умов розподіл окремих робочих місць по кросовим повинно виконуватись за критерієм мінімізації середньої довжини кабельного сегменту. Необхідна кількість кабелю розраховується з використанням наступного емпіричного методу. Виходячи з припущення, що робочі місця розподілені по площі, що обслуговується, рівномірно, обчислюється середня довжина (Lcp) кабельних трас за формулою:
Lcp =(Lmax+Lmin)/2
де Lmin і Lmax – відповідно довжини кабельної траси від точки розміщення кросового обладнання до найближчого роз’єму і найдальшого робочого місця, які отримані з урахуванням технології прокладення кабелю, усіх спусків, підйомів, поворотів і особливостей будинку. При визначенні довжини трас необхідно додати технологічний запас величиною 10%–30% від Lcp і запас Х для процедур розведення кабелю в розподільному вузлі й роз’єму; так що довжина трас L, буде розраховуватись за формулою:
L= (1,1Lcp+X)*N
де N – кількість розеток на поверсі. Розрахунок кількості кабелю, треба проводити для кожного поверху, а також сума кабельних сегментів у метрах. Дробові значення округляємо до цілого числа для всього приміщення. Результати проектування кабельних сегментів зводяться до таблиці 3.9 Таблиця 3.9 – Горизонтальні поверхові підключення
Сума довжин сегментів кабелю складає – 456 м. Відомо, що в бухті 305 метрів кабелю. Тоді для створення горизонтальної підсистеми необхідно 2 бухти кабелю UTP категорії 5. 3.2.2 Моделювання конфігурації мережі Моделювання комп’ютерної мережі відбувалось за допомогою програми NetCracker Professional. Всі заходи що до моделювання мережі протікають у декілька етапів, кожний з етапів ділиться на окремі операції: 1. Запускаємо NetCracker Professional 2. Відкриваємо Project Hierarchy. Проект формується як ієрархічна структура. Кожен рівень має відповідний символ розкриття. Вікно сайту Building стає поточним вікном (рис. 3.1).
Рисунок 3.1 – Вікно сайту Building Побудова мережі представлена на рисунку 3.4 та 3.5.
Рисунок 3.2 - 1 Поверх
Рисунок 3.3 - 2 Поверх 3. Було використано інструменти малювання для анотування проекту. У панелі інструментів, були використані лінії для малювання (рис. 3.4).
Рисунок 3.4 – Панель малювання 4. Було використано анімацію. 5. Наповнення будинку використовуючи архітектуру "клієнт-сервер", відбувалося у такій послідовності: 5.1 У панелі Device browser, було знайдено Switches. 5.2 У базі пристроїв після розгортання списку для комутаторів (Switches), було обрано тип комутатора згідно попереднього вибору (рис. 3.5).
Рисунок 3.5 – Тип комутатора 6. Для переміщення комутатора в робочу область, було додержано наступних інструкцій: обрано пристрій NETNEX 8111 E1 ATM CLAD MUX у списку пристроїв у нижній частині екрана і переміщено його на робочу область. 7. Було поміщено робочі станції в робочу область (рис. 3.6).
Рисунок 3.6 – Приклад мережі
8. Установлено мережну карту в кожну з робочих станцій. 9. Серед зображень пристроїв було ATMLink PCI 155-UTP NIC (рис. 3.7).
Рисунок 3.7 – Параметри пристрою 10. Було встановлено мережеву карту у комп’ютер. 11. Було приєднано комп’ютер до комутатора. 12. Використовуємо кнопку
Рисунок 3.8 – Діалог помічника по зв'язках
13. Було встановлено профілі трафика між робочими станціями за допомогою кнопці
Рисунок 3.9 – Вікно Profiles 14. Було зроблено настроювання анімації 15. Було переглянуто профілі трафіка. У меню Global виберемо команду Data flow з'явиться вікно, зображене на рисунку 3.10.
Рисунок 3.10 – Data Flow 3.2.3 Ресурсозбереження проекту Нижче приведений розрахунок електричних характеристик для даної мережі. Номінальне значення напруги в мережі становить 220В при частоті 50Гц. Але напруга може змінюватись або навіть пропадати в аварійних ситуаціях на лінії. Для надійної роботи кожен пристрій мережі підключений до блока безперебійного живлення. Усі пристрої розподілені по декількох приміщеннях, що охоплюються мережею (табл. 3.6). В кожному приміщені знаходиться електричний щиток. Необхідно зробити для кожного приміщення підбір типу дроту, розрахованого на споживану потужність. Таблиця 3.9 – Споживання електричної енергії комутуючими пристроями Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|