Основні характеристики ДБЖ APC Smart-UPS SRT 2200VA 6 страница

Вартість матеріальних витрат розраховується в графі 6, за формулою 9.21

ВМ=ЦМ * К, (9.21)

де ВМ- витрати матеріалів, грн.

ЦМ - ціна за одиницю матеріалу, грн.

К - кількість одиниць матеріалу, одиниць.

Невраховані матеріали розраховуються за формулою 9.22

НМ= ВМ*(5-20%) / 100, (9.22)

де НМ - невраховані матеріали, грн.

5-20% - відсоток неврахованих матеріалів.

НМ= 215510*10% / 100 = 21551

Транспортно - заготівельні витрати розраховуються за формулою 9.23

∑ТЗВ =(ВМ+НМ)*(10-14%) / 100, (9.23)

де ∑ТЗВ - транспортно-заготівельні витрати, грн.

10-14% - відсоток транспортно - заготівельних витрат.

∑ТЗВ =(215510+21551)* 10% / 100 = 237,06

Вартість обладнання складається з витрат на придбання машин, приладів та іншого обладнання. Програмне забезпечення розповсюджене безкоштовно. Розрахунок витрат на придбання обладнання про­водиться так само, як для витрат на комплектуючі вироби, з обов'язковим урахуван­ням транспортно-заготівельних витрат. Кількість олюднення необхідно взяти користуючись яка знаходиться у таблиці 9.6.

9.1.3 Визначення трудових витрат на монтажні роботи

Витрати на монтажні роботи складаються з трудових витрат на будівельні та монтажні роботи. Для модернізованої версії мережі розраховується створення магістральних каналів і вартість пусконалагоджувальних робіт. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт визначається на основі обсягу або кількості відповідних видів робіт по монтажу. Розрахунок витрат оплати праці здійснюється за встановленими нормативами, результат розрахунку представлені у таблиці 9.5

Таблиця 9.5 - Розрахунок заробітної плати монтажників

Примітка:

Вартість витрат на монтажні роботи розраховується у графі 5, за формулою 9.24

МР= Ц * К, (9.24)

де МР- витрати на монтажні роботи, грн..

Ц – ціна за одиницю роботи, грн..

К – кількість робіт, одиниць.

Зведений розрахунок вартості проектування та монтажу комп’ютерної мережі надано у таблиці 9.6

Таблиця 9.6 – Калькуляція вартості проекту та монтажу комп’ютерної мережі

Сучасна комп’ютерна мережа потребує наукового підходу на всіх етапах розробки та будівництва, що впливає на збільшення кінцевої вартості. Але, враховуючі обов’язкові вимоги до стабільності роботи мережі, вкладення являються виправданими.

9.2.1 Розрахунок економічної ефективності проектованої мережі

По оцінці закордонних фахівців в області автоматизації керування, автоматизація роботи службовців в умовах комерційних підприємств із напрямком роботи в інформаційні технології може скоротити загальні витрати на конторську діяльність приблизно на 25%. Однак, найбільш важливою метою автоматизації роботи службовців є підвищення якості адміністративних рішень (якість виробленої інформації).

Джерелами економічної ефективності, що виникає від застосування комп'ютерів у мережі, є:

- зменшення витрат на обробку одиниці інформації;

- підвищення точності розрахунків;

- збільшення швидкості виконання обчислювальних і друкованих праць;

- здатність автоматично збирати, запам'ятовувати і накопичувати розрізнені дані;

- систематичне ведення баз даних;

- зменшення обсягів збереженої інформації і вартості збереження даних;

- стандартизація ведення документів;

- істотне зменшення часу пошуку необхідних даних;

- поліпшення доступу до архівів даних;

- можливість використання обчислювальних мереж при звертанні до баз даних

При аналізі ефективності мережі важливо враховувати, що кінцевий ефект від їхнього застосування зв'язаний не тільки з відшкодуванням витрат на покупку, монтаж і експлуатацію устаткування, а, у першу чергу, за рахунок додаткового поліпшення якості прийнятих рішень.

Економічна ефективність інформаційних процесів визначається співвідношенням витрат на технічні засоби і на заробітну плату працівників з результатами їхньої діяльності. Відомий ряд підходів до визначення основних складового ефекту інформаційної діяльності. В основу цих понять покладені поняття інформаційної продукції (різні види інформації), інформаційного ефекту, величини запобігання втрат, суспільно необхідного рівня інформативності й інші.

Витрати на розробку, закупівлю комплектуючих і монтаж мережі носять одноразовий характер і при розрахунку ефективності враховуються разом з додатковими капітальними витратами.

При розрахунку може бути прийнята така модель упровадження мережі - до впровадження проекту автоматизовані функції виконувалися програмістами вручну (у цьому випадку ефект досягається за рахунок збільшення продуктивності праці, зниження чисельності програмістів, зниження витрат на оренду приміщень для розміщення програмістів; необхідно зробити повні витрати на придбання комплекту технічних засобів).

Для визначення економічної ефективності впровадження нового проекту застосовується два аспекти:

- економічна оцінка відповідних результатів;

- економія витрат (собівартості) вирішення визначених задач за рахунок скорочення часу на виконання відповідних робіт, застосовуючи новий виріб.

Економічна оцінка відповідних результатів здійснюється бальним методом. В зв’язку з застосуванням нового виробу, соціальний результат нового інноваційного продукту виявляється в тому, що під час його використанні покращуються:

- дозволяючи можливість (Інтернет);

- ІР - стійкість; хвильовий опір;

- діапазон сприйняття (максимальна довжина кабелю);

- надійність (коефіцієнт втрати даних);

- скорочується час пошуку в n раз (знижується похибка);

- швидкість кабельної лінії;

- дані беремо з таблиці багатофункціональність (підтримка різних технологій);

- зручність функціонування (демонтажу).

Враховуючи ці параметри, за допомогою існуючої методики складається таблиця бальних оцінок для створення сприятливих умов роботи нової мережі в таблиці 9.7

Таблиця 9.7 – Бальна оцінка умов роботи нової мережі

Середній бал усіх визначених параметрів, які характеризують оптимальні умови роботи нової мережі, згідно формул складає:

- до впровадження визначається за формулою 9.25

, (9.25)

де - сума балів до впровадження;

n – Кількість визначених параметрів

- після впровадження визначається за формулою 9.26

(9.26)

де - сума балів після впровадження;

n – Кількість визначених параметрів

Звідси – інтегральна оцінка категорії якості роботи програмного продукту, яка визначається за формулами 9.27 та 9.28.

після впровадження (9.27)

до впровадження , (9.28)

Вплив параметрів на умови роботи нового виробу визначається за формулою 9.29

(9.29)

Прискорення роботи за допомогою нового виробу за сприятливих умов визначається за формулою 9.30

(9.30)

Річний економічний ефект від розробки і впровадження мережі визначається, як різниця між розрахунковою річною економією витрат та додатковими витратами на розробку і впровадження нового виробу і визначається за формулою

Е = ∆С - Е_н * ∆К, (9.31)

де ∆С - річна економія поточних витрат після впровадження проекту;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (для автоматизованих систем керування і проектування у межах 0,28-0,50), в середньому Ен=0.39.

∆К - додаткові капітальні витрати витрат на розробку і впровадження нової мережі.(Витрати на розробку, закупівлю комплектуючих і виготовлення мережі носять одноразовий характер і при розрахунку ефективності враховуються разом з додатковими капітальними витратами - Ціна реалізації мережі)

Річна економія поточних витрат після впровадження проекту визначається за формулою:

Е = 160020 – 0,39 * 232777,03 =69237

∆С= ЗПср*∆ ЧП (9.32)

де ЗПср - середня заробітна плата працівників на підприємстві, грн.

∆ ЧП– зміна чисельності персоналу після впровадження мережі, осіб. Дані беремо від офіційного джерела підприємства (приблизно 25-30%).

∆С= 889х12 х15 = 160020

Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних витрат за формулою

, (9.33)

Термін окупності капітальних витрат представляє собою зворотною величину, і розраховується за формулою:

, (2.50)

Т_о - строк окупності капітальних вкладень.

Нормативний строк окупності у засоби автоматики й обчислювальної техніки складає від 2 до 4 років (Тнок), а нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень у межах 0,28-0,50 (Ен).

Ер=0,69≥Ен=0,5 та То=1,45≤Тнок=4, що проект мережі економічно ефективний для даної компанії.

Висновок:

Ціна проекту складає 4446 грн.

Ціна проекту та монтажу складає 232777,03 грн

Виходячи з розрахованого строку окупності який складає 1,46 роки, можна сказати, що проект мережі економічно ефективний для даного підприємства. Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень в обчислювальну техніку (Ен)=0,69 згідно державного стандарту знаходиться у межах 0.25-0.50. Якщо Ер ≥ Ен, то впровадження комп’ютерної мережі вважається економічно ефективним.

10 Охорона праці та навколишнього середовища

10.1 Правила охорони праці під час експлуатації електронно - обчислювальних машин.

Згідно наказу Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 р. №21, „правила та вимоги щодо охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та фізичних осіб, які здійснюють розробку, виробництво та застосування персональних електронно - обчислювальних машин (ПЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ПЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ПЕОМ”.

Охорона праці та безпека роботи локальної мережі пов’язані з виконанням організаційних та технічних заходів як при проектуванні пристрою, так і при його виготовленні та експлуатації.

До загальних вимог у виробничих приміщеннях необхідно віднести облаштування робочих місць, обладнаних відео терміналами (моніторами), яке повинно забезпечувати:

- належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

- оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

- належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

Облаштування робочих місць повинно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

- наявність шуму та вібрації;

- м’яке рентгенівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

- наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео термінали та ПЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 „Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности”.

Робочі місця з ПЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватись в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Розташування приміщень для роботи з ПЕОМ у підвалах та цокольних поверхах є неприпустимим.

Площу приміщень, в яких розташовують ПЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПЕОМ: площа – не менше 6,0 м², обсяг – не менше 20,0 м³, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Підлога всієї зони, в якій відбувається виготовлення електронних пристроїв має бути вкрита діелектричними килимками. Крім того, приміщення, в яких проводяться паяння, повинні відповідати вимогам СП 952-72 „Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец”.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях(батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. У приміщеннях з ПЕОМ необхідно проводити щоденно вологе прибирання.

До санітарно – гігієнічних вимог відносять:

а) Вимоги освітлення.

Природне світло повинно проникати крізь бічні світло прорізі, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, які обладнані ПЕОМ, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ, але й також допускається застосовувати у світильниках місцевого освітлення лампи розжарювання.

б) Вимоги до рівнів шуму та вібрації.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Шумопоглинальними засобами повинні бути негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 – 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

в) Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціонування мікроклімату приміщень з ПЕОМ.

Приміщення з ПЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціонування повітря.

г) Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів.

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 „ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 „Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях”. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 „ССБТ.

Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг на куб. м; вміст оксидів азоту – 5 мг на куб. м; вміст пилу – 4 мг на куб. м.

д) Вимоги електробезпеки передбачають наступне:

ПЕОМ, периферійні пристрої та інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), еле -

ктропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших режимів. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ, периферійних пристроїв та іншого устаткування виконується як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.

Нульовий захисний провідник використовується для заземлення пристроїв. Використання нульового робочого провідника замість нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки розподільчого щита до кожної з розеток у приміщенні. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

Якщо в приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п’яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електроживлення в приміщенні, крім освітлення.

Персональні ЕОМ, периферійні пристрої, та інше устаткування повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань і розеток заводського виготовлення. При цьому, штепсельні з’єднання та розетки для напруги 5 В та 12 В, за своєю конструкцією повинні відрізнятися від розеток з живленням 220 В. Розетки та штепсельні з’єднання, які мають різні номінали напруг, повинні відрізнятися також і різним кольором.

Силові кабелі, які призначені для живлення пристроїв у приміщенні необхідно прокладати в спеціальних металевих трубах по центру приміщення або з країв під підлогою. В такому випадку необхідно біля під -

логи, або під підлогою встановити систему пожежної сигналізації та систему автоматичного пожежегасіння. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Необхідно забезпечити відведення з покриття підлоги статичних зарядів.

Неприпустимим є наступне:

- експлуатація кабелів та провідників з пошкодженою ізоляцією, залишення провідників та кабелів під напругою без ізоляції;

- користування пошкодженими розетками, розгалужувальними коробками, перемикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення та випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

10.1.2 Вимоги до обладнання

Відео термінали, персональні ЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати вимогам чинним в Україні стандартів та нормативних актів з охорони праці. Вище перераховані пристрої закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ПЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати Першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 „ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности” та ГОСТ

25861-83 „Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования электрической и механической безопасности и методы испытаний” або повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.

Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.

10.1.3 Основні вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць

Площа, виділена для одного робочого місця з відео терміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг – не менше 20 куб. м. Робочі місця з ПЕОМ відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: