Основні характеристики ДБЖ APC Smart-UPS SRT 2200VA 7 страница

При розміщенні робочих місць з ПЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

- робочі місця з ПЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

- відстані між бічними поверхнями відео терміналів має бути не меншою за 1,2 м;

- відстані між тильною поверхнею одного відео термінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць має бути не меншим за 1 м.

Устаткування розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 – 140 град.

Екран відео термінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

- при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14”/15”) – 600 – 700 мм;

- 43 см (17”) – 700 – 800 мм;

- 48 см (19”) – 800 – 900 мм;

- 53 см (21”) – 900 – 1000 мм.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 – 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури повинен бути в межах 5 – 15 град.

Організація робочого місця з використанням ПЕОМ для управління технологічним обладнанням, повинна передбачати:

- достатній простір для людини-оператора;

- вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті – 900 – 1330 мм, по глибині – 400 – 500 мм;

- розташування екрана відео термінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відео термінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

- можливість повертання екрана відео термінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.

10.1.4 Вимоги безпеки під час експлуатації ПЕОМ

Користувачі персональних ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відео термінали, ПЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Після закінчення роботи відео термінал та ПЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації не

обхідно негайно відключити відео термінал та ПЕОМ від електричної мережі.

Є неприпустимими такі дії:

- зберігання біля відео термінала та ПЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- робота з відео терміналами, в яких під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо.

10.2 Розрахунок виробничого освітлення

В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути:

- природнім (бокове, верхнє чи комбіноване), що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;

- штучним (загальне, місцеве чи комбіноване), що створюється електричними джерелами світла;

- суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) в приміщенні з урахуванням відповідного поясу світлового клімату можна розрахувати за формулою:

, (10.1)

де - значення КПО (за умовою суміщеного верхнього чи комбінованого освітлення);

m – коефіцієнт світлового клімату (для IV поясу = 0,9);

С – коефіцієнт сонячності клімату.

У виробничих та громадських будівлях іноді не вдається забезпечити достатнє за нормами природне освітлення. В такому випадку необхідно проектувати суміщене освітлення. При одночасному використанні природного та штучного освітлення до останнього пред’являються вимоги щодо кольоровості, інтенсивності та способів включення і регулювання.

10.2.1 Проектування природного освітлення

При проектування природного освітлення повинні бути визначені наступні вихідні дані: характеристика зорової роботи; наявність спеціальних вимог до природного освітлення (напрямок світлового потоку на робочу поверхню, рівномірність освітлення приміщення, рівень вертикальної освітленості тощо); географічне місце розташування; орієнтація будівлі стосовно сторін світу; напруженість та тривалість сонячної радіації; кількість опадів протягом року; напрямок пануючих вітрів і т. д.

Основним завданням при проектуванні природного освітлення виробничих приміщень є вибір типу та визначення розміщення і сумарної площі світлових отворів, при яких у приміщеннях забезпечується необхідний світловий режим.

Вибір системи природного освітлення визначається в основному, призначенням та прийнятим об’ємно-планувальним рішенням будівлі, характеристиками технологічного процесу та зорової роботи, що виконується в приміщенні, а також географічним розташуванням будівлі та особливостями клімату.

10.2.3 Штучне освітлення та його нормування

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях для компенсації нестачі природного світла та для освітлення приміщень у темний період доби. Раціонально виконане штучне освітлення приміщень при одній і тій же витраті електроенергії підвищує продуктивність праці на 15 – 20%. Разом з тим неправильно вибране та недостатнє освітлення робочих місць може бути причиною функціональних зорових порушень у працівників.

Величина освітленості нормується залежно від характеристики зорової роботи, тобто найменшого лінійного розміру об’єкта розпізнавання, контрасту між об’єктом розпізнавання і фоном, типу системи освітлення і джерел світла.

Освітленість робочої поверхні, що створюється світильниками загального освітлення в системі комбінованого, має складати 10% від нормованої для комбінованого освітлення при тих джерелах світла, які застосовуються для місцевого освітлення, при цьому слід приймати наступні найбільші і найменші значення освітленості: для газорозрядних ламп – 500 лк та 150 лк, для ламп розжарювання – 100 лк та 50 лк.

При аварійному режимі найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень має становити 5% від освітленості, що нормується для робочого освітлення в системі загального освітлення, але не менше 2 лк всередині будівлі.

Поряд з величиною освітленості нормуванню підлягають параметри якості освітлення, які значною мірою впливають на зорову працездатність людини.

11 Висновок

У даній роботі була спроектована високошвидкісна локальна комп’ютерна мережа приміщення ЗАТ «ТД Корвет». Швидкість передачі мережі – 100 Мбіт/с. Обрана кабельна система відповідає стандартові на побудову структурованих кабельних систем. Основний акцент при виборі кабельної системи зроблений на кручену пару. Був зроблений докладний порівняльний аналіз устаткування, на його основі обраний оптимальний склад устаткування з урахуванням розширення мережі. Особлива увага в проекті приділено виявленню можливих обмежень пропускної здатності мережі і способам їхнього усунення. Також у проекті були розглянуті заходи щодо монтажу і прокладки кабельної системи, імітаційному моделюванню, використанню високоефективної операційної системи Windows Server 2008, забезпечення безпеки життєдіяльності і зроблений розрахунок техніко-економічних показників спроектованої локальної комп’ютерної мережі приміщення ЗАТ «ТД Корвет» на базі технології Fast Ethernet.

Список використаних джерел

1. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципи, технологии, протоколы, 2009, с. 125-138

2. Открытые системы — частные термины // Сети и системы связи, 2006, №15, с. 12-18.

3. Овчинников В.В., Рыбкин И.И. Техническая база интерфейсов локальных вычислительных сетей. М.: Радио и связь, 1999, 234 с.

4. Фейбел В. Энциклопедия современных сетевых технологий. К.: Комиздат, 1998, 356 с.

5. Халсалл Ф. Передача данных, сети компьютеров и взаимосвязь открытых систем. М.: Радио и связь, 2001, 328 с.

6. Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. Питер, 2002, 224 с.

7. Леммл Т., Леммл М., Челлис Д. TCP/IP. ЛОРИ, 1999, 264 с.

8. Хелд Г. IP для нового поколения // LAN, 1998, №5, с. 17-23.

9. Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК. К.; М.; СПб.: Издательский дом Вильяме, 2004, 378 с.

10. Нессер Дж. Оптимизация и поиск неисправностей в сетях. К.: Диалектика, 2005, 227 с.

11. Шатт С. Мир компьютерных сетей. К.: BHV, 2006, 452 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: