Розкрийте основні складові державного стандарту середньої освіти, логічні і змістові зв'язки.

1 Державний стандарт загальної середньої освіти — звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти і гарантії держави щодо її здобуття, галузі та розподіл годин між ними за роками навчання; визначає граничне допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу; встановлює кількість навчальних годин, фінансованих з бюджету. Інваріативна складова змісту є спільною для всіх загальноосвітніх закладів Укра­їни і визначає її загальнодержавний компонент. Варіативну складову формує навчальний заклад з урахуванням інтересів, здібностей, життєвих планів учнів, вона є суттєвим засобом забезпечення повноцінного розвитку особистості кожного школяра. На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України розробляє та затверджує типові навчальні плани для різних типів загальноосвітніх навчальних закладів, які трансформують зміст шкільної освіти у площину навчальних предметів і курсів. Місцеві органи управління освіти можуть доповнювати їх за рахунок годин варіативної частини навчальних предметів і курсами, специфічними для даного регіону. Навчальний план — документ, що визначає структуру навчального року, перелік та розподіл предметів для вивчення в конкретному навчальному закладі, тижневу й річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет. У навчальних планах шкіл усіх типів, в яких враховано вітчизняний, зарубіжний досвід і результати наукових експериментів в Україні, виокремлено два компоненти: державний і шкільний Державний компонент (розробляє Міністерство освіти і науки України). Має забезпечити соціальне необхідний для кожної людини обсяг і рівень знань, умінь і навичок. Він складається з таких предметів і курсів (освітні галузі): «Суспільствознавство» — історія України, всесвітня історія, українознавство, основи суспільствознавства, права, економіки, «Людина і світ». «Мови і література» — укра­їнська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література, література і мова національних меншин. «Культурознавство» — мистецтво, художня культура, основи етики і естетики. «Природознавство» — природознавство, фізика і астрономія, хімія, біологія і екологія, географія. «Математика» — математика, алгебра, геометрія. «Фізична культура і здоров'я» — фізична підготовка, допризивна підготовка юнаків, безпека життя і діяльності людини, валеологія. «Технології» — трудове навчання, виробничі технології, основи виробництва, інформатика. На державний компонент припадає 80% навчального часу, з яких 35% відведено на вивчення суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін, 25 — природничо-математичних, 16 — оздоровчо-трудових, 5% — естетичних наук.

33. Охарактеризуйте інваріантну і варіативну складові навчального плану. Які зміни Ви внесли б до них?

Навчальний план визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну та варіативну складові.

Інваріантна складова змісту заг середн освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти. Вона визначає зміст загальнокультурної, загальнонаукової і технологічної (трудової) підготовки учнів, прилучення їх до загальнолюдських і національних цінностей. Обов’язковими освітніми дисциплінами є мова і література, суспільствознавство, мистецтво, природознавство, математика, інформатика, технології, фізична культура та основи здоров’я. Їх набір відповідає структурі діяльності людини, місять знання про людину, природу, суспільство, науку, культуру, виробництво і є змістовою складовою для формування в учнів цілісного уявлення про світ.

Варіативна складова формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів. Вона служить для диференціації, індивідуалізації, пробільності навчання (в старшій школі), задоволення освітніх потреб груп та окремих учнів. У початковій школі на неї відводиться 8-10 відсотків навчального часу, в основній-15-20, в старшій-до 35. У початковій школі пріоритетною є підготовка з переважанням мовної освіти; в основній увага зосереджується на систематичному вивченні рідної та іноземної мов, історії, мистецтва, математики інформатики, фізики, хімії, біології, географії та ін..; в старшій школі відбувається розширення, поглиблення та узагальнення загальноосвітньої підготовки. Профільність навчання може реалізовуватися за мовно-літературним, супільно-історичним, природничо-науковим, фізкультурно-оздоровчим та професійним напрямами. Також можливе вивчення курсів і предметів за вибором.

Щодо змін, то частину предметів з інваріантної складової я б перенесла до варіативної (інформатика, фізика, хімія). Також профільність навчання можна було б запровадити з середньої, а не старшої школи, їх можна було б обирати за бажанням учня. Також в старшій школі краще було б збільшити кількість годин для профільних предметів, а предмети з варіантної складової винести факультативно або як курс за вибором.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: