ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Р.

Укладачі: Слюсаров О.С., канд. техн. наук, доцент

Коваленко І.І., канд. техн. наук, доцент

Рецензент: Козирев В.Х., канд. техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск:

Слюсаров О.С., канд. техн. наук, доцент

Затверджено

на засіданні кафедри «Автомобілі»

Протокол № 7 від 21.03.2014 р.

ЗМІСТ

Вступ

У перспективному виробництві передбачається значно підвищити технічний рівень автомобілів, що випускаються, зниження їх матеріалоємності, підвищення строку служби, полегшення керування і технічного обслуговування. Ці задачі будуть вирішуватися з використанням останніх досягнень світової науки і техніки.

Передбачається подальше збільшення частки дизельних вантажних автомобілів у складі автопарку країни, що забезпечить значну економію у витраті рідкого палива.

Курс «Автомобілі. Основи конструкції» служить базою для вивчення всіх наступних спеціальних дисциплін.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Лабораторні роботи по курсу «Автомобілі. Основи конструкції» базуються на твердому знанні лекційного матеріалу і попередній самопідготовці студентів по літературних джерелах, що рекомендуються.

Кожну лабораторну роботу студенти виконують самостійно після вступного інструктажу і короткого опиту по тематиці домашнього завдання.

Перелік питань, що вивчаються самостійно, помічений в розділі «Домашнє завдання» до кожної лабораторної роботи. Тут же приведені приклади оформлення принципових схем агрегатів, механізмів і систем автомобілів аналогічно з якими студенти креслять схеми відповідно до варіанту завдання.

У кінці кожної лабораторної роботи є контрольні питання по темі занять, на які студенти відповідають під час опиту.

Для підготовки і при проведенні занять студенти використовують методичні вказівки, альбоми конструкцій, плакати, схеми агрегатів, механізмів і систем автомобілів, технічні засоби навчання (відеофільми, епідіаскоп, діапроектор та ін.), навчальну літературу по курсу.

Безпосереднє керівництво при проведенні занять здійснює викладач або лаборант. На першому занятті студенти отримують інструктаж з техніки безпеки і розписуються в спеціальному журналі.

Мета курсу - дати студентам глибоке розуміння загальних принципів будови і роботи агрегатів, вузлів і систем автомобілів при їх різному конструктивному виконанні.

Вивчивши будь-який механізм, агрегат або вузол, студент повинен знати його призначення, розташування на автомобілі елементів, з яких він складається, як працює, з якого матеріалу виготовляються його основні деталі, місця розташування регулювальних пристроїв і точок змащування, переваги і недоліки даної конструкції механізму.

Після вивчення будь-якого механізму студент повинен уміти накреслити по пам'яті його принципову схему, вільно розповісти про його будову і роботу по рисунку, відповісти на питання для самоперевірки.

У процесі навчання студенти зобов'язані дбайливо відноситися до навчального обладнання, наочних посібників, альбомів, плакатів і підручників. На початку кожного заняття черговий студент роздає альбоми, плакати, настанови і підручники, а в кінці заняття здає їх лаборанту. До обов'язку чергового входить також наведення порядку в лабораторії після закінчення занять.

У тексті методичних вказівок даються посилання на рекомендовану літературу з вказівкою порядкового номера джерела і сторінки, що відносяться до даної роботи, наприклад: [2], с. 64.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Будова І КЛАСИФІКАЦІЯ

АВТОМОБІЛІВ

Мета роботи -вивчити призначення різних типів автомобілів, їх схеми компонування і класифікацію.

Наочні посібники: альбоми і плакати по конструкції легкових автомобілів СП АвтоЗАЗ-Деу: ЗАЗ-1102, Т-100, J-100, V-100; ВАЗ-2105, ВАЗ-2108, ВАЗ-2109, ВАЗ-2121, УАЗ-3151, УАЗ-3160, Москвич 2141, ГАЗ-3102, вантажних автомобілів ГАЗ-3307, ГАЗ-4509(53А), ГАЗ-66, ЗІЛ-4331, ЗІЛ-4314(130), ЗІЛ-131, КамАЗ-5320, КамАЗ-5511, КамАЗ-55102, МАЗ-5335, МАЗ-5551, КрАЗ-6510, КрАЗ-260 та ін.; діафільми і діапозитиви по вітчизняних автомобілях; розрізні агрегати базових автомобілів.

Перелік питань, що вивчаються на занятті

1. Призначення автомобілів і галузі їх застосування.

2. Міжнародна і національна класифікації автомобілів.

3. Основні типи і моделі вітчизняних автомобілів.

4. Загальна будова, головні агрегати і системи автомобілів та функціональні зв'язки між ними. Види кузовів: седан, лімузин, універсал, хетчбек, купе, кабріолет, їх властивості.

5. Схеми компоновок і колісні формули базових автомобілів та їх модифікацій.

6. Основні вимоги і технічні характеристики базових моделей автомобілів: енергетичні, економічні, екологічні, ресурсні та інші показники.

1.1 Класифікація транспортних засобів

1.1.1 Цілі класифікації

Під класифікацією розуміють систему понять, які застосовуються в галузях знань як засіб для встановлення зв'язків між поняттями або класами об'єктів. Звичайно, крім упорядкування уявлень про яку-небудь сукупність об'єктів, класифікація вирішує і деякі додаткові задачі. Це в повній мірі відноситься і до класифікації транспортних засобів. Класифікація може віддзеркалювати деякі аспекти технічної політики, наприклад, сприяти забезпеченню створення доцільного з суспільної точки зору типажу транспортних засобів (типажем називають систематизовані і згруповані по основним ознакам параметри транспортних засобів).

Організації, що займаються створенням нормативних документів і контролем їх виконання, класифікують транспортні засоби відповідно до особливостей технічних вимог, що пред'являються до них. Так, відповідно до ЄЕК ООН механічні транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів і які мають, принаймні, чотири колеса відносяться до категорії М, механічні транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів - до категорії N, а причепи і напівпричепи - до категорії О.

1.1.2 Принципи класифікації

У виборі критеріїв полягає головна складність класифікації. Так, наприклад, податок з власників транспортних засобів у деяких країнах стягується в залежності від максимальної потужності їх двигунів. Але ця характеристика для класифікації автотранспортних засобів не прийнятна, хоч би тому, що на один і той же автомобіль можуть бути встановлені двигуни різної потужності. Використання в якості класифікаційних ознак масових характеристик також не підходить для всіх типів автомобілів. Дійсно, не досконалий з точки зору конструкції легковий автомобіль може бути віднесений до більш високого класу, тільки тому, що в нього закладена надмірна маса.

Класифікація за призначенням є найбільш прийнятною для транспортних засобів. Аналіз існуючих методик і тенденцій розвитку систем класифікації транспортних засобів дозволяє сформулювати наступні вимоги до них:

- система класифікації повинна охоплювати все різноманіття конструкцій, не повинно бути транспортних засобів, які не вписуються в прийняту систему класифікації;

- класифікаційні ознаки різних за призначенням транспортних засобів можуть розрізнюватися;

- крайні значення діапазонів зміни класифікаційного параметра, які характеризують різні класи транспортних засобів повинні вибиратись таким чином, щоб приналежність до того або іншого класу віддзеркалювала б помітну зміну споживчих властивостей.

- ширина діапазонів зміни класифікаційного параметра, автомобілів, що відносяться до різних класів, повинна вибиратися такою, щоб розподіл відомих конструкцій по класах був в певній мірі рівномірним, щоб не трапилося такого, що для половини класів можна знайти тільки по одному представнику;

- система класифікації повинна бути доступна для розуміння не тільки спеціалістам.

Для цього число класів не повинно бути дуже велике, а їх позначення повинно підкорятися загальній ідеології.

1.1.3 Класифікація легкових автомобілів

Всі легкові автомобілі, незалежно від їх розмірів і особливостей конструкції, повинні задовольняти однаковим технічним вимогам і по класифікації ЄЕК ООН відноситись до однієї категорії М1. З точки зору споживача, легкові автомобілі можуть мати між собою вельми істотні відмінності. У зв'язку з цим, європейський досвід класифікації пропонує за основний класифікаційний параметр легкового автомобіля застосовувати його габаритну довжину. При цьому автомобілі загального призначення поділяються на шість основних класів, що позначається буквами латинського алфавіту. Встановлюється наступний розподіл автомобілів по класах:

· клас А – габаритна довжина до 3,5 м;

· клас В – габаритна довжина від 3,5 до 3,9 м;

· клас C – габаритна довжина від 3,9 до 4,3 м;

· клас D – габаритна довжина від 4,3 до 4,6 м;

· клас Е – габаритна довжина від 4,6 до 4,9 м;

· клас F – габаритна довжина понад 4,9 м.

У разі збігу габаритної довжини з верхньою межею діапазону, автомобіль відноситься до більш високого класу. У звичних нам термінах автомобілі класу А відносяться до особо малого, класів В і С - малого, класу D - середнього, класу Е - великого, класу F - вищого класів.

Існують, однак, легкові автомобілі більш вузького призначення, використання для яких прийнятого критерію класифікації недоцільне, оскільки не відображає особливостей їх споживчих якостей. Ці автомобілі прийнято виділяти в окремі класи.

Специфіка спортивних автомобілів враховується виділенням їх в два класи G і Н, в яких вони розрізнюються вже в залежності не від довжини, а від вартості.

До окремого класу, що не має поки загальноприйнятого буквеного позначення, прийнято відносити автомобілі підвищеної прохідності.

У ряді випадків до окремого класу відносять і автомобілі підвищеної місткості, що з'явилися останнім часом, звані мінівенами.

У відповідності до національної класифікації легкові автомобілі розділяють на класи в залежності від робочого об'єму (в літрах) циліндрів двигуна таким чином:

· особо малий – до 1,2;

· малий – 1,3 - 1,8;

· середній – 1,9 - 3,5;

· великий – більше 3,5;

· вищий – не регламентується.

1.1.4 Класифікація автобусів

По своїх функціональних можливостях автобуси відрізняються розрахунковим числом пасажирів. Однак при практично однакових розмірах і масі число пасажирів залежить від призначення автобуса: міський автобус розрахований на більшу кількість пасажирів, ніж туристський, зате останній забезпечує їм більш комфортні умови. Тому в якості класифікаційної ознаки автобусів більш прийнятна не місткість, а так само, як і у випадку з легковими автомобілями загального призначення, їх габаритна довжина.

У основі національної класифікації автобусів лежить їх габаритна довжина (в метрах): особо малий - до 5,0; малий - 6,0...7,5; середній - 8,0...9,5; великий - 10,5...12,0; особо великий - 16,5 і більше. Прийняті в нашій країні діапазони можливих довжин автобусів різних класів мають прогалини, оскільки відносились тільки до типажу вітчизняної продукції. Усунення цих прогалин приводить до наступного розподілу автобусів на класи, в залежності від їх довжини:

· особо малий – габаритна довжина до 5 м;

· малий – габаритна довжина від 5 до 7,5 м;

· середній – габаритна довжина від 7,5 до 9,5 м;

· великий – габаритна довжина від 9,5 до 12 м;

· особо великий – габаритна довжина більше за 12 м.

У разі збігу габаритної довжини з верхньою межею діапазону, автобус відноситься до більш високого класу.

Так як існують габаритні обмеження довжини одноланкових автотранспортних засобів (≤ 18 м), то довші особо великі автобуси, можуть бути тільки зчленованими. Під цим терміном мається на увазі транспортний засіб, який складається з двох або більше жорстких ланок, шарнірно зчленованих між собою, причому пасажирські салони кожної секції взаємно сполучені таким чином, що пасажири можуть вільно переміщатися між ними.

ЄЕК ООН з точки зору наявності різниці в технічних вимогах визнала необхідним розділити автобуси всього на дві категорії: М2 - автобуси повною масою менше за 5 т (маломісні) і М3 - автобуси повною масою понад 5 т (багатомісні).

1.1.5 Класифікація вантажних автомобілів

Основним параметром, що визначає експлуатаційні можливості вантажного автомобіля, є його вантажопідйомність. Однак на одному і тому ж шасі вантажного автомобіля можуть встановлюватися кузови різної власної маси, тому в якості класифікаційного параметру більш доцільно прийняти повну масу автомобіля. Класифікація ЄЕК ООН передбачає розподіл вантажних автомобілів на три категорії:

· категорія N1 – повна маса до 3,5 т;

· категорія N2 – повна маса від 3,5 т до 12 т;

· категорія N3 – повна маса більше за 12 т.

У нашій країні розподіл вантажних автомобілів по цьому параметру більш докладний, але категорії, не мають спеціальних позначень:

1 – повна маса до 1,2 т;

2 – повна маса від 1,2 до 2 т;

3 – повна маса від 2 до 8 т;

4 – повна маса від 8 до 14 т;

5 – повна маса від 14 до 20 т;

6 – повна маса від 20 до 40 т;

7 – повна маса понад 40 т.

Потрібно відмітити існуючий в нашій країні розподіл вантажних автомобілів на дві категорії в залежності від осьового навантаження: до 6 т на вісь і до 10 т на вісь. З цього витікає, що дорожній автомобіль першої з цих категорій повною масою, наприклад, 13 т не може бути двовісним, а двовісний автомобіль повною масою понад 20 т є поза шляховим. По окремим автомобільним дорогам і автомагістралям, як в Україні так і за її межами (особливо), можуть бути допустимі осьові навантаження до 12,5 т.

1.1.6 Класифікація причепів

Класифікація ЄЕК ООН передбачає розподіл причіпного рухомого складу на чотири категорії:

· категорія О1 – одновісні причепи, повна маса яких не перевищує 0,75 т;

· категорія О2 – причепи і напівпричепи повною масою від 0,75 до 3,5 т;

· категорія О3 – причепи і напівпричепи повною масою від 3,5 до 10 т;

· категорія О4 – причепи і напівпричепи повною масою понад 10 т.

У відповідності до національної класифікації в індекс моделі входить скорочена назва (абревіатура) заводу-виробника, наприклад, ЗАЗ - Запорізький автомобільний завод, потім через тире вказується чотири-шестизначний номер самої моделі, в якому закладено клас автомобіля за головною класифікаційною ознакою і його вид. Чотиризначний номер означає, що модель є базова, тобто основна. Все сімейство автомобілів розбите на класи. Перша цифра вказує клас автомобіля. У кожний клас входить 6-9 видів, які означаються другою цифрою індексу, і нарешті, в кожний вид - 99 порядкових моделей автомобілів.

Новий індекс дається не кожній новій моделі автомобіля, а тільки тій, у якої оновлюється хоч би один з основних класифікаційних параметрів. Зміна робочого об'єму циліндрів двигуна у легкового автомобіля, габаритної довжини у автобуса, повної маси, типу кузова і призначення у вантажного автомобіля впливають на індекс моделі. У ньому міняються тільки третя і четверта цифри. Додаткові цифри можуть визначати модифікації і комплектації автомобіля.

За міжнародною класифікацією в індекс моделі пасажирського транспортного засобу входять означення у відповідності до приведеного на рис. 1.1.

Схему компоновки легкового автомобіля визначають по розташуванню силового агрегату, числу і розташуванню ведучих мостів, типу кузова, числа дверей, розташуванню багажника.

По розташуванню силового агрегату і ведучого моста встановлюють три характерні схеми компоновки: класична схема - двигун, зчеплення, коробка передач розташовані попереду, ведучий міст задній; переднєприводна схема - двигун, коробка передач, головна передача, диференціал розташовані попереду, ведучий міст передній; схема заднємоторна - із заднім розташуванням двигуна, агрегатів трансмісії і ведучого моста.

Схеми компоновки автобусів по розташуванню двигуна бувають трьох варіантів: двигун попереду (представник ЛіАЗ-677); двигун під підлогою в межах колісної бази (представник «Ікарус-260»); двигун позаду (представник ЛАЗ-4202).

Рисунок 1.1 - Індекс моделі пасажирського транспортного засобу

У вантажних автомобілів найбільш поширені чотири варіанти схем компоновки:

· капотна – двигун розташований над переднім мостом, кабіна за двигуном (представник ЗІЛ-130);

· короткокапотна – двигун розташований над переднім мостом, кабіна частково насунена на двигун (представник ЗІЛ-4331);

· безкапотна – двигун розташований над переднім мостом, кабіна над двигуном (представник ГАЗ-66);

· компонування з двигуном за кабіною – двигун позаду переднього моста, кабіна максимально здвигнута уперед (представник МАЗ-5335).

а - вигляд збоку, б - вигляд позаду; L1 - база, L4 - габаритна довжина, L6 - передній звис, L9 - задній звис, L1 - монтажна довжина рами, L12 (L13) - максимальна (мінімальна) довжина навантажувального простору; B1^I (B1^II) - колія зовнішніх (внутрішніх) коліс, B2 - габаритна ширина, B4 (B5) - максимальна (мінімальна) ширина навантажувального простору; H1 - дорожній просвіт, H2 (H3) - габаритна (максимальна габаритна) висота, Н4 - монтажна висота рами, H5 - навантажувальна висота, H6 (H7) - максимальна (мінімальна) висота навантажувального простору, H11 (H11^I) - статичний радіус передніх (задніх) коліс, R5 - подовжній радіус прохідності, Y2 - кут переднього звису, Y3 - кут заднього звису

Рисунок 1.2 - Основні зовнішні розміри автотранспортних засобів

а - закриті: 1 - седан, 2 - купе, 3 - хардтоп-седан, 4 - хардтоп-купе,

5 - фастбек, 6 - комбі, 7 - універсал, 8 - лімузин, 9 - безкапотний кузов, 10 - фургон

Рисунок 1.3 - Типи закритих кузовів легкових автомобілів

б - відкриті: 11 - фаетон, 12 - фаетон універсал, 13 - кабріолет,

14 - кабріолет-хардтоп, 15 - родстер;

в - комбіновані: 16 - брогам, 17 - ландо, 18 - карга, 19 - пікап

Рисунок 1.4 - Типи відкритих і комбінованих кузовів легкових автомобілів

а - капотний, б - вагонний, в - суміжний,

г - півтораповерховий, д - двоповерховий

Рисунок 1.5 - Конструктивні варіанти автобусів

а - капотна, б - напівкапотна, в - безкапотна (кабіна над двигуном),

г - з двигуном посередині колісної бази, д - на базі конструкції легкового автомобіля

Рисунок 1.6 - Компоновані схеми вантажних автомобілів

загального призначення

а - причіпний автопоїзд: 1 - причіпний автомобіль-тягач, 2 - низькорамний причеп;

б - сідельний автопоїзд: 1 - сідельний автомобіль-тягач, 2 - напівпричіп;

в - автопоїзд для довго мірних вантажів: 1 - автомобіль-тягач, 2 - причеп-розпуск,

3 - коники; г - триланковий автопоїзд: 1 - сідельний автомобіль-тягач, 2 - напівпричіп, 3 - причеп

Рисунок 1.7 - Вантажні автопоїзди

Домашнє завдання

Виписати основні дані автомобіля згідно з варіантом завдання:

- тип і клас, призначення;

- схема компоновки;

- колісна формула;

- повна маса, робочий об'єм двигуна, вантажопідйомність автомобіля (пасажиромісткість), максимальна швидкість руху автомобіля;

- запас ходу по паливу;

- основні модифікації базової моделі автомобіля;

- завод-виробник.

Контрольні запитання

1. Базові моделі й основні модифікації легкових автомобілів.

2. Базові моделі й основні модифікації вантажних автомобілів.

3. Базові моделі вітчизняних автобусів.

4. Шасі автомобіля: визначення й складові частини.

5. Коротке обґрунтування вибору компонованої схеми. Колісна формула.

6. Коротка технічна характеристика автомобілів, що вивчається.

Література: [1], с. 5; [2], с. 5; [3], с. 1-20; [4], с. 4-6.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: