ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Порядок виконання роботи. Досліджувану нафту необхідно зневоднити хлористим кальцієм шляхом перемішування на протязі 3-х хвилин
Досліджувану нафту необхідно зневоднити хлористим кальцієм шляхом перемішування на протязі 3-х хвилин. Потім профільтрувати через паперовий фільтр.
Чистий і сухий віскозиметр (рис. 2.1) заповнюють нафтою таким чином. Спочатку натягують на відвідну трубку 4 гумовий шланг. Далі затиснувши пальцем коліно В і перевернувши віскозиметр, опускають коліно А в посуд з нафтою. Потім всмоктуванням затягують нафту до відмітки “б“. Заповнення потрібно проводити повільно, щоб в капілярі 1 і розширеннях 2 і 3 не утворювались бульбашки повітря. Коли рівень нафти досягає відмітки “б“ віскозиметр виймають і встановлюють його вертикально в штатив в нормальному положенні. Гумовий шланг з відвідної трубки знімають і насаджують його на коліно А.
Віскозиметр опускають в термостат (скляний посуд з водою) обладнаний підігрівачем і термометром, який необхідно встановити посередині капіляра. Рівень води в термостаті має бути вище мітки “а”.
Для визначення в’язкості всмоктують нафту вище відмітки “а” і дають можливість їй вільно витікати; при 
проході через мітку “а” вмикають секундомір і зупиняють його на відмітці “б“. Температура під час досліду повинна залишатись постійною.
Записавши показання секундоміра, дослід повторюють ще один раз. Якщо різниця в показаннях секундоміра перевищує 5 %, дослід повторюють ще раз.
Для встановлення залежності в’язкості від температури досліди необхідно провести при температурах 200, 300, 400, 500, 600, 700.
Результати дослідів заносять в таблицю, складену за нижченаведеною формою.
Таблиця 2.1 – Результати визначення кінематичної в’язкості нафти при різних температурах.
| Температура, 0С | № досліду | Час витікання t, с | Середнє значення t, с | Кінематична в’язкість, мм2/с |
| 1. | ||||
| 2. | ||||
| 1. | ||||
| 2. | ||||
| 1. | ||||
| 2. | ||||
| 1. | ||||
| 2. | ||||
| 1. | ||||
| 2. | ||||
| 1. | ||||
| 2. |
2.4 Оформлення звіту
Звіт слід оформити на окремих листках. На початку звіту коротко викласти мету роботи, основні теоретичні положення, методичні прийоми проведення досліду. Потім виконати необхідні розрахунки, навести результати проведених дослідів в табличній формі.
2.5 Контрольні запитання
1. Що таке в’язкість нафти?
2. Які є види в’язкості?
3. Яка розмірність динамічної в’язкості?
4. Яка розмірність кінематичної в’язкості?
5. Як з температурою змінюється в’язкість?
6. Сформулюйте принцип визначення в’язкості за допомогою капілярного віскозиметра?
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: