Порядок виконання роботи. 3.3.1 Визначення густини нафти ареометром (нафтоденсиметром).

3.3.1 Визначення густини нафти ареометром (нафтоденсиметром).

Для визначення густини нафти ареометром потрібна така апаратура:

- комплект стандартних ареометрів (нафтоденсиметрів);

^- скляний циліндр для нафти висотою не менше 40 см і діаметром 5 см;

^- термометр ртутний (якщо він відсутній на ареометрі).

3.3.1.1 Проведення досліду:

В сухий циліндр обережно наливають нафту і повільно опускають в неї чистий та сухий ареометр, тримаючи його за верхній кінець. Після цього, як ареометр встановиться і перестане коливатись, відраховують значення густини на шкалі ареометра по верхньому меніску. Температуру нафти встановлюють або по термометру ареометра (ареометр підносять над рівнем рідини настільки, щоб було видно верхній кінець ртутного стовпчика і можна було взяти відлік температури) або визначають додатковим термометром.

Відлік за шкалою ареометра дає густину нафти при температурі визначення (r^t ). Для приведення цієї густини до стандартних умов r²⁰ користуються формулою:

= r^t + g (t-20), (3.1)

де:

r^t - густина нафти при температурі визначення, кг/м³;

g - середня температурна поправка густини, що відповідає густині (береться з таблиці 3.1.)

t - температура визначення, ⁰С

3.3.2 Визначення густини нафти пікнометром

Для визначення густини нафти пікнометром потрібна така апаратура:

- пікнометр (скляна посудина подібна до хімічних колб, місткістю в 1, 2, 5, 10 25, 50 і 100 мл з міткою на шийці або з капілярним отвором в пробці);

- термометр ртутний;

- термостат, що дає можливість підтримувати постійну температуру 20⁰С з точністю до 0,1 ⁰С або водяна баня (з мішалкою);

- пробковий поплавок, за допомогою якого пікнометр утримується в водяній бані (термостаті);

- піпетка для дистильованої води;

- піпетка для нафти;

- вага аналітична.

3.3.2.1 Проведення дослыду

Густину нафти пікнометром визначають тільки при стандартній температурі 20 ⁰С. Для визначення густини нафти пікнометром спочатку встановлюють його “водне число”, тобто масу води в об’ємі пікнометра при 20⁰С. Перед визначенням “водного числа” пікнометр ретельно промивають хромовою сумішшю і дистильованою водою, сушать і зважують на аналітичній вазі з точністю до 0,0002 г. Після цього пікнометр заповнюють за допомогою піпетки дистильованою водою. Пікнометр з міткою заповнюють дещо вище мітки, а з капілярним отвором в пробірці – доверху, поміщають в термостат з температурою точно 20 ⁰С, утримуючи пікнометр на пробковому поплавку.

Видержують пікнометр в термостаті при 20 ⁰С на протязі 30 хв. Після цього надлишок води відбирають піпеткою або фільтрувальним папером і витирають шийку пікнометра всередині. Рівень води в пікнометрі встановлюють по верхньому краю меніска.

Пікнометр з встановленим рівнем води ретельно витирають ззовні (лляною ганчіркою) і зважують з точністю до 0,0002 г.

Водне число пікнометра вираховують за формулою

m = m₂ –m₁ (3.2)

де: m₂ – маса пікнометра з водою, г.

m₁ – маса порожнього пікнометра, г.

Далі воду виливають із пікнометра і просушують його в сушильній шафі. Сухий і чистий пікнометр з встановленим водним числом обережно заповнюють за допомогою піпетки або лійки досліджуваною нафтою при кімнатній температурі (аналогічно як водою при визначенні водного числа пікнометра). Пікнометр з нафтою закривають пробкою, поміщають в термостат з температурою 20 ⁰С і витримують на пробковому поплавку приблизно 20-30 хв. (поки рівень нафти не перестане мінятися). Після цього надлишок нафти акуратно відбирають піпеткою, пікнометр витирають і зважують на аналітичній вазі з точністю до 0,0002.

Після цього визначається значення “видимої” густини нафти (r¹) за виразом

r¹ = (m₃ –m₁)/m, (3.3)

де: m₃ – маса пікнометра з нафтою, г.

m₁ - маса порожнього пікнометра, г.

m – водне число пікнометра, г.

Отримане значення “видимої” густини нафти r¹, визначену пікнометром, перераховують в дійсну густину нафти при температурі 20 ⁰С за формулою:

= (0,99823-0,0012) r¹ + 0,0012 = 0,99703×r¹ + 0,0012 (3.4)

де: 0,99823 – значення густини води при 20 ⁰С.

0,0012 - значення густини повітря при 20 ⁰С і барометричному тиску 760 мм.рт.ст.

r¹ – “видима” густина нафти при 20 ⁰С.

Замість вищенаведеної формули величину можна підрахувати, віднімаючи від значення “видимої” густини r¹ відповідну поправку, наведену в таблиці 3.2.

Таблиця 3.1 - Таблиця поправок для густини нафтопродуктів

Таблиця 3.2 - Таблиця поправок для приведення “видимої” густини нафтопродуктів до дійсної густини при температурі визначення

3.4 Оформлення звіту

Звіт потрібно оформити на окремих листках. На початку звіту коротко викласти методичні прийоми проведення досліду. Потім виконати необхідні розрахунки, навести результати проведених дослідів в стандартній формі і дати висновок про характер досліджуваної нафти.

3.5 Контрольні запитання

1. Що називається густиною нафти?

2. В яких межах змінюється густина нафти при стандартних умовах?

3. Від чого залежить густина нафти?

4. Які умови необхідно виконувати при вимірі густини нафти пікнометром?

5. Які методичні прийоми виміру густини нафти ареометром?

6. Що називають “водним числом” пікнометра?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: