Підготовка місць зайняття і організація навчання

Ефективність учбової роботи з лижної підготовки і лижного спорту багато в чому залежить від правильного вибору і своєчасної і ретельної підготовки місць зайняття. Основна вимога до місць проведення уроків лижної підготовки - це близькість їх прихильності до школи, що дозволяє до мінімуму скоротити час, що витрачається на перехід від школи до учбових майданчиків, схилів і учбово-тренувальних трас. У сільських школах підбір місць зайняття не представляє великої праці. Зазвичай ліс, луги, схили ярів розташовуються у безпосередній близькості від школи, але краще проводити зайняття в лісистій місцевості, захищеній від вітру. У міських школах проходять в довколишніх скверах, парках, зонах відпочинку і тому подібне.

У будь-якому випадку якість учбової роботи багато в чому залежить від ретельної підготовки лижні. Лижня завжди прокладається рівною (без звивистості), досить вузькою і по можливості прямолінійною (особливо для початкового навчання в молодших класах) і ретельно накочується. Місця для відштовхування палицями з обох боків лижні також ущільнюються. Слід заздалегідь підготувати лижню для уроків. Краще це зробити з групою учнів, що займаються в шкільній секції по лижному спорту. При прокладенні і накоченні лижні група повинна пройти в дві колони: кожен лижник прокатує лижню, трохи змістившись управо або вліво, тобто один лижник йде правою лижею за місцем поштовхів правою палицею, а лівою - по лижні для правої лижі; другий - навпаки і так далі. При такому розміщенні відразу добре готуються і лижня, і місця опори для палиць. Попереду для групи прокладає лижню досвідчений лижник або учитель, який може намітити її рівною і вузькою. Залежно від поставлених завдань частина уроку або учбово-тренувального зайняття або усе зайняття повністю проводяться на учбових майданчиках, учбових або тренувальних лыжнях (трасах).

Учбові майданчики - це місця, де проводиться первинне навчання пересуванню на лижах, здійснюються контроль за технікою і її оцінка. Для підготовки учбового майданчика найбільш придатна поляна в лісі або в парку. Можна її підготувати і на узліссі, але при цьому необхідно враховувати пануючий напрям вітру в цій місцевості в зимовий сезон. Захищеність від вітру - важлива вимога до місця зайняття, оскільки вчиться при навчанні доводиться, стоячи на місці, вислуховувати пояснення або стежити за показом, а взимку на пронизливому вітрі це неприпустимо. Бажано, щоб половина майданчика була горизонтальною, а інша мала невеликий ухил (2-3°), що дозволить розучувати і удосконалювати ковзаючий крок і одночасні ходи під уклон. Залежно від наповнюваності класу вибираються і розміри учбового майданчика (для групи учнів в 12-15 чоловік - 100x40 м). Менші майданчики знижують ефективність навчання: часті повороти порушують темп і ритм. Недоцільно значно збільшувати розмір майданчиків (більше 120x60 м), оскільки великі відстані не дозволяють учителеві помітити окремі помилки і дати своєчасні вказівки. При великій кількості учнів їх слід розташовувати на внутрішній лижні. При пересуванні один за одним відстань між учнями не має бути менше 8-10 м, звідси залежно від загальної кількості учнів і розраховуються розміри майданчика. Форми учбового майданчика можуть бути найрізноманітніші залежно від місцевості - краще у вигляді витягнутого чотирикутника із закругленими кутами. Але можна і у вигляді еліпса або неправильного "круга". На майданчику залежно від кількості школярів і їх підготовленості прокладається одна або декілька лижнею (усередині майданчика - лижня для учителя).

Учбові лижні служать для закріплення вдосконалення техніки вивчених способів пересування. Для вдосконалення техніки поперемінних ходів лижня повинна мати рівні ділянки і пологі ухили, для закріплення навичок пересування одночасними ходами доцільно підібрати ділянки з крутішими схилами і твердою опорою для палиць, при вдосконаленні техніки подолання підйомів крутизна схилів збільшується. Траси учбових лижнею мають бути прокладені у вигляді петлі і замкнутих кривих, близько відповідних один до одного в декількох місцях, щоб учителеві або тренерові було зручно спостерігати за учнями, робити зауваження, відмічати і виправляти помилки. Залежно від кількості, підготовленості, віку учнів, завдань уроку або трену-вального зайняття довжина учбових лижнею може бути від 400 до 1000 м.

Тренувальні лижні прокладаються для подальшого вдосконалення навичок, придбаних на учбових майданчиках. Окрім цього вони використовуються для розвитку фізичних якостей - швидкості, швидкісної і загальної витривалості у юних лижників. Місцевість для прокладення тренувальних лижнею підбирається так, щоб можна було включити ділянки рівної лижні, підйоми і спуски різної довжини, крутизни і рельєфу. Форма тренувальних лижнею може бути найрізноманітнішою: круг, овал, два-три круги, що сходяться, або петлі і так далі. Це залежить від місцевості і призначення лижні. Для школярів довжина лижнею зазвичай від 500 м до 3 км, а іноді і більше. Головне, щоб учитель так само, як і на учбовій лижні, міг контролювати займаються [9].

Учбові схили служать для вивчення спусків, гальмувань і поворотів в русі, а також способів подолання підйомів. Якщо є можливість, необхідно підібрати не один, а два-три схили різної крутизни, рельєфу і довжини. Це дозволить вирішувати будь-які завдання уроку і позакласного зайняття залежно від віку і підготовленості учнів і поступово переходити від пологих схилів до крутіших. На схилах не повинно бути ні промовців з-під снігу, ні прихованих сторонніх предметів (пнів, каменів, дерев, що повалили), які можуть послужити причиною травм. Усі ці предмети мають бути видалені ще восени при підготовці схилу.
Сніг на схилах має бути "прорубаний" лижами (група учнів піднімається знизу до вершини "драбинкою") і ретельно укотив на усю глибину так, щоб при падіннях не залишалося глибоких вм'ятин. Але верхній шар снігу не має бути леденистий -иначе зайняття на схилі на спортивно-бігових лижах може спричинити падіння, привести до травм. Для зручності організації уроків і позакласного зайняття учбові схили не мають бути далеко розташовані від учбових майданчиків, лижнею. Довжина схилів залежно від завдань віку і підготовленості учнів має бути від 50 до 150 м, крутизна - від 5 до 15° і від 15 до 25°. Багато в чому ці цифри залежать від наявності відповідної місцевості, розташованої поряд з школою.

Висновок

Цілеспрямоване і систематичне застосування різноманітних засобів і методів тренування призводить до позитивних змін в організмі лижника-гонщика, які визначають рівень його підготовленості. Спортивна підготовленість характеризується цілим комплексом змін, що відбуваються під впливом проведення різних видів підготовки лижника-гонщика: технічної, фізичної, тактичної і т.д. Під впливом навантажень зростає тренованість окремих органів і систем, підвищується рівень розвитку фізичних і вольових якостей і ін.

Про рівеньпідготовленості лижника прийнято судити перш за все зі спортивних результатами. Однак у лижних гонках, як ні в жодному іншому виді спорту, приоцінці рівня досягнень (результатів) необхідно враховувати ряд зміннихфакторів: рельєф місцевості та умови ковзання, масштаб змагань та складучасників та ін Високий результат у лижних гонках (у тимчасових показниках)не може служити об'єктивним критерієм підготовленості. Так само і перемога навітьзі значним відривом від інших гонщиків на змаганнях невеликогомасштабу над суперниками недостатньої кваліфікації ще не говорить про високийрівні підготовленості. І навпаки, невеликий програш найсильнішимлижникам-гонщикам по часу, навіть при досить низькому зайнятому місці (але прихорошою щільності результатів), вказує на досить високий рівеньпідготовленості. Тому тільки комплексна оцінка дає об'єктивнеуявлення про рівень підготовленості у лижних гонках. Тут слідвраховувати: результати різних за масштабом і складом учасників змагань,перемоги над відомими спортсменами, дані лікарського, педагогічного контролюі самоконтролю лижника, рівень технічної підготовки та психологічноїстійкості та ін.

Література

1. Аграновський, М.А. Лижний спорт: підручник для інститутів фізичної культури / М.А. Аграновський. - М.: Фізкультура і спорт, 1980. - 315 с.

2. Акинин, П.В. Фізична культура і спорт у системі вищої професійної освіти: Збірник наукових праць за матеріалами Всеросійської Науково-практичної конференції 21-22 квітня 2005 / П.В. Акинин. - Ставрополь, 2005. - 112 с.

3. Антонова, О.А. Лижна підготовка: методика викладання: навч. посібник / О.А. Антонова. - М.: Академія, 1999. - 208 с.

4. Бутин, І.М. Лижний спорт: Учеб. посібник для студентів вищ. пед. навч. закладів / І.М. Бутин. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 368 с.

5. Дронов, В.Я. Фізична культура. Лижна підготовка дітей шкільного віку: метод. посібник / В.Я. Дронов. - М.: Изд-во НЦ ЕНАС, 2005. - 88 с.

6. Єрмаков, Є.Є. Техніка лижних ходів / О.Є. Єрмаков. - Смоленськ: СГИФК, 1995. - 77 с.

7. Квашук, П.В. Лижний спорт: програма для системи додаткової освіти дітей / Квашук П.В., Бакланов Л.М., Льовочкіна О.Е. - М.: Радянський спорт, 2003. - 72 с.

8. Риженков, В.М. Заняття на лижах з особами різного віку і фізичної підготовленості: навчальний посібник / В.М. Риженков. - Смоленськ: СГИФК, 1996. - 52 с.

9. Сорокін, С.Г. Лижна підготовка в фізкультурних вузах: навчальний посібник / С.Г. Сорокін. - Омськ, 1999. - 84 с.

10. Енциклопедичний словник з фізичної культури і спорту. - М.: Фізкультура і спорт, 2003. - 300 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: