Не сій муки над діжу.

Демонологія.

ЗНАДОБИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОНОЛОГІЇ

Журнал "Архіви України" знають ие тільки історики й архівісти, працівники музеїв та бібліотек, до нього звертаються й краєзнавці, викладачі- літератури, всі,' хто цікавиться національною історією. Серед публікацій, запропонованих читачам видання 1993 року, - серія матеріалів під рубрикою "Українці у світі" Це, зокрема, документи про діяльність громадських об'єднань української еміграції 20-30-х раків, спогади відомого співака української діаспори Любомира Мацюка та •інші. Друкуватимемо також огляди маловідомих і невідомих архівних джерел та добірки документів з таких питані.: історія церкви в Україні, рухи й політичні партії (кінець ХІХ-Гіочаток XX століть), матеріали до історії України в архівах Польщі, Австрії. Привернуть увагу й унікальні фото з особистого архіву поетеси Олени Телігп, які ще донедавна вважалися втраченими, та до біографії засновника школи монументального живопису в Україні Михайла Іїойчука. Серед публікацій наступного року - і праця відомого етнографа, фольклориста Володимира Гнатюка "Знадоби до української демонології", написана й опублікована на початку XX століття. Фрагменти з роботи вченого пропонуємо увазі читачів газети "Родослав".

Людмила ВАСЬКО, заступник головного редактора журналу "Архіви України",

Чорт (біс, диявол, дідько, щезби, щезник, він, той), осина, осинавець, скаменюшник, злий, сатана)

, Образ чорта потерпів сильно під християнським впливом і переважно затратнії сної пернісиі прикмети. Наскільки попи лишилися, постараюся зібрати їх тут. в одну цілість..

Чорт буи уже перед сотпоренпям світу, коли панував загальний хаос і Г>ог уиосиися понад водами. Тоді побачив його Бог у піні, зацікавився ним і, довідавшись, що вій чорт, узяв його з собою. По іншому варіанту, чорт сидів у скалі, де Бог відкрив ного і взяв до себе за найстаршого ангела. Світ почав творити вже разом із чортом.

Самому чортові нудилося одначе, тому він забажав мати товариство. Бог поладив йому' вмочити палець у воді і стріпнути позад себе, наслідком,*іо£6 дістане товариша. Чорт умочив одначо?^;^Ю і^^і йк|;почав нею тріпати, то наробилося стільки чортів.'гщо з них постало ^дванадцять хорї|. За 'і спонукою чорта вони ізбунтувалися протяЖога, а Йог за кару скинув їх з,неба. Вони летіли до землі ло^вних 40 діб; коли ж Бог сказав "амінь", де котрий з них-був, там і остався: у воді» водяник; У лісі - лісовик, уболоті -іболотяник/ідіа полі - полсвйСї і т.д. Таким¹ чином, усі духи, що на землі, взрцій свій початок від чорта. Під християнським впливові почала затиратися різниця^між поодинокими духами, і їх усіх почали називати нсгистою^ силою або чортом. Через те дуже трудно,-|№)вІднаходііти різницю між іпоодинокиМи духами в останках тих вірувань, які дійшли до наййіх часів.

Походжсння чортів не кінчиться одначе, сотворснням їх на початку світа. Вони походять один від другого. Вони родяться так, як люди, женяться/деякі Люди бували навіть на чортовім:вссіллі), та не вмирають.

Чорти постають^; також із тих дітей, що вмирають некрещені. Можуть виростати одначс і з дорослої людини. Один жид перебрався був за страха, щоби налякати хлопців, і, став навіки чортом. Одна мачуха прокляла знов була пасерба; він став чортом; уліз молодицю імордувати. Коли нарешті закопають живого лилика в муравлище і він полежить там дев'ять днів, то з нього зробиться чорт.

Як же виглядали ті чорти? Їх уявляють собі дуже різнорідно. Чорта уявляють як чорного чоловіка з крючковатим носом, із двома рогами кігтями на руках, ліктях, колінах і ногах. Чорт має- собачу морду, загнснПй хвіст, кігті на руках і ногах, а роги, закривас щільно круглим кацелюхом із широкими 'крисами. Убирається в корот'еньку куртку і вузькі і панталони.

Чорта представляють собі у постаті чоловіка невисокого росту, чорного;-ноги в нього собачі або курячі, хвіст короткий, морда широка, ніс.довгий, очі як розжарені вуглики, волосся чорне, довге й шорстке, руки довгі з довгими кігтями, роги баранячі або козячі, одіж иа ньому німецька, капелюх високий.

Дітько має оброслий твар цавком, ні вусів, ні бороди не видко_і: лише очі червоні. Ніс мас такий, як пес, а в зубах люлька;3 довгим цибухом аж до землі. Рука у дітька дуже тоненька, а долоня така мала, як у, пса;, і зараз пальці сі зачинають. А пальці залізні.і палицю залізну носить. На пальцях нема,нігтів, нічого, лище-так, якби втяв. На голові мас; щапку з чотирма кутиками, граньчисту, от;такд,гидощин,а;{та Й хота щалка роги йому укриває. Бо яку християнин має голову, таку собі купує, щапку. ^ а "він",ужс мусцт^ собі таку. Один такий був, що не вірив, то його поставили там, де дітько сидить, а він уснув. Та й прийшов до нього дітько у червоній шапочці, цілий у- червонім, лише твар Чорна, а ґудзики від самої обшивки аж до ніг. Чорт не має п'ят, лише лапи. Чорт виглядає як свиня з малими ріжками, з рудою шерстею.

Раз чорти справляли гульки, а дівчата підглянули їх. Вони були завбільшки як трилітні хлопчики, мали червоні ковпачки на головах, червоні жупанчики, писані панчішки і чорні лякерки. З-під ковпачків видніли маленькі ріжки, а з-під жупанчиків телепалися короткі хвостики.

Чорт являється як чоловік чорної краски, з лиличими крилами та ріжками на голові; може одначе свою стать зміняти до вподоби:

Як дух, може чорт прибирати найрізнорідніші постаті 1 то не тільки людей та звірів, але й неживих предметів. Най частіше перекидається чорт,у знайомого, кума' вояка, барана, вівцю, пса, кота, когута', ропуху, мищ, димало.

Чорти родяться так, як людич і їх діти виглядають ^як людські, лише розуму такого не мдють./Дужс, часто чорти підмінюють свої діти за людські. До своїх поліжмиць беруть чорти баби-акушерки, як] відбирають діти і дістають за тс нагороду. Раз привіз чорт акушерку до своєї жінки, що лежала в постати ропухи, і акушерка відбирала в неї діти-жабснята. В нагороду дістала черепки, що перемінилися дома в золото, а крім того, повипускала ще душі, що мучилися в поприкриваних горшках.

Молоді чортики, скоро попідростають, починають.ходити до сільських дівчатка зальоти. Вони псрскиДуЮться в парубків, нав'язують із дівчатами зносини, відвідують їх щовечора і любуються з ними, доки кури не запіють.

Чорти, поперебирані за парубків, приходять на вечорниці, приносять горівку, вино, ласощі, гостять дівчат, лягають спати з ними, а опісля заскобочують насмерть.

Одна дівка тужила дуже за парубком, що пішов до Війська. Замість парубка почав ходити до неї дідько і дівка ледве його позбулася від себе. Не раз чорт прибирає постать коханка дівчини, приходить до неї і мордує її; Де є хлопці на вечорницях, там звичайно чорти не йдуть..Вони питаються: Чи є там хлопець І баба? Як є хлопець і баба, то мене там не траба.

Не гордують чорти й молодицями. Один чорт ходив довго до молодиці, перебраний за парубка, але вона пізнала його нарешті та, покропивши відваром із якогось Зілля, спалила його. Гірше скінчилася інша справа. Чорт дав сотку чоловікові за те, аби пустив жінку спати з ним. Чоловік згодився, але чорт затлумив її віючі та здер з неї шкіру.

Доки дитина у чоловіка похрещена, чорт силкується вхопити її та виховувати у себе, а коли сс дівчина, жениться з нею, як вона доросте. Коли жениться, то сс видко, бо тоді на дорозі обертається такс, як колесо. Чорт може вкрасти також дорослу дівчину і зробити своєю жінкою та мати з нею діти. Така жінка не годна вже вирватися від нього. Чорти самі не вмирають, с одначе такс зілля, що коли його зварить і відваром покропить чорта, він спалиться. До того треба одначе знавця. Найбільше нищить-їх одначе грім, і вони його найгірше і бояться. Чуючи грім, чорт пищить і перебігає з місця на місце. На місці спаленої хати, до якої сховався чорт і в яку вдарив грім, знайдено опісля лише ногу в панчосі, але кінську. Перед громом не | годен чорт нікуди сховатися, бо вік усюди знайде; його. Грім б'є в дерево, коли під ним сховається чорт, а не раз уб'є чоловіка чи худобину. Грім се і божа сила, якою орудує св.Ілля. Раз сховався був І чорт під чоловіка а грім як ударив, то чоловік ледве. врятувався і з тяжкою бідою прийшов до себе по довгім хОрованню. Чорт любить дуже ховатися ] перед громом у закочену штаньку чоловіка або під і недільну тріску (таку, що чоловік, майструючи в. І неділю, відрубає), під якою не годно його Ніщо | вбити. Як грім ударить у чорта, то на тім місці і знаходять кров з нього, яку вживають до і вороження, особливо при замовлюванню корів, аби; ніхто не відбирав у них молока. Знаходять також І кремінь із того набою, що Ілля стріляв. При помочі! такого креміня можна пізнавати, звідки надходить. буря. Він усе теплий, ніколи не вистигає. Один чоловік, ідучи на весілля, побачив на роздоріжжі дитину, що плакала за татом, якого убив грім. На просьбу дитини вступив до хати, де ' і побачив "на землі так,.як би хто гарнець дегтю І вилляв. То було власне тіло убитого чорта. Чоловік збив зараз домовину, десять цаліїв завдовжки, чотири завширшки. а півтора глибоку, скидав у неї пилками "тіло" і послав хлопця за рабіном, аби йшов ховати, а сам пішов на весілля. Крім грому, бояться чорти також свяченої води, шо не робить їм вправді більшої-шкоди, але пече Тому перед Йорданом витягають вони свої діти з води на берег,, аби свячена вода не попекла їх. Тому-то господарі, не бажаючи мати в се'бе чорта, і кроплять на Йордан усюди, свяченою водою по.1 подвір'ю, будинках, у найменшім кутику, через що і вони втікають. Чорти, як і люди, визначаються дуже великою | різнорідністю. Є, приміром, мудрі чорти, а є іі і Дурні. Наведу важніші чортівсі.кі "мудрощі". | Отже, чорт учить люДсн ковальства, винаходить І вогонь, горівку, млин, скрипка, табаку, тартак, і коршму, віз,' вигадує люльку іі курсиня, дудку | (козу), творить вовка, коня, сороку, зайця, козу, і Чорт поучус також чоловіка про те, що собака і вірніша від жінки.

Немало маємо одначе прикладів чортівської і дурноти. І так: -чорт годиться взяти чоловіка тоді, як на дереві лишається все листок, бодай зів'ялий, і чорт не годен узяти чоловіка; музикант, якого чорт научив грати, дає йому зі скрипки душу, а не свою; чорти сваряться над поділом чудесних предметів. Чоловік під позором, що їх поділить, забирає собі чоботи-тскороходи, шапку-нсвидимку і кошелик-самотряс та втікає. Чоловік піддурює чортів, що хоче їх половити. Опісля закладається, хто обнесе коня довкола озера, хто голосніше свисне, хто вище кине булаву - і чоловік виграє, уживаючи підступу. Чорт робить спілку з бабою; сіє з нею моркву (або садить картоплю), а опісля мак (або пшеницю). Чорт бере вперед тс, що над землею, а опісля тс, що під землею і все зле виходить. Чорт не годен пізнати баби, на якій мужик виїхав у поле так, як на коні. Чоловік валашить чорта, а жінка перебрана за мужика, переконує його, що в неї ще більша рана. Мужик засаджує чорта в глечик, зав'язує і топить в озері. Пастух учить гратії чорта, заплішивши вперед у дубі його пальці. Швець записує "свою душу" (шевський фартух) чортові, за що він обсипус його багацтвом, а коли допоминається душі, швець дає йому фартух, бо правдива.душа не його, але божа.

Бувають і збиточні чорти, що роблять людям найрізноманітніші збитки, нараз дуже шкідливі для здоров'я і для майна. Вони їздять на конях, що аж із них піна ллється, сплітають коням гриви або обмотують їх, посторонками, перевертають вози, кидають у людей камінням, тарахкочуть, б'ють, топлять у' воді, возяться на людях, а навіть відтинають людям голови або інакше убивають.

Трапляються одначе і справедливі чорти. Так, приміром, наказує старший чорт молодшому відслугувати три роки у бідака кусник хліба, що той був у нього украв. Бідний брат, прогнаний багатим, несе вечерю до чорта, за що його той нагороджує, а коли опісля приносить багатий! вечерю, карає його.

Часто запрошують чорти до себе в гостину і людей, особливо трохи підпилих, заводять їх у болота, що ^представляються як" розкішні покої, дають їсти (жаби., коники), пити (води з калюжі), куріте) (слимака або кінську костомаху) і кладуть спатіі на перинах, по чім самі пропадають. Проспавшись, п'яні переконуються, як то вони гостилися. Звичайно перекидаються у кумів, кличуть до себе людей, наливають їм чарки, а коли, ті перед питтєм- перехрестяться, бачать нараз, шо вони сидять, приміром, на цембрипі і держать очеретину в руках. Не раз заманюють до себе чорти музиків, аби їм грали, але опісля погано віддячуються їм за¹ те, видираючи очі, щоб' не оповідали проте, що бачили.

Щодо місця пробування, то чорти жиють усюди, куди рідко заходить чоловік. Звичайно жиють вони г> старих, напіврозваленнх будинках, де по ночах свищуть. У розвалених млинах мелють табаку.

При творенню світа.чорт виніс із моря трошки глини, Бот поблагословив її, і,зсмля почала рости, а росла й та, що він укрив її в роті. Тоді чорт почав харкати, плювати, а коли й се Бог поблагословив, зробилися з того скали. Тоді Бог сказав: Будеш сидіти у плитю, у каменю до суду віку! Тому він сидить там і донингта грас і танціос у скалах. Він -осина мас у скалах двері, лише що ми не видимо: то його мури, твердині і деінде не вільно йому бути. Часом присвячують чортові якусь часть грунту, якесь місце, і тоді зветься воно "пустим місцем". Давно закопував дехто гроші в землю і віддавав, чортові в оліку; він беріг їх усе дуже пильно на тім місці.

Коли люди сваряться, то не раз говорять собі: Йди в болото, багно, тобто там, де сидить чорт. Кажуть, що чорт найліпше любить пробувати у старих будинках, в яких нема нікого, приміром, старих школах, млинах, у лузі і ін.

Чорт пробувас радо у бзині, а коли його хто нарушить гам, вирубуючи бзпну, він мститься, бо рубачеві деревіють зараз руки. Якби хто вирубав бзинуі на тім місці поклав хату, то чорт не дасть спокою, доки хата не посвятиться. Де чорт сидить, там нечисте місце,.і з нього треба або зовсім усунутися, коли чоловік не хоче мати прикростей і шкід, або погодитися як із чортом.

Дуже радо чорт пробувас ось у яких місцях: у дуплі, на двірськім ґумні, у млині, у молотильні, п горальні, в кузні, з арешті, в полонині.

Чорт любить нарешті пробувати і в такім місці, де ніхто не сподівався би: в самш чоловіці. Він ускакуй в чоловіка ротом і мучить його, поки не доведе до смерті. В одну жидівку вскочив був чорт із яйцем, яке вона з'їла, і мучив її, але рабгн вигнав його крізь мізильний палець і з пальця лише кров пішла. В одну молодицю вскочив знов був разом із блином, який вона їла, а яким потрактувада її братова. Він мучив її довго, говорив із нею, а коли один знахар прогнав його, то вона не була вже таки при собі і раз, перучи білле, втопилася.

Мавки (нявки, бісиці)

Мавки жиють по- лісах і являються людям щ молоді, гарні дівчата. Заманивши когось до себе свосю красою, розмовляють із ним, кокетують, а потім заскобочують на смерть. Мавки жиють у гірських печерах, коморах, що мають перед собою широкі краєвиди. їх світлиці вистелені і обвішані килимами. Вони сидять і прядуть крадений льон, тчуть і з вибіленого полотна шиють одяги. Як розтають сніги, мавки бігають горами й долинами і засаджують на них квіти. Коли все зазеленіс і розцвітсться, вони рвуть квітки, затикують коси і забавляються або купаються по потоках та озерах. Найчастіше одначе.виводять танці на ігровищах, а Навіть виправляють оргії, особливо на Купала.

Мавки бувають високого росту, лице мають округле, а довгі косп спускають на плечі і І затикують квітками. Одяг їх тонкий, прозорий, спадас недбало по утлім тілі.!х бистрих, блискучих очей не гріс людська душа, а нутро їх отворенс (се не загальне вірування). З мужсського боку відповідають їм Дідки. Мавки не злобні; вони щонайбільше зваблюють хлопців до себе на танці, але коли їх хто пострашить, вони втікають.

Нявки виглядають спереду як дівчата, а ззаду тіло отворенс і видно утробу. Вони сходяться на! розігри в тиждень по Зелених святах на верхах гір і гуляють там та,граються. Якби недалеко від них спав тоді хто, а не твердо, то бачив би їх крізь сон. | Але вони взяли би його з собою, якби не мав при собі часнику або одсляну. Танцюючи приспівують звичайно.

Нявки - се чудово гарні хлопці і дівчата, які лиш тим різняться від людей, що тулів їх від сторони плечей цілком отворений так, що видно і утроби, і серце, і келюхи. Вони жиють громадно. Похапавшися за руки, стають у колесо і танцюють і дуже швидко (фуфелов ндут), при чім приспівують. Танцюють також парами, але се не кожний може бачити і не в кожну пору. До танцю приграс їм чорт на дудці (козі). На тім місці, де раз перетанцюють, трави не буде повік. Такі місця звуться ігровищами. На зиму ховаються кудись, але від часу до часу виходять зі своїх криївок, а стрільці подибують нараз їх сліди на снігу, подібні до дитинячих. Часом заманюють людей і заводять їх у безвісті. Тоді треба лише скинути сорочку, перевернути навиворіт і таким чином відкараскатпся від нявки. Нявки можуть ссати і людину (не лише жінку, але й чоловіка і дитину). Така людина марніс, пухне, а в кінці умирас. Один парубок був заманив нявку до себе і оженився з нею, але вона при першій відповідній нагоді втекла.

Русалки.

Русалки – се дівчата, що потопилися в часі купелі. Вопи жиють на дні ріки в чудових, хрусталєвих палатах. Як місяць зійде вночі, вони виходять на берег і співають чарівні пісні, а хто лиш зачус, підходить ближче. Тоді русалки заскобочують його до смерті. Русалки – се водні красавиці. Вони виходять ночами на береги озер, рік, потоків голі, в вінках із осоки або галузок, сідають па траву і чешуть коси або виводять танки. Деколи ховаються в корчах, а коли дівчата виходять вдосвіта по воду, випадають несподівано і питають: Полин чи петрушка? Як дістануть відповідь – полин, утікають, як – петрушка, заскобочують дівчину і затягають у воду.

Русалки виглядають як маленькі діти. Вони скачуть одна проти другої, плещуть руками і співають:

Не мий ноги об ногу,

Не сій муки над діжу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: