Рефлексологічна теорія психіки В. М. Бехтєрева

Володимир Михайлович Бехтєрев (1857 – 1927 рр.) розробив рефлексологію – об’єктивну науку про поведінку. Поведінкові реакції – це те, що можна піддати об’єктивному спостереженню і дослідженню, вони зумовлюються біологічною природою людини, її організмом в цілому і

соціальним середовищем. Психічне розглядалося ним як суб’єктивне і відкидалося як мнимий предмет психологічної науки.

Бехтєрєв визначає свій рефлексологічний метод дослідження як об’єктивно-біологічний і поширює його також на вивчення суспільного життя. Він визначає рефлексологію як „науку про людську особистість, яка вивчається із строго об’єктивної біосоціальної точки зору”.

Визначає рефлекс „творчим фактором індивідуальності”, що пов’язується з „торуванням” нових шляхів. Рефлекс, як і будь-яка інша реакція, дає дещо нове. Змінюючи структури тканин і форму органів, рефлекс становить творчий акт, породжує, зокрема, індивідуальність з усіма особливостями її організації. Так виникає індивідуальний досвід, який виступає фактором еволюції.

Природа рефлексу розглядається Бєхтєревим у двох напрямках. З одного боку, це вже не тільки такі машиноподібні акти, як писання, читання та інші, але й тропізми у світі рослин, наприклад, обертання рослини та її квітки до сонця, і реагування бактерій на зміну подразника. З іншого боку, всі найскладніші співвідношення організму й середовища Бехтєрєв тлумачить як вищі рефлекси і називає їх сполучними.

В цілому рефлексологія уникає, в міру можливості, вивчення таких суб’єктивних станів, як почуття, відчуття, уявлення, що не вкладаються у схему рефлексу. Інші поняття традиційної психології (увага, пам’ять, уява, воля) зневажливо відкидаються як „метафізичні”. Людська культура зведена до символічного рефлексу природи, „індивідуальний та соціальний досвіди створюють ряд сполучно-рефлекторних комплексів, які утворюють в загальній сукупності цілісну особистість”.

Рефлексологія вдало розкрила елементи поведінки – просту дію, абстрактну дію, точніше реакцію в його фізіологічній структурі. Бехтєрєв висуває ряд принципів, які характеризують діяльність організму:

Бехтєрєв вводить поняття „особистісний комплекс”, замість особистості. „Я” – це соматичний комплекс сполучних рефлексів, яким у суб’єктивній психології відповідають „вольові рухи”, спрямовані здебільшого до активного вияву свого „Я”.

Вважав, що в майбутньому рефлексологія піддасть особливому розгляду суб’єктивні явища як невиявлені сполучні рефлекси.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: