Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Гештальтпсихологія.




Історія гештальтпсихології (від німецького Gestalt – образ, структура) почалася з виходу роботи Макса Вертгеймера „Експериментальне дослідження сприймання руху” (1912 р.), в якій ставилося під сумнів первинне уявлення про наявність окремих елементів в акті сприймання.

Навколо Вертгеймера у 20-тих роках в Берліні утворюється

Берлінська школа гештальтпсихології, в яку увійшли К, Коффка, В. Келер, К. Левін. Вони працювали над дослідженням сприймання, мислення, потреб, афектів, волі.

У дослідженнях зорового сприймання було встановлено, що елементи зорового поля об’єднуються в перцептивну структуру в залежності від ряду факторів: близькість елементів один від одного, схожість елементів, замкнутість, симетричність.

Були сформульовані деякі положення, що отримали назву законів сприймання в гештальттеорії:

1. Закон диференціації фігури і фону – зорове поле поділяється на фігуру і фон. Фігура – замкнена, оформлена, яскрава, жива, ближча до нас у просторі, займає головне положення в полі. Фонслужить загальним рівнем, на якому виступає фігура.

2. Закон прегнантності – тенденція перцептивної організації до внутрішньої впорядкованості, спрощення сприймання.

3. Закон ампліфікації – доповнення до цілого. Якщо фігура незакінчена, у сприйманні ми прагнемо бачити як ціле.

Експериментально досліджувалося також мислення. За Келером, інтелектуальне рішення полягає в тому, що елементи поля, попередньо не пов’язані, починають об’єднуватися у певну структуру, відповідну проблемній ситуації. Це відбувається раптово в результаті розглядання (інсайт) при умові, що всі елементи, необхідні для рішення, знаходяться у полі сприймання. Умовою переструктурування є вміння відмовитися від звичних, що склалися у попередньому досвіді та закріпилися вправами, шаблонів, схем, що є неадекватними до ситуації завдання. Перехід на нову точку зору здійснюється раптово в результаті прозріння (інсайту).

 

Рекомендована література

1. Ждан А.Н. История психологии от античности до наших дней /

А.Н. Ждан. – М., 1990.

2. История психологии. Хрестоматия / [под ред. Гальперина П.Я.]. - Екатеринбург: Деловая книга, 1999.

3. Марцинковская Т.Д. История психологии / Т.Д. Марцинковская. –

М., 2001.

4. Роменець В.А. Історія психології 19 – початку 20 століття / В.А.

Роменець. – К., 1995.

5. Роменець В.А. Історія психології / В.А. Роменець. – К., 1978.

6. Якунин В.А. История психологии / В.А. Якунин. - СПб, 1998.

7. Ярошевский М.Г. История психологии / М.Г. Ярошевский. – М., 1985.

8. Ярошевский М.Г. Психология в ХХ столетии / М.Г. Ярошевский.

– М., 1996.

 

 

ЛЕКЦІЯ №9






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных