Принцип осознания процесса учения

Условия реализации:

• обучение строится так, чтобы школьники осознали закономерность последовательности изучения материала и взаимосвязь изучаемых понятий, необходимость заучивания отдельных правил и источники ошибок при их использовании;

• объектом осознания должен стать процесс овладения знаниями, умениями и навыками;

• обучение организуется таким образом, чтобы школьники осознавали ценность, значение знаний как с общечеловеческой, так и с личной, индивидуальной точки зрения

• формирование навыков самоконтроля и самооценки (самостоятельная выработка учениками критериев оценки выполненной работы; оценка ребенком уровня трудности заданий; анализ своего знания – незнания, умения – неумения, анализ путей достижения результата и т.д.)

Принцип целенаправленной и систематической работы над общим развитием всех учащихся класса, включая и слабых (с соблюдением требования постоянной заботы о психическом и физическом здоровье каждого ребенка)

Условия реализации:

• выявление и учет индивидуальных различий между детьми;

• обеспечение каждому ребенку возможности продвигаться в развитии в соответствии со своими исходными данными, а не только подтягиваться до какого-то извне заданного уровня

3.21 Программа «Росток»

Эта программа разработана при участии Сумской классической гимназии, кафедры педагогического творчества Сумского государственного педагогического университета, а также с помощью педагогических коллективов в учебных заведениях Киевской, Николаевской, Херсонской, Днепропетровской, Донецкой и др. областей Украины.

Комплексная программа развития детей «Росток» нацелена на жизненно важные проблемы современного общества, сориентирована на развивающее обучение, способствует нравственному и моральному воспитанию школьников. Содержание обучения по программе «Росток» строится с учетом таких принципов:

• гуманизация,

• гуманитаризация,

• вынесение на первый план моральных ценностей,

• духовное развитие личности.

Программа «Росток» предусматривает изучение интегрированного курса «Окружающий мир» (автор зав.кафедрой педагогики и методики начального обучения Сумского государственного педагогического института, кандидат педагогических наук Пушкарева Т.А.) и курса математики начальной школы (автор кандидат педагогических наук Петерсон Л.Г.).

Программа «Росток» сориентирована на обеспечение самоопределения личности, создает условия для ее самореализации.

Данная программа обеспечивает новой системой дидактических принципов, которая предусматривает:

• самостоятельное открытие детьми нового знания (принцип деятельности);

• преемственность между всеми ступенями обучения на уровне методологии, содержания и методики (принцип непрерывности);

• формирование единой картины мира (принцип целостного представления о мире);

• разноуровневое обучение, возможность продвижения каждого ребенка своим темпом (принцип минимакса);

• снятие стрессообразующих факторов учебного процесса (принцип психологической комфортности);

• максимальную ориентацию на творческое начало в учебной деятельности (принцип творчества);

• развитие вариативности мышления (принцип вариативности).

Развитию личности учащихся способствуют изданные по программе «Росток» учебники. Учебники - это непрерывный единый комплекс из серии тетрадей на печатной основе. Выбранная форма учебника помогает детям самостоятельно добывать знания, реально формирует у них главное умение - умение учиться. Вариативность заданий позволяет каждому ребенку найти в учебнике материал, который отвечает уровню его способностей и направленности интересов. Удобно, что материал учебника разделен на короткие фрагменты - «уроки». Такая структура удобна в практической работе учителя: не ограничивая его творчества, она помогает в тематическом и поурочном планировании. Удобна она и для детей, т.к. позволяет им преодолевать трудности в обучении, шаг за шагом.

Программа «Росток» еще хороша тем, что имеет два варианта: русский и украинский.

Комплексная программа развития детей «Росток» дает много позитивного в обучении, развитии и воспитании учащихся младших классов. Она соответствует новым требованиям, своевременна, нацелена на жизненно важные проблемы современного общества, способствует гармоническому развитию учащихся.

3.1 Урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, органічно доповнюється іншими формами навчання. Частина з них розвивалася паралельно з уроком, тобто в рамках класно-урочної системи (екскурсії, консультації, домашня робота, навчальні конференції, додаткові заняття), інші запозичені з лекційно-семінарської системи та адаптовані з урахуванням віку учнів (лекції, семінари, практикуми, заліки, іспити). До допоміжних форм організації педагогічного процесу відносяться ті з них, які спрямовані на задоволення різноманітних інтересів і потреб дітей відповідно до нахилів і здібностей. До них відносяться факультативи та різноманітні форми гурткової та клубної роботи.

Сучасний урок - це урок, який характеризується наступними ознаками:

1. Головною метою уроку є розвиток кожної особистості, в процесі навчання і виховання.

2. На уроці реалізується особистісно-орієнтований підхід до навчання.

3. На уроці реалізуються ідеї гуманізації і гуманітаризації освіти.

4. На уроці реалізується діяльнісний підхід до навчання.

5. Організація уроку динамічна і варіативна.

6. На уроці використовуються сучасні педагогічні технології.

Структура сучасного уроку - це послідовність, взаємозв'язок і взаємодіїя між собою окремих етапів уроку. Такий урок повинен мати свою структуру. Учитель сьогодні вільний у виборі структури уроку, яка сприятиме високій результативності навчання, виховання і розвитку. Структура уроку змінюється в результаті використання на уроках нових технологій навчання. Отже, розглянутий підхід дає підставу виділити можливий максимальний набір етапів уроку, утворюють його макроструктуру:

1. Організаційний. 2. Перевірка домашнього завдання. 3. Актуалізація суб'єктивного досвіду учнів. 4. Етап вивчення нових знань і способів діяльності. 5. Первинна перевірка розуміння вивченого. 6. Закріплення вивченого. 7. Застосування вивченого. 8. Узагальнення та систематизація. 9. Контроль і самоконтроль. 10. Корекція. 11. Інструктаж щодо домашнього завдання. 12. Підведення підсумків навчального заняття. 13. Рефлексія.

Для формулювання найбільш повної, коректною та «сучасної» системи вимог до сучасного уроку розглянемо вимоги до уроку різних педагогів. Отже, найважливіші з дидактичних вимог до уроку: 1) чіткість визначення навчальних завдань уроку, виділення з них головною і другорядною, 2) єдність освітніх і виховних завдань; 3) визначення оптимального змісту і відбору навчального матеріалу, відповідно до його завдань та можливостей, що обумовлені рівнем підготовки учнів, забезпечення уроку необхідним обладнанням, 4) вибір найбільш раціональних методів і прийомів навчання, використання їх із урахуванням дидактичних завдань уроку та особливостей навчального матеріалу на кожному його етапі, забезпечення пізнавальної активності учнів, поєднання колективної роботи з самостійністю кожного учня, 5) зв'язок змісту уроку з життям, із практикою, з раніше пройденим матеріалом; 6) організаційна чіткість уроку.

В. А. Онищук виділяє загальні вимоги до уроку, що випливають із завдань, які суспільство ставить перед школою. Коротко їх можна сформулювати так: 1) озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями; 2) формувати в учнів міцні навички та вміння, 3) підвищувати виховний ефект навчання на уроці; 4) здійснювати всебічний розвиток учнів; 5) формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу як стійкі якості особистості, вміння творчо вирішувати завдання, 6) формувати у школярів уміння самостійно вчитися, набувати і поглиблювати чи поповнювати знання, працювати з книгою, опановувати навичками і вміннями і творчо застосовувати їх на практиці; 7) формувати у дітей позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потреба в розширенні і придбанні знань, позитивне ставлення до навчання; 8) виховувати в учнів працьовитість. У реальній дійсності всі ці вимоги тісно пов'язані між собою.

3.22 Cистема обучения Л.В. Занкова была разработана в 60—70 годы XX века, единым основанием и стержнем которой стали принципы построения учебного процесса.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: