МИСЛЕННЯ. ВИДИ МИСЛЕННЯ.

Мислення — це психічний процес відображення об'єктивної реальності, який є вищим ступенем людською пізнання. Пізнавальна діяльність починається з відчуттів та сприймань, а потім може перейти в мислення. Види мислення:

По характеру вирішуваних завдань:

- теоретичне - спрямовано на знаходження загальних закономірностей. Це пізнання законів, правил. Продуктом т.м є відкриття періодичної системи Менделєєва.

- практичне - спрямовано на дозвіл приватних конкретних завдань. Основним завданням є фізичне перетворення дійсності. Інколи може бути навіть складнішим ніж теоретичне, адже часто розгортається за екстремальних обставин та за відсутності умов для перевірки гіпотези.

По мірі развернутости:

-дискурсивне (логічне) - опосередковано логікою міркувань, а не сприйняття. це розсудливе, обгрунтоване попереднім знанням мислення. Поняття "дискурсивне мислення" ще має значення як "логічне", "обгрунтоване", "доказове", тобто мислення, яке доводить певні положення з точки зору їхньої істинності, переконливості.

-интуітивне - мислення на основі безпосередніх чуттєвих сприйнять і безпосереднього віддзеркалення дій предметів і явищ об'єктивного світу.

По мірі новизни і оригінальності:

-продуктивне - мислення на основі творчої уяви. Відзначається широтою перенесення знань в нові умови, оригінальністю розв’язання проблеми, гнучкістю, що дає змогу бачити об’єкт під новим кутом зору.

-відтворююче (репродуктивне) - мислення на основі образів і представлень, почерпнутих з якихось певних джерел.

- творче - пов'язано з відкриттям принципово нового знання, з генерацією власних оригінальних ідей, а не з оцінюванням чужих думок.

В залежності по змісту задачі:

Наочно-дійове мислення (практично-дійове), в розвиненому виді властиве й дорослій людині. Особливо воно притаманне людям таких професій, які за змістом потребують практичного аналізу, різноманітного комбінування, наприклад, шахістам, конструкторам, винахідникам. Розвязання завдання безпосередньо міститься в самій діяльності. В елементарній формі воно властиве дітям раннього віку, яку думають, діючи з предметом.

Наочно-образне мислення в розвинутих формах притаманне людям тих професій, які пов'язані з яскравим уявленням тих чи інших предметів або явищ (письменники, музиканти, актори). Вид мислення, який обов’язково спирається на сприймання або уявлення (характерний для дітей дошкільного віку). дозволяє пізнавати реальний світ без участі практичних дій, може бути здійснено тільки в плані ідеальному. Відмітні ознаки: симультанность (одночасність), імпульсивність і синтетична.

Словесно-логічне (поняттєве) – від мислення, який обов’язково спирається на сприймання або уявлення (характерне для дітей дошкільного віку. використовуючи цей вид мислення, людина може аналізувати, порівнювати явища, предмети, ситуації, оцінюючи предмет, ситуацію, явище, як зі своєї точки зору, так і з інших точок зору.

Абстрактно-логічне (абстрактне) - виділення істотних властивостей і зв'язків предмета і відверненні від інших, несуттєвих.

Позитивне мислення -здатність бачити склянку напівзаповненою, а не напівпорожньою - безцінний дар. У психології його називають позитивним мисленням, бо бачити плюси фактично означає бачити рішення. І якщо позитивний погляд на світ не є вродженою рисою вашого характеру, його варто розвивати в собі штучно.

Негативне - у нормі людина добре ставиться як до себе, так і до оточуючих. Це формується в дитинстві, коли дитина відчуває, що вона бажана й гідна любові. Якщо в системі відносин із батьками відбуваються збої, людина вирішує, що вона погана, що погані оточуючі її люди або що й вона, і оточуючі - усі погані, а це неминуче призводить до депресії, яка може виявлятися сильніше чи слабкіше в різні періоди життя. Депресія - це, по суті, переспрямування агресії на себе самого. Якщо ж така людина працює з дітьми, то її негативне мислення «переходить» немов вірус і на дітей. Постійне перебування у стані негативного мислення - це фактично хвороба.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: