Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Ідейно-естетичні засади творчості М.Шашкевича.Аналіз поезій «Веснівка», «Руська мова».




Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Народився в 1811 с. Підлісся на Львівщині в родині священика. Навчався в Золочівській німецькій школі, Львівській та Бережанській гімназіях, з 1629р. -у Львівській духовній семінарії та на філософському відділенні університету. У 1830 р. був виключений із семінарії, продовжив навчання в університеті. У 1834 р. поновив навчання в семінарії, але вважався "політично неблагонадійним".

У 1838 р. став священиком у с. Гумниськи, а згодом - Новосілки. Селяни дуже любили і поважали молодого священика. Постійні нестатки, напружена праця, сутички з начальством згубно позначилися на здоров'ї М. Шашкевича. Він помер від сухотна 32-му році життя.

Поет, громадський діяч. Разом із Я. /словацьким та і. Вагилевичем заснував гурток "Руська трійця" (1832), який ставив собі за мету шляхом поширення в народі освіти, видання художніх творів і науково-популярних праць досягти національного відродження Галичини, вибороти громадські права. Членами гуртка були укладені альманахи "Син Русі", "Зоря", "Русалка Дністровая". Вихід останнього у 1837р. започаткував розвиток нової української літератури в Галичині.

Художній доробок М, Шашкевича складається з ліричних віршів, історичних поем, балад, байок, оповідання "Олена", що мають яскраво виражений романтичний характер. Романтизм його ґрунтувався на народно-національній основі, спирався на усну народну творчість. Також писав твори для дітей, уклав "Читанку", надруковану фонетичним правописом.

В історію української літературно-мистецької думки Маркіян Шашкевич увійшов як один із творців першого західноукраїнського альманаху "Русалка Дністрова", виданого 1837 року в Будапешті, учасник літературного гуртка "Руська трійця", де разом із ним співпрацювали також Іван Вагилевич та Яків Головацький. Невтомний збирач фольклору, полум'яний захисник живої української мови, Маркіян Шашкевич створив самобутні художні твори - оповідну казку "Олена", ліричні поезії "Згадка", "Погоня", "Розпука", "Туга за милою", "Сумрак вечірній". Серед них і перлина української класичної літератури - поезія "Веснівка".

Тематичний спектр творчості Маркіяна Шашкевича досить різноманітний - це й історичні зацікавлення, виявлені в поезіях "О Наливайку", "Хмельницького обступленіє Львова", й картини природи в "Сумраку вечірньому", "Тузі", "Над Бугом", роздуми про сенс життя, щастя й покликання ("Лиха доля", "Розпука", "Думка"), і, безперечно, загадка кохання ("Туга за милою", "До милої"). Герої його ліричних поезій - калина червона, голуб сивий, туга, козак, дівчина, що вірно його чекає, ворон чорнокрилий, вітрець, місяць, Соловій - традиційні, фольклорні, але загадкові й сучасні водночас. Ліричний герой - люблячий, з добрим, чутливим серцем, глибокими переживаннями, пов'язаний із духом народу.

 

27.Психологічно-особистістна лірика М.Петренка.Поетикальний аналіз поезії «Дивлюся на небо…»

Спадщина М. Петренка складається переважно з ліричних творів, значна частина яких об’єднана у поетичні цикли «Небо», «Слов’янськ», «Недуг». Це психологічно-особистісна лірика, в якій переважають мотиви кохання, туги за батьківщиною, романтичний порив і прагнення до ідеалу. Загалом можна стверджувати, що організація поетичного світу М. Петренка підпорядкована романтичній антитезі між буденністю й ідеалом, однак ця антитеза на рівні художнього осмислення світу та образного втілення постає досить своєрідно. У циклі «Небо» ліричний герой виявляє себе в пориві до загадкової й гармонійної сфери, що виступає втіленням ідеалу – це окремий світ гармонії, що забезпечує захист душі героя від марноти щоденних турбот і дозволяє душевному потенціалу реалізуватися повною мірою. У циклі «Слов’янськ» ідеальним світом постає мала батьківщина автора, яка сприймається швидше не територіально, а в нерозривному зв’язку зі спогадами дитинства і юності – безтурботним життям і закоханістю. У циклі «Недуг» драматично переживається втрачене кохання, ліричний герой прагне усвідомити і психологічно прийняти цю втрату.

Вірші М. Петренка зазнали значного впливу фольклорної лірики, однак слід підкреслити, що поетові вдалося підпорядкувати цей вплив власному, в основі романтичному творчому мисленню. Він запропонував цікаві зразки психологічно-особистісної, передусім інтимної та медитативної лірики. Для свого часу твори М. Петренка стали безперечним свідченням естетичного оновлення літератури, прагненням визволитися від побутового етнографізму та включитися в русло загальноєвропейського культурного розвитку, зокрема розвитку романтизму.

На землі Донецькій народився чудовий поет М. М. Петренко, автор віршів і пісень, сповнених радістю, життям, любуванням природою.

особливо пісню «Дивлюсь я на небо...», яка стала народною і яка зворушує своєю глибокою щирістю; філософськими роздумами про Всесвіт, про нескінченність. Виконуючи її ніби набуваєш крил, і з'являється бажання бути корисним людям і Вітчизні»

 







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2022 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных