Послання «і мертвим і живим..» засоби поетичної мови

Шевченкове послання «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…» — вдумливий поетичний аналіз тогочасного суспільно-політичного і національно-культурного життя в Україні, що мала служити дороговказом на шляху національного, соціального і культурного відродження українського народу. I мертвим, i живим, i ненародже ним землякам моïм...", жанр якого сам автор визначав як "послання". Це свого роду вiдкритий лист до усiх небайдужих до долi власноï землi украïнцiв. Але про що саме у ньому йдеться?

Iснує думка, що головною темою твору "I мертвим, i живим..." є викриття iдей лiбералiв. Сучасники самого Шевченка ще називали мiшенню критики "ясновельможних" та "гетьманiв". Так, згаданi вище теми, звiсно, висвiтлювались тут, але навряд чи можна зводити до них головну iдею цього твору. Невипадково навiть у назвi - "I мертвим, i живим, i ненародженим..." - пiдкреслено, що Шевченко звертається до всiх украïнцiв, а не лише до прихильникiв iдей лiбералiзму, або "слов'янофiльства". У самому текстi вiрша надто важко роздiлити, кому адресовано заклик "Розкуйтеся, братайтеся", а кому:

Умийтеся! образ божий

Багном не сквернiте.

Змiст вiрша-послання насправдi глибший за полемiку мiж полiтичними течiями - Шевченко порушує тему морального обов'язку свiдомого громадянина перед власним народом, пiдказуючи при цьому, де варто, а де нi шукати шляхи побудови кращого життя. Тому багато висвiтлених у цьому творi iдей лишаються актуальними й досi.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: