Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






М.Петренко як поет-романтик




Так сталося, що донедавна біографія українського поета-романтика прогресивного напряму XIX століття Михайла Миколайовича Петренка була майже невідома. Михайло Петренко — автор 19 поезій, надрукованих протягом 1841 — 48 років в харківських альманахах “Сніп”, “Молодик”, “Южный русский сборник”. Є відомості, що він написав п'єсу “Панська любов”, але вона не збереглась.

Михайло Петренко народився у 1817р. Він був старшим з трьох синів у родині Петренків. Батько Михайла займався баштанництвом і часто брав маленького Михайла із собою на баштан, де вони жили з весни до пізньої осені, ночуючи у курені, спостерігаючи за зірками і слухаючи спів птахів. Краса рідного краю - квітучі сади, глибоке ясне небо, українські пісні, що хвилюють душу - назавжди зачарували юне серце поета. У рідному Слов'янську він зустрів і свою першу любов дочку поміщика Арцебашева, але рідні дівчини заборонили їй зустрічатися з бідняком-вільнодумцем.

Про життя поета мало що відомо. Знаємо, що у 1836р. Михайло надійшов у Харківський університет. А у 1841 р. були опубліковані його перші вірші в альманасі «Сніп». У 1844 р. М.М.Петренко був затверджений у чині губернського секретаря, а з 1945 р. став виконувати обов'язки столоначальника, з 1946 р. - столоначальника карного суду. Йому було привласнене звання колезького секретаря. У 1847 р. київський генерал-губернатор Д.Бібіков відправив цареві доповідну записку у справі Кирило-Мефодіївського Товариства, в якій серед інших значилися імена Т.Г.Шевченко і М.Н.Петренко. У 1848 р. вийшов до друку окремий збірник віршів Петренко «Думи та співи». Усього до нас дійшло 19 поетичних творів Михайла Петренко, опублікованих протягом семи років 1841-1848рр.

Михайло Миколайович був одружений на дворянці Ганні Євграфівні Миргородової, з якої нажив п'ятьох дітей: Миколу, Марію, Євграфа, Людмилу і Варвару. Відомо, що у 1849 р. Михайло Миколайович працював наглядачем повітового училища у м.Лебедині (Сумська обл.). У 1855-56 р.р. брав участь у Кримській війні, за що був нагороджений медаллю «На згадку про війну 1853-1856 р.р.» Помер Михайло Петренко 25 грудня 1862 р. Його поховали у м.Лебедині. Могила, на жаль, дотепер не відшукана. Однак лебединські дослідники точно встановили місце, де проживав поет - це вулиця Димитрова, 12. Будиночок зберігся до сьогоднішнього дня.В Україні останнім часом статті про Петренко писали часто, але чомусь нікому не спадало на думку звернутися до родичів поета, за винятком викладача української мови і літератури Слов'янського педінституту Н.М.Корнієнко. Пошук документів та нащадків М.Петренко, розпочатий місцевим істориком Олександром Добровольським у 2001 р., нагадував детективне розслідування і дав позитивні результати. Навесні 2002р. О.Добровольським і співробітником УСБУ по Донецькій області В.М.Мікушевим було видане хронікально-документальне оповідання про Михайло Петренко «Дивлюсь я на небо...», де були представлені зібрані ними цінні документи, що стосуються життя і творчості поета, трагічних долях його родичів і земляків. Книга була написана за матеріалами Управління Служби Безпеки України по Донецькій області, а також по документам родини Петренків, які вдалося отримати у родичів.

Вже після видання книги, улітку 2002р. Олександр Добровольський по якомусь натхненню ще раз поїхав у гості до Петренків і в схованці старої шафи знайшлася папка з документами родинного архіву Петренків. Документи, знайдені таким чином у два етапи, були передані О.Добровольським у вересні 2003р. на зберігання до Державного архіву Донецької області. Слід зауважити, передані абсолютно безкоштовно. Виявлений родинний архів Петренків являє собою історичну цінність і містить унікальні документі. Матеріали нараховують більше 40 документів, 39 фотографій, 129 листівок. Це насамперед особисті документи онука Павла Петренко, брата Михайла - Антона Костянтиновича Петренко (паспорт, свідчення про закінчення Слов'янського Двокласного Міського Парафіяльного училища, листи, фотографії та ін.), любовна переписка початку 20 ст. декількох гімназистів Слов'янська. Матеріали потребують серйозного вивчення. У цей час архів проводить упорядкування документів, буде складений особистий фонд. На даний момент на зберіганні у Держархіві Донецької області знаходиться 25 фондів особистого походження. Архів висловлює подяку Олександру Добровольскому, який безкорисно передав знайдені ним документи родини Петренків до держархіву області.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных