Жанрова специфіка твору.

Історична п'єса.
П'єса - різновид драми, в основу якої покладено конфлікт серйозного, складного і яскравого характеру.

15. «Собака на сіні» - комедія Л. де Веги.

1. «Собака на сіні» - одна з найбільш талановитих комедій Лопе де Веги – була створена приблизно 1604 року і опублікована 1618 року. Безперечно, цей твір ми відносимо до епохи іспанського Ренесансу. В цей час в іспанській драматургії намітилися різі тенденції. Виникла драма класицизму, яка спиралася на норми античної поетики. З класи цистами гостро полемізували представники національної іспанської драми, хоча вони не заперечували цінності античної драматургії, а лише окремі з них. Провідна роль у розвитку драматургічного жанру належала національній традиції, на основі якої великий Лопе де Вега і створив іспанський народний театр. Крім того, «Собака на сіні» - яскравий приклад ренесансного реалізму ХVІІ ст. (не знаю шо тут ще)

2. Лопе де Вега був типовим гуманістом, хоча його світогляд не позбавлений суперечностей і певного впливу церковної ідеології, особливо помітного в останній період його життя. Увагу великого драматурга привертали різні теми і проблеми: історичні, соціально-політичні, моральні і побутові. Батько Лопе де Вега був ремісником-гаптарем, походив із селянської родини, тому цілком природно, що феодалів драматург зображував не тільки як гнобителів народу, але й як ворогів державної централізації, зрадників батьківщини. Драматургу першому в європейській літературі вдалося створити героїко-реалістичний образ народу, народного колективу і показати його як нездоланну силу. Драматург зображує народний побут, звичаї, працю, використовує народні пісні, багату, образну, сповнену гумору народну мову.

3. Комедія – це драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, виявляється смішне в навколишній дійсності чи людині. Особливе місце у творчості Лопе де Веги займають комедії. Одна із кращих серед них – «придворна комедія» «Собака на сіні» (ок. 1604). У комедіях такого типу, як правило, показувалося життя аристократії, близької до двору. Багато хто з них написані на сюжет про складні взаємини, що виникають між панами й підлеглими. У ряді комедій розробляється сюжет про любовні переживання героїв, що належать різним станам. Іноді в центрі сюжету коштує боротьба за владу. Нерідко в таких комедіях любовне почуття виникає з ревнощів. Це вносить певний дисонанс у відносини між закоханими й робить комічної ситуацію. Дозвіл її нерідко укладений у словах народної пісні, що виконують або слуги, або наближені до знатної особи. Закінчуються комедії, як правило, весіллям Так, у комедії «Собака на сіні» любов прекрасної аристократки Діани до секретаря Теодоро виникає з ревнощів. Причому назва комедії виправдана поводженням Діани: вона не дозволяє Теодоро любити себе, але й забороняє любити служницю Марселу. Теодоро, чесний, шляхетний юнак, виявляється заручником гри станових забобонів. Щасливий кінець досягається лише завдяки моторному слузі Тристану, одному з типів пикарескних слуг у комедіях Лопе. Але при цьому ми бачимо, як Діана готова кинути Тристана в колодязь за те, що він знає про плебейське походження Теодоро. Аристократка в Діані перемагає саме почуття. Поки вона не знає засоби, як зробити так, щоб Теодоро став рівним їй, Діана вимагає розуміння, наполягає на збереженні станової дистанції. Але як тільки Тристан «знаходить» Теодоро знатного батька, Діана змінює своє рішення Заради досягнення руки першої красуні її шанувальники не гребують послугами найманих убивць. І тільки спритність Тристана, не менш шляхетного у своєму відношенні до пана, улаштовує всі найкращим образом Взагалі, слуга часто бере участь в інтризі комедії Лопе де Вега. Звичайно це бідний малий, котрий здатно тверезо оцінити ситуацію й посміятися над жагучими переживаннями закоханих. Це та пружина в дії, від якого починає розкручуватися вся інтрига. Не випадково саме через образ слуги комедії Лопе нерідко порівнюють із шахрайськими романами. Але головне, що допомагає розкрити слуга, – це те, що й селянки й дворянки однаково переживають любовне почуття. Любов зрівнює всі стани. Таке гуманістичне прославляння любові стало теперішнім відкриттям драматургії Лопе де Веги

16. П. Кальдерон "Життя є сон"

Дійові особи

· Басиліо, король Полонії.

· Сехисмундо, принц.

· Астольфо, герцог Московії.

· Клотальдо, слуга.

· Кларін, блазень.

· Естрелья, інфанта.

· Росáура, знатна дама.

1) Історико - культурний контекст появи твору

– Блискучий, але короткий розквіт – завоювання та втрата світового панування [Філіп ІІІ – територія в 115 країнах, населення 60 млн.]

– Пізній розвиток (XVI – перша пол. XVIІ ст.)

– Відбувалося по слідах реконкісти (кінець – XV ст., Фердинанд+Ізабелла)

– Різночасове відвоювання різних регіонів країни {нездатність абсолютизму об'єднати Іспанію}

– Величезна роль церкви (інквізіція, ієзуїти) {700 тис. дух. осіб; кожний 5-ий-6-ий чернець; ¼ земель – у церкви}

– Суспільне значення дворянства (поняття “честі”)

• Відкриття Америки (безпосередній наслідок – приток золота та срібла); більш віддалені та тривалі:

– Занепад власної економіки

– Зменшення населення (на 2 млн. наприкінці ХVI ст.) та його зубожіння (150 тис. Жебраків, волоцюг – “пікаро”)

– Дух авантюризму (”авентуреро”)

– Загибель “Непереможної Армади” (1588)

Цілком вдалу зовні біографію Кальдерона аж ніяк не можна назвати ані безхмарною, ані легкою. На роки розквіту його таланту припадають особливо агресивні спроби єзуїтів звести рахунки з іспанською сценою. Тричі впродовж життя Кальдерона церковники намагалися добитися повної заборони театру. Частково їхні спроби мали успіх. Незважаючи на свої особисті симпатії до драматургії Кальдерона, король Філіпп IV все ж змушений був рахуватися з вимогами церковної верхівки. У 40-х роках, зокрема з 1644 до 1649 року, в Іспанії були закриті всі театри, більш ніж на 25 років було призупинено видання творів Кальдерона. Подібні гоніння та цькування драматург пережив ще двічі, у 1665 і у 1672 роках. В останні десятиліття свого життя він змушений був писати переважно для релігійної сцени, на якій ставилися вистави під час різних церковних свят. Навіть смерть Кальдерона (помер 25 травня 1681 року), єзуїти сприйняли як сигнал для початку нової атаки на іспанський театр.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: