Іоан Величковський. Жанрові та ідейно-тематичні особливості збірок «.. Млеко..» та «Дзегар з полудзвегариком».

Іван Величковський прославився передусім двома рукописними книжечками: «Зегар з полузегарком» (1690) та «Млеко од овці пастору належне» (1691). Саме І. Величковського вважають найяскравішим представником української барокової поезії. Його творчості властиві як релігійні, так і світські мотиви, що розкриваються через філософську й морально-повчальну тематику. Автор широко використовує сюжети й образи з міфології, церковних і світських писань, фольклору, його творам властива афористичність. І. Величковський більшість творів писав староукраїнською мовою із вкрапленнями церковнослов’янської та розмовної. Проте найбільшою заслугою поета вважається розробка теорії курйозного віршування.
Курйозний вірш (фр. curieux — допитливий, цікавий) — це вишуканий поетичний твір, незвичайний за формою, для якого характерне поєднання зорових і слухових елементів, узгоджених зі змістом.

Духовні мотиви визначають книгу «Дзиґар з напівдзиґарком» (1690).

Перед нами надзвичайно цікаво й вишукано побудована поема з циклу віршів про час (тема в бароковій поезії популярна). Дзиґар цілий – це передана у двовіршах історія життя Ісуса Христа та Богородиці, якою, відповідно, має вимірюватися час, тобто вона є мірилом істини. Так само і в «напівдзиґарку» зібрано й названо минущі якості людини, йдеться про всі періоди людського життя, його вікові стани. На грі словами побудовано один з найблискучіших віршів про час – «Минути».

У баченні поета доба (ніч і день як заокруглена цілість) – образ Бога та його Матері, символ вищого розуму. У цьому Дзиґарі (читай – Бозі) людина – лише «минута» (слово, що етимологічно виводиться від «минати»), істота страшного, почварного, минущого і непевного світу.

Іван Величковський добирав традиційні теми, не шукав нового змісту, зате приділяв велику увагу формі творів. Однією з найбільших заслуг поета є його розробка теорії і практики курйозного віршування, яке він назвав «штукі поетицкіє».

Він узагальнив досягнення європейської та української курйозної поезії і написав теоретичну працю з наведеними власними прикладами – «Млеко одъ овці пастору належноє» (1691). Автор тут розглядає 20 різновидів курйозної поезії, частина з яких – його власні винаходи. Ось деякі приклади. Рак словесний – це вірш, у якому слова читаються і з початку, і з кінця рядка: Висуко діва є вознесйнна, Глибуко, адже, була смирйнна.

Рак літеральний – вірш, у якому рядок можна читати зліва направо і навпаки, причому зміст зберігається: Анна во дар бо ім’я мі обрадованна.

Творчість Івана Величковського яскраво засвідчила доскоC

налий рівень української барокової поезії.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: