Особистість і національна культура. Співвідношення типу особистості та роботи, що виконується

Таблиця 13

Типологія характерів за Д. Холландом і приклади робіт, що відповідають їм

Рис. 10. Модель типів характеру за Д. Холландом

На сьогодні в роботодавців та менеджерів немає об’єктивних передумов для того, щоб «жорстко» вирізняти типи особистості за принципом її приналежності до тієї чи іншої національної культури. Адже це антигуманно та протирічить здоровому глузду. Мова, скоріше, йде про особливості врахування культурних, світоглядних та релігійних відмінностей з метою запобігання незручностей у спілкуванні й уникнення несвідомого провокування конфліктних ситуацій між представниками різних етносів під час роботи.

3.4. Емоції. Сутність понять «емоція», «афект», «настрій»

При вивченні четвертого питання, требазвернути увагу на те, що поведінка людини в організації залежить від особливостей емоційної сфери особистості. Емоції - це спектр почуттів, що виражає відношення людини до дійсності. До універсальних (основних) емоцій відносять радість, здивування, страх, злість, смуток, відразу.

Настрій — стійкий емоційний стан, що відбивається на діяльності і поведінці. У радісному настрої людина схильна усе сприймати у позитивному світлі. Речі, звичайно байдужі, можуть викликати в цих випадках радісні переживання. У тривожному настрої людина відусюди очікує небезпеку й неприємності. Настрій викликається як різними подіями, що мають певне значення для людини, так і фізичним самопочуттям.

Афект — (від лат. — щиросердечне хвилювання, пристрасть) емоційний прояв, що швидко опановує людиною, він бурхливо протікає, характеризується зміною свідомості, порушенням вольового контролю. У стані афекту людина має надзвичайно високу емоційну напругу, вона може плакати або сміятися, кричати, грубити, проявляти нехарактерні для неї форми поведінки. Афект характеризується повним фізичним виснаженням, частковою амнезією. Однак, афекти звичайно короткочасні.

Емоційна праця відбувається у тих випадках, коли в процесі міжособових відносин працівник виражає емоції, бажані з точки зору організації. Виділяють емоції, що людина відчуває (істинні) та емоції, що людина виражає (бажані для організації). Емоції, що людина відчуває та емоції, що людина виражає, не завжди співпадають.

Теорії емоцій

Базові теорії емоцій роглянуті в таблиці 14.

Таблиця 14

Теорії емоцій

1. Теорія Е. Гельгорна: емоції здійснюють енергетичну мобілізацію організму: позитивні емоції викликають приток крові – вони «молодять людину»; негативні визивають спазм судин, вони «старять людину».

2. Теорія когнітивного дисонансу Л. Фесстингера: позитивні емоції – результат співпадіння або перевищення отриманої інформації з очікуваною; негативні – результат нестачі, не співпадіння отриманої інформації над очікуваною; якщо знизити рівень очікувань, то з’являються позитивні емоції.

3. Інформаційна теорія П.В. Симонова: емоції виникають при розходженні між життєвою потребою і можливістю її задоволення; інформованість людини про засоби задоволення потреби може зняти емоцію.

Гендер та емоції

Жінки проявляють більшу емоційну експресивність, ніж чоловіки.
Коли жінка думає про що-небудь, вона використовує мозок свій в набагато більшому ступені, ніж будь-який чоловік. У розмові чоловік прагне піти від вербальних "стандартів", тому лається матом, використовує різного роду жаргони, придумує свій індивідуальний сленг, якщо можна це так назвати. Чоловік частіше за заперечення використовує в мові, чим відповідає ствердно. Жінка звикла, в основному, використати книжкову і грамотну мову. Жінка любить писати досить розгорнуті і змістовні тексти. Чоловік вважає за краще поводитися з текстом лаконічно і просто, якщо це дозволяє ситуація. Чоловік, спілкуючись, частенько використовує цифри в розмови, факти, залишаючи емоційну сторону по максимуму. Жінка не може "залишити" або "зупинити" емоції, якщо вони наринуть. Жінки відрізняються і ввічливістю. Учені довели, що незважаючи на характерологические і темпераментні особливості, представниці прекрасної статі - ввічливіші, ніж їх чоловіки, друзі і знайомі чоловіки. Жінок дуже часто "нагороджують" дискримінацією. Наприклад, якщо у чоловіка є дружина і декілька коханок - він герой; якщо жінка йде "наліво" - вона являється, в очах оточення, жінкою легкої поведінки.

Стереотипи щодо гендерних відмінностей чоловіків і жінок:

1) Чоловіки не вміють співпереживати, оскільки менш емоційні, ніж жінки. Неправда! Просто стереотипи диктують свої власні правила і принципи. Чоловікам не прийнято виставляти напоказ свою "чутливість". Вони її тримають в собі, намагаючись пригнічувати.

2) Чоловікові брак не так потрібний, як жінці. Помилкова думка. Шлюб потрібний і чоловікові. Але чоловік може чекати день одруження і рік, і два, і п'ять, а жінки поспішають заміж. Їм хочеться швидше надіти колечко на пальчик, помилуватися собою у весільній сукенці. Для чоловіків таке "бажання" загадкою залишається.

3) У жінок не такі високі здібності інтелектуальні, як у чоловіків. Інтелектуальний рівень ніяк не залежить від статевих ознак! Не треба кривдити жінок такими висновками.

4) Чоловіки не такі розбірливі, як жінки. І ті, і ті - однакові в розбірливості. На жаль, це розуміється далеко не усіма. А ті, хто намагається зрозуміти - умовляє себе в зворотному, наслідуючи стереотипи.

5) Чоловіки схильні до випадкових статевих відносин, а жінки це не приймають. Взагалі, тут більше "винні" чинники, які пов'язані з культурними нормами.

6) Чоловіки - менш поступливі і компромісні, ніж жінки. Залежить від людини це, а не від його приналежності статевої. Не можна поспішати з висновками із цього приводу. Як, в принципі, і на будь-якій іншій.
7) Голова родини - чоловік. Жінці відведена інша роль. Але це не абсолютна істина. Необхідно "проводити" боротьбу за повне рівноправ'я, щоб досягти гармонії в сім'ї.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: