Соціально-правове становище Запоріжжя періоду Нової Січі

10 квітня 1734 понад 30 тис. запорожців з отаманом Іваном Білицьким повернулися на Запоріжжя і неподалік від зруйнованої Чортомлицької Січі заснували на р.Підпільній Нову Січ (до1775)

Військ-адмін та судова влада часів Нової Січі зосеред в руках старшини, що поділ на кошову, паланкову, курінну, а також військ служителів. Кошова старшина (кошовий отаман, військовий суддя, військовий писар, осавул) обиралися щороку на загальній військовій раді, яка відбувалася на Січі 1 січня. Після військ старшини за значенням йшли курінні отамани та т зв батьки або "сивоусі діди" (колишні військ запорізькі старшини), а також військ служителі - військ довбиш, військ пушкар, військ товмач, військ кантаржій, військ шафарі, канцеляристи та військ шкільний отаман, булавничий, бунчужний та хорунжий. Курінна старшина обиралася на курінних зборах (сходках), а паланкову старшину призначав Кіш Запорозької Січі. До паланкової старшини входили полковник, осавул, писар, підосавул, підписар. У часи військових дій виділялась також похідна старшина - полковник, осавул та писар, влада яких на Січ не поширювалась.

Головними завданнями запорожців Нової Січі Були охорона південних кордонів Запоріжжя від грабіжницьких нападів турків та кримських татар - у мирні часи, а під час російсько-турецьких воєн 1735-1739 рр., 1768-1774 рр. -запорізька піхота, кіннота та військова флотилія брали участь у боях проти грецько-татарських військ. Запорізьке козацтво поповнювалося переважно за рахунок селян-кріпаків, які втікали на землі Нової Січі з Лівобережної, Правобережної, Слобідської України. Кожний козак обов'язково приписувався до одного із 38 куренів. старшина Нової Січі не повертала селян-втікачів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: