Клініка паталогічного стирання

Порушується анатомічна форма коронкової частини зуба та разом з цим змінюється характер жувального тиску на ріжучі та жувальні поверхні, а також на парадонт та елементи ВНЩС. Це один з факторів сприяючих прискоренню процессу паталогічного стирання, воснову якого покладено послаблення функціональної витривалості твердих тканин зуба.

Виникнення специфічної по формі локалізації стирання зубів при ортогнатичному, прямому або глибокому прикусах залежить від індивідуальної будови ВНЩС, різцевого перекриття, окклюзійної кривої та напрямку сили тяги жувальної мускулатури. Всі ці елементи у комплексі визначають характер та ступінь волі рухів нижньої щелепи.

Горизонтальна форма паталогічного стирання частіш за все спостерігається при прямому прикусі та може бути генералізованою або обмеженою(горизонтальне стирання при прямому прикусі пов’язане з відсутністю різцевого перекриття та слабкою вираженістю суглобових бугрів).

Характерною ознакою горизонтального паталогічного стирання є вкорочення коронок, утворення на поверхні змикання зубів фасеток: узур, ячеєк. Часто, особливо ІІ та ІІІ ступені облітеруються кореневі канали, спостерігається підвищена чутливість дентину, підвищення електро­збуджен­ня пульпи. Можуть також спостерігатися цілеспрямовані рухи нижньої щелепи, характерні для парафункції.

Зниження окклюзійної висоти в основному залежить від глибини або ступеню стирання зубів, виду прикусу, величини та топографії.

Обмежене патологічне стирання зубів може спостерігатися, як при інтактних зубних рядах так і при часткових дефектах в них. При інтактних зубних рядах обмежене стирання компенсується за рахунок вікарної гіпертрофії альвеолярного відростку відповідаючої ділянки щелепи, не виникає зниження окклюзійної висоти, а контакт стертих зубів з антагоністами збережується.

Глибоке різцеве перекриття та виражені схили суглобових бугорків при глибокому блокуючому прикусі зумовлюють переважання вертикальних шарнірних рухів над горизонтальними, а також значне обмеження розмаху бокових та розтираючих рухів нижньої щелепи. Цим пояснюється різке стирання бокових зубів та значно найчастіший розвиток обмеженної вертикальної та рідше змішаної форми стирання передніх зубів.

Змішана форма патологічного стирання зубів особливо характерна для ортогнатичного прикусу.Рідше при цьому спостерігається горизонтальна форма стирання.При ортогнатичному прикусі виникнення тієї чи іншої форми стирання передніх зубів залежить частіш всього від ступіню різцевого перекриття.Що стосується бокових зубів,то горизонтальна форма частіш зустрічається при незначному різцевому перекритті від 1до 2мм.Змішана форма спостерігається переважно при вираженому фронтальному перекритті та характеризується більш інтенсивним стиранням щічних бугрів жувальних зубів верхньої щелепи.

В початкових стадіях стирання зубів відбувається індивідуалізація форм окклюзійних кривих. Цим забезпечуються множинні контакти зубних рядів, гармонічний зв’зок форми та функції ВНЩС та зубних рядів. При прогресуванні процесу розрушення твердих тканин зубів збільшується дисгармонія в співвіднощенні між зубними рядами та тенденція до стирання зубів. Паталогічне стирання може бути рівномірно або нерівномірно вираженним, на одній або обох щелепах, на передній або бокових ділянках, а також в окремих групах зубів. Ця особливість значно ускладнює клінічну картину.

Розрізняють два види підвищенної чутливості динтину: генералізовану (збільшується чутливість в ділянці групи або всіх зубів) та обмежену (в ділянці окремих зубів) гіперестезію.

При надмірному стиранні жувальних зубів та відсутності змін в твердих тканинах передніх зубів, що проявляється появою трем, атрофією альвеолярного відростку та утворення паталогічних зубоясеневих кишень.

Для горизонтальної форми стирання зубів характерні гіперцементоз та незначна атрофія альвеолярного відростку, а для вертикальної та змішаної форми — розширення періодонтальної щілини та атрофія країв зубних альвеол.

Функціональні та морфологічні порушення.

1. Збільшується тонус жувальних м’язів, виникають їх асинхронні скорочення.

2. Подовжується тривалість процесу жування, змінюється розмахи ритмічних хвиль на мастикаціограмах.

3. Знижується ефективність жувальної функції.

4. Розвиваються нервово-м’язові порушення.

5. Часто травмується слизова оболонка порожнини рота.

6. Збільшується чутливість зубів до дії різноманітних подразників.

7. Зменшується межокклюзійна висота.

8. Вкорочується нижній відділ обличчя.

9. Змінюються співвідношення елементів ВНЩС.

10. В ряді випадків розвивається окклюзійна-артикуляційний дис­функці­ональ­­­ний синдром

VI. План і ор­га­ні­за­цій­на стру­к­ту­ра за­нят­тя

VІІ. Ма­те­рі­а­ли ме­то­ди­ч­но­го за­без­пе­чен­ня заняття

VП.1. Орі­є­н­то­в­на ка­р­т­ка, для ви­вчен­ня сту­де­н­та­ми

уч­бо­вої лі­тератури

VП.2. За­вдан­ня по УДР­Су

1. Ви­го­то­в­лен­ня таб­лиць:

а) кла­си­фі­ка­ція форм па­то­ло­гі­ч­но­го сти­ран­ня.

2. Ре­фе­ра­ти­в­на до­по­відь “Е­ті­о­ло­гі­ч­ні фа­к­то­ри та клі­ні­ч­на ка­р­ти­на па­то­ло­гі­ч­но­го сти­ран­ня зу­бів”.

VП.3. Си­ту­а­цій­ні за­да­чі

VП.4. За­вдан­ня до до­му

Під­го­то­в­ка до те­ми: “Па­то­ло­гі­ч­не сти­ран­ня зу­бів. Ор­то­пе­ди­ч­ні ме­то­ди лі­ку­ван­ня. Ви­ди ор­то­пе­ди­ч­них конс­тру­к­цій”.

VIII. Лі­те­ра­ту­ра

1. Га­в­ри­лов Е. И., Око­ман И. М. Ор­то­пе­ди­че­с­кая сто­ма­то­ло­ги­я. М., Ме­ди­ци­на, 1978. С. 238—243.

2. Бу­шан М. Г. Ос­ло­ж­не­ния при зу­бном про­те­зи­ро­ва­нии и их про­фи­ла­к­ти­ка. Ки­ши­нев, Шти­и­ки­ца, 1980.

3. Бу­шан М. Г. Па­то­ло­ги­че­с­кая сти­ра­е­мость зу­бов и ее ос­ло­ж­не­ни­я. Ки­ши­нев, Шти­и­ки­ца. 1979.

4. Але­к­се­ев В. А., Брю­з­голь А. М. Па­то­ло­ги­че­с­кое сти­ра­ние зу­бо­в. М., Ме­ди­ци­на, 1970.

5. Ка­ла­м­ка­ров Х. А. Ор­то­пе­ди­че­с­кое ле­че­ние па­то­ло­ги­че­с­кой сти­ра­е­мо­с­ти тве­р­діх тка­ней зу­бо­в. М., Ме­ди­ци­на, 1984.

6. Ло­па­т­ни­ков В. Т. Ор­то­пе­ди­че­с­кое ле­че­ние па­то­ло­ги­че­с­кой сти­ра­е­мо­с­ти зу­бов и про­фи­ла­к­ти­ка ос­ло­ж­не­ний. Ме­тод. ре­ко­ме­н­да­ци­и. Ал­ма-Ата, 1987.

7. Ко­пей­кин В. Н. Ру­ко­вод­с­т­во по ор­то­пе­ди­че­с­кой сто­ма­то­ло­ги­и. М., Ме­ди­ци­на, 1993.

Тестові завдання до теми:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: