ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Таласемія діагностика
Існує цілий комплекс діагностичних заходів, спрямованих на виявлення саме таласемії. Головний принцип діагностики таласемії: визначення характерних гематологічних змін, порушення нормальної структури еритроцита і виявлення спадкового характеру захворювання.
Можливий спадковий характер розвитку захворювання зазвичай визначаться за допомогою збору анамнезу життя та захворювання хворого з передбачуваної таласемією. Ще одним важливим критерієм діагностики при таласемії буде етнічна приналежність хворого - приналежність до народів Середземноморської області, народам Африки, латинської Америки, Кавказу (цим народам таласемія властива найбільше, як уже говорилося вище).
У крові при таласемії відбудуться наступні характерні зміни: зниження колірного показника та рівня гемоглобіну. Крім того, при таласемії можна визначити дуже характерну форму самих еритроцитів: за рахунок порушеної структури гемоглобіну, вона буде «мишеневидной», сплющеної (замість нормальної двояковогнутой форми). Також, так як завдяки постійному розпаду еритроцитів, різко знижується відсоток їх відносного вмісту в крові, організм автоматично запускає утворення нових, і тому в крові можна виявити певну кількість майбутніх попередників червоних клітин-ретикулоцитів. Абсолютно з тих же причин буде збільшено (гиперплазирован) червоний кровотворний росток в кістковому мозку з високим числом нормобластів, еритробластів (все це клітини еритроцитарного ряду).
Також, для таласемії характерними будуть і ознаки великого гемолітичного поразки: підвищення показників непрямий частини білірубіну, вкрай високий рівень заліза в сироватці крові (утворюється внаслідок розпаду і виходу пігменту еритроцита гемосидерину в кров) і візуальний показник: гемолітична жовтяниця. Необхідно зауважити, що лише проведення усіх вищезазначених методів діагностики в одному комплексі дозволить запідозрити наявність таласемії у хворого. Якщо -таласемія супроводжується спленомегалією, розродженняпроводять шляхом кесаревого розтину, в усіх інших випадках – черезприродні родові шляхи. Легкі форми - таласемії зазвичай не перешкоджають виношуваннювагітності. Остання перебігає без ускладнень. Лікування передбачаєпризначення фолієвої кислоти, інколи виникає необхідність у трансфузіїеритроцитарної маси. Хворі з тяжкою таласемією не доживають додітородного віку. Гемолітичні анемії 1. 3умовлені посиленим руйнуванням еритроцитів, яке не компенсуєтьсяактивацією еритропоезу. До них відносяться серпоподібноклітинна анемія,що є проявом спадково обумовленої структурної аномалії?-ланцюгамолекули гемоглобіну; спадковий мікросфероцитоз – аномалія структурногобілка мембран еритроцитів - спектрину; анемії, обумовлені вродженимиферментативними порушеннями, найчастіше недостатністюглюкозо-6-фосфатдегідрогенази еритроцитів. 2. Вагітні з гемолітичними анеміями в усіх випадках потребуютькваліфікованого ведення спеціалістом гематологом. Рішення щодоможливості виношування вагітності, характеру лікування, терміну іспособу розродження вирішує гематолог. 3. Призначення препаратів заліза протипоказане. Апластична анемія 1. Трапляється у вагітних достатньо рідко, причина у більшості випадківзалишається невідомою. 2. Діагноз встановлюють на підставі морфологічного дослідження пунктатукісткового мозку. 3. Вагітність протипоказана і підлягає перериванню як у ранньому, так іу пізньому терміні. У разі розвитку або виявлення апластичної анеміїпісля 22 тижнів вагітності показане дострокове розродження. 4. Хворі складають групу високого ризику щодо геморагічних та септичнихускладнень. Високою є материнська смертність, дуже часті випадкиантенатальної загибелі плода.
Висновок
Підводячи підсумки можна сказати, що будь-яка анемія сама по собі не є захворювання, вона зустрічається як синдром при багатьох захворюваннях, які пов'язані з ураженням системи крові або залежить від нього. В основному анемії протікають без виражених проявів, тому часто залишається непоміченою, у багатьох випадках вона може бути виявленої в лабораторії випадково, без будь-яких скарг хворого.
В залежності від типу фактори етіології можуть сильно розрізняється. До основних причин виникнення анемій відносяться: нестача вітамінів, перенесені інфекційні захворювання, глистні інвазії і багато інші фактори. При вагітності найчастіше виникає залізодефіцитна анемія, бо заліза потрібно в два рази більше, ніж при нормальному стані організму. Великий витрата заліза припадає на утворення кров'яних тілець плода. Якщо захворювання набуває важкий характер протягом всієї вагітності - це може призвести до тяжких наслідків. По перше плід не отримує достатню кількість кисню, який потрібен для нормального розвитку головного мозку. Жінкам, які хворіють важкою формою анемії як мінімум погано себе почувають протягом усієї вагітності, і є ймовірність передчасних пологів, а після пологів виникає ризик розвитку інфекцій. Література:
1. Берлінер Г.Б. Питання діагностику і лікування найпоширеніших хронічних гемолитических анемій // Клин. мед.–1990.-№10, С.91-95.
2. Берлінер Г.Б., Хейфєць Л.М. Питання ведення хворих на анемії на практиці терапевта // Клин. мед.-1996.-№2, З. 60-62. Бокарьов І.Н., Кабаєва Є.В.,
3. Пасхина О.Е. Лікування і профілактика залізодефіцитної анемії в амбулаторної практиці // Тер. арх.-1998.-№4.-С.70-74.
4. Воробйов П.О. Анемический синдром у клінічній практиці. -М.: «Ньюдиамед».-2001.-165с. Воробйов П.О., Герасимов В.Б., Авксентьєва М. В. Клинико-экономический аналіз залізовмісних препаратів // Ріс. аптеки.-2001.-№4.
5. Дворецький Л.И. Железодефицитные анемії // Рус. мед. жур.-1997.-№19.-С.1234-1242. Дворецький Л.И. Лікування залізодефіцитної анемії // Рус. мед. журнал.-1998.- № 20,-С. 1312-1316.
6. Дворецький Л.И. Железодефицитные анемії. -М.: «Ньюдиамед - АО».-1998.-40с. Дворецький Л.И., Воробйов П.О. Дифференциальный діагноз і лікувати лікування при анемическом синдромі. М.: «Ньюдиамед АО».-1994.-37с.
7. Демидова А.В. Анемии: учебно-практическое посібник. М.:-1993.-88с. Демидова А.В., Сысоев Н.А. Питання діагностику і терапії В12-дефіцитної анемії // Клин. мед.-1996.-№1.-С.59-60.
8. Дімітров, Димитр Я. Анемии вагітних (гемогестозы). София.-1980.- С.112-118.
9. Зейгарник М. Препарати заліза враховуючи чистий метал // Ремедиум.-2000.-№3. Идельсон Л.И. Аутоиммуные гемолитические анемії. М.:«Каппа».-1993.-17с.
10. Идельсон Л.И., Дідковський Н.А., Ермильченко Г.В. Гемолитические анемії. М.: Медицина.-1975.-288с. Идельсон Л.И. Гипохромные анемії. М.: Медицина.-1981.-192с.
11. Казюкова Т.В., Самсыгин Г.А., Калашнікова Г.В. та інших. Нові можливості ферротерапии залізодефіцитної анемії // Клин. фарм. і тер.-2000.-№9.-С.2.
12. Кассирский І.А. Клінічна гематологія. М.-1970.-800с. Коцев І., Павлов Св., Желева Д., Генчева Т. Сині склери при залізодефіцитних станах // Клин. мед.-1991.-№8.-С.85-86.
13. Крякунов К.Н. Діагностика й лікування залізодефіцитної анемії // Нов. Санкт-Птб. Ведомости.-1997.-№1.-С.84-94. Лікування залізодефіцитної анемії. Міжнародні рекомендації // Клин. фарм. і тер.-2001.-№1.-С.40-41. Мартинов А.І., Гороховская Г.Н....
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: