Змістовий модуль №14. Природне вигодовування немовлят.

Тема (для самостійної роботи). Особливості вигодовування недоношених новонароджених.

1. Актуальність теми: Вигодовуваннядітей першого року життя жіночим молоком у всі часи вважалось найбільш оптимальним видом вигодовування оскільки жіноче молоко унікально за своїми властивостями. Недоношені новонароджені мають особливі потреби в харчових інгредієнтах і енергії. Глибоко недоношені діти не мають смоктального рефлексу, що потребує зондового вигодовування.

2. Конкретні цілі:

1.Збирати анамнез вигодовування недоношеної дитини грудного віку та оцінювати його.

2.Розрахувати добовий об'єм їжі дитині недоношеній дитині.

3.Розрахувати необхідну кількість їжі на одне годування, залежно від ступеня недоношеності.

4.Складати одноденне меню для недоношеної дитини грудного віку.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання з теми:

1. Тривалість голодної паузи після народження недоношеного новонародженого.

2. Режим годування недоношеного новонародженого.

3. Показання для зондового годування.

4. Формули для розрахунку добової потреби в молоці недоношеного новонародженого.

5. Калорійний метод розрахунку добового об'єму їжі для недоношених дітей.

6. Потреба в основних харчових інгредієнтах у недоношених дітей.

7. Потреба в рідині недоношеної дитини.

8. Вітамінна підтримка недоношених дітей.

9. Особливості введення корективних добавок у недоношених дітей.

10. Особливості введення прикорму недоношеним дітям.

4.2. Практичні роботи (завдання)

1.Розрахунок добового об’єму їжі недоношеній дитині.

Зміст теми

Вигодовування недоношених дітей має значні відмінності від харчування дітей, які народилися доношеними. Вони стосуються режиму годування, потреби в енергії та харчових інгредієнтах тощо. Причому новонароджена недоношена дитина з перших днів життя потребує відносно більшої кількості харчових і біологічно активних речовин. Поряд з цим у недоношених дітей порівняно з доношеними знижена функціональна здатність органів травлення, що утруднює їх вигодовування. Внаслідок функціональної незрілості центральної нервової системи у недоношених дітей набагато слабше розвинені рефлекси ссання та ковтання або ж вони зовсім відсутні, що вимагає застосування особливого методу вигодовування.

У перші години після народження недоношена дитина потребує максимального спокою і тому її не годують. Голодна пауза дає змогу не тільки забезпечити дитині необхідний спокій, а й зменшити можливість аспірації та вторинної асфіксії, що сприяє зменшенню набряку тканин, у тому числі й тканин мозку. Дітей з масою при народженні понад 2000 г, і що народились від нормальних пологів, починають годувати через 6-12 год. Голодна пауза у дітей, що народилися з масою 1500-2000 г повинна становити від 12-18 год. залежно від ступеня їх зрілості. Якщо дитина народилася з масою тіла, меншою 1500 г, а також тяжкими травмами, її починають годувати через 18-24 год.

Щоб зменшити явища гіпоглікемії, можливість дегідратації, гіпербілірубінемії, недоношеній дитині в період голодної паузи доцільно давати з піпетки чи з соски 3-10% розчин глюкози з розрахунку 15-20 мл на 1 кг маси тіла на добу. Годувати недоношених дітей часом дуже важко в зв'язку з тим, що смоктальний рефлекс у них недорозвинений і вони швидко стомлюються. Недоношених дітей треба годувати 7 разів на добу кожні 3 години з нічною перервою 6 год. Але якщо маса дитини при народженні менша 2000 г, то без нічної перерви, збільшуючи число годувань до 8 разів. Важливо відзначити, що лише при значній недоношеності і деяких захворюваннях число годувань збільшують до 10 разів на добу.

Як правило, дитину, яка народилася недоношеною, годують 7 разів на добу до 3-місячного віку. Але потім кількість годувань зменшують; після 3 міс, коли її маса тіла досягає 3000-3500 г, 6 разів на добу через кожні 3,5 год з нічною перервою 7 год; після 5 міс і до 1 року — 5 разів на добу (через кожні 4 год) з нічною перервою 8 год.

Найбільш фізіологічною їжею для недоношених дітей є жіноче молоко, тому у перші дні життя таких дітей годують жіночим зцідженим молоком у палаті для новонароджених, бо їх матері перебувають на постільному режимі, носити в палати недоношених дітей у цей період недоцільно і небезпечно. З 4-го дня матері можуть приходити зціджувати молоко і годувати своїх дітей.

Якщо сисної здатності у недоношеної дитини немає або вона різко ослаблена, то слід годувати її через зонд. На практиці годування дітей з масою тіла меншою 1500 г здійснюють, як правило, через назогастральний зонд, використовуючи для цього катетер №10-12, з'єднаний із шприцом, через який вводять молоко. Зонд вводять дитині через ніс (або рот), даючи їй перед цим подихати киснем. При введенні зонда дитина повинна бути спокійною. Недоношених дітей, які мляво і повільно ссуть, з масою тіла при народженні, меншою 1500 г, спочатку краще годувати грудним зцідженим материнським (молоком із соски з нешироким отвором або через накладку з груді матері (при цьому мати сама зціджує молоко з груді в накладку).

Якщо недоношена дитина при народженні має масу тіла понад 1500 г і може добре ссати, то її треба прикладати до материнської груді спочатку 1-2 рази на добу, потім через годування (одне годування груддю, друге — грудним зцідженим молоком у палаті тощо). Переконавшись, що дитина добре ссе грудь і висисає призначену їй кількість молока (кожне годування з груді треба контролювати зважуванням дитини до і після годування), її можна перевести тільки на грудне годування.

Недоношеній дитині важливо точно визначити кількість молока, яка необхідна їй з урахуванням індивідуальних особливостей, маси тіла при народженні, загального стану.

На 1-й день життя недоношена дитина повинна отримати на одне годування 5-10 мл молока, на 2-й — 10-15 мл, на 3-й день — 15-20 мл. У подальшому протягом 10 днів добову кількість молока (V), потрібну дитині, визначають за формулою Ромеля:

V = v(n+10)

де v — кількість молока (мл) на кожні 100 г маси тіла дитини; n – кількість днів життя дитини.

Наприклад, дитина з масою тіла 1800 г (1800/100=18) на 4-й день життя повинна отримати за добу:

V = 18(4 + 10) = 252 мл жіночого молока.

Тоді при 7-разовому годуванні на кожне годування вона повинна одержати 36 мл молока.

Формула Ромеля дає трохи завищені цифри кількості молока, тому рекомендують таку схему годування недоношених дітей у перші 10 днів життя, яка забезпечує тренування толерантності дитини (табл.1).

Ряд лікарів-педіатрів для визначення об'єму добової кількості молока враховують функціональну ємність шлунка. За умови 6-7-разового годування кількість молока на одне годування (V, мл) розраховують за формулою:

V=3´n´m

де n — день життя дитини; m — маса тіла дитини (кг).

До 10-го дня життя, а іноді пізніше (з кінця 2-го тижня), недоношена дитина повинна одержувати на добу молока в кількості, що становить приблизно 1/5 її маси тіла, або на 1 кг маси тіла дитини приходиться 200 мл молока. Така кількість жіночого молока забезпечує добову потребу недоношеної дитини в молоці протягом перших 2-3 міс життя.

Вітчизняні лікарі-педіатри рекомендують користуватися більш точним методом розрахунку добового об'єму їжі для недоношених дітей — енергетичним. Згідно з цими рекомендаціями, недоношена дитина в перші три дні життя повинна одержати 30-60 ккал/кг маси тіла, до 7-8-го дня — 70-80 ккал/кг маси тіла, до 10-14-годня—100-120 ккал/кг маси тіла, а в 1 міс—135-140 ккал/кг маси тіла. З 2-місячного віку розрахунок за калорійністю проводять з урахуванням маси тіла при народженні. Дітям, які народилися з масою тіла понад 1500 г, калорійність знижують до 130-135 ккал/кг маси тіла. У дітей, які народилися з масою тіла 1000-1500 г, до 3 міс калорійність їжі повинна становити 140 ккал/кг маси тіла, а в 4-5 міс — 130 ккал/кг маси тіла.

Таблиця 1

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: