Коваль Г.М., Пантьо В.В., Карбованець О. І.

Міністерство освіти і науки України

ДВНК «Ужгородський національний університет «

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології з курсом інфекційних хвороб

Коваль Г. М., Пантьо В.В.,

Карбованець О. І.

Піогенні коки

Методичні розробки для студентів медичного та стоматологічного факультету УжНУ із курсу мікробіологія, вірусологія та імунологія

Ужгород-2013

УДК 576.851

Коваль Г.М., Пантьо В.В., Карбованець О. І.

Піогенні коки. Методичні розробки для студентів медичного та стоматологічного факультету УжНУ із курсу мікробіологія, вірусологія та імунологія. Ужгород-2013 р.

Дані методичні вказівки складено у відповідності до вимог типової програми викладання мікробіології з основами вірусології для студентів медичних і стоматологічних факультетів вищих навчальних закладів 3-4 ступеню акредитації, призначені для покращення організації навчання і виконання самостійного вивчення даної теми. Наявність контрольних питань дозволяє в значній мірі активізувати самостійну роботу студентів і звести до мінімуму можливість її механічного виконання, уніфікує вимоги, що висуваються перед студентами на заняттях та сприяє більш глибокому осмисленню пройденого матеріалу.

Рецензент: д.м. н. проф. О.О. Болдіжар

д.б.н. проф. Фекета В.П.

Друкується за рішенням Вченої ради медичного факультету УжНУ протокол № 1 від 2012 р.

Тема: Піогенні коки та інші збудники нагнійних процесів.

Мета: Ознайомити студентів із властивостями піогенних коків, матеріалами, що підлягають дослідженню і методами лабораторної діагностики.

Самостійна робота:

1. Мікробіологічне дослідження гною (мікроскопія, посів на поживні середовища), виділень слизових оболонок носової частини глотки, піднебінних мигдаликів.

2. Вивчення культуральних, біохімічних, протеолітичних властивостей коків, фарбування по Граму.

3. Постановка досліду на антибіотикочутливість виділених культур.

4. Оформлення протоколів.

Представники родини Micrococcaceae, які здатні викликати захворювання у людей, включені в роди Staphylococcus, Micrococcus i Stomatococcus. Всі коки, що призводять до запальних процесів із утворенням гною, називаються піогенними. До них відносять стафілококи, стрептококи, пневмококи і нейсерії.

Стафілококи - надзвичайно розповсюджені мікроорганізми, які вражають людину та тварин. Перших представників роду виділили Пастер і Кох, а із гнійних вогнищ людини - Розенбах.

Стафілококи (Staphylococcus) мають кулясту форму, в препаратах з культур розміщуються у вигляді скупчень, що нагадують грона винограду. В мазках із патологічного матеріалу можуть зустрічатися одиночні або парні коки і короткі ланцюжки.

Спор і капсул не утворюють, нерухомі, грампозитивні. Факультативні анаероби; хемоорганотрофи із окисним та ферментативним метаболізмом.

Типовий вид - S. aureus. Із 27 відомих на сьогодні видів 14 виявлені на шкірі і слизових оболонках людини (S. aureus, S. epidermidis, S. saprophyticus, S. hominis, S.haemolyticus, S. capitis) та інші.

До поживних середовищ стафілококи не вибагливі. При рості в м’ясо-пептонному бульйоні утворюють рівномірну каламуть. На МПА виростають колонії опуклі, середніх розмірів, з блискучою поверхнею і рівними краями, білого, золотистого або лимонно-жовтого кольору.

Деякі види стафілококів відзначаються протеолітичною активністю. Вони зброджують глюкозу і мальтозу до кислоти без газу, а вірулентні штами розкладають ще лактозу і манніт. Вірулентні стафілококи продукують екзотоксин, який має гемолітичні, некротичні і летальні властивості. Деякі штами стафілокока виробляють термостабільний ентеротоксин, ферменти плазмокоагулазу і гіалуронідазу, а також фібринолізин і лейкоцидин.

Більшість штамів гноєтворного стафілокока піддається типуванню специфічними бактеріофагами. На підставі фаготипування класифікують чотири основні групи стафілококів і ряд типів у кожній групі.

Стафілококи викликають різного роду гнійно-запальні процеси - фурункульоз, флегмони, абсцеси, ангіни, лімфаденіти, сепсис і харчові токсикоінфекції.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: