Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Фактори, що впливають на етику менеджменту




Етичність або неетичність вчинків і рішень менеджерів залежить від того, на якій стадії морального росту він перебуває, а також від додаткових змінних факторів, таких як особисті якості, структурна схема організації, її культура й рівень складності конкретної етичної проблеми.

Стадія морального росту. Дослідження в цій області підтверджують наявність трьох рівнів морального росту, кожний з яких у свою чергу містить у собі дві стадії. Кожна наступна стадія характеризується меншим в порівнянні з попередньою зовнішнім впливом на моральні принципи індивідуума.

Табл. 1

Стадії морального росту

Рівень Опис стадії
Принциповий (із твердими принципами) 6. Дотримання обраних етичних принципів і норм, навіть якщо вони порушують закон. 5. Повага прав інших людей і підтримка абсолютних цінностей незалежно від думки більшості.
Загальноприйнятий 4. Підтримка загальноприйнятого порядку шляхом виконання певних прийнятих на себе зобов'язань. 3. Вибір людиною стилю поведінки, якого очікують від нього оточуючі.
Попередній загальноприйнятому 2. Виконання правил тільки в тому випадку, якщо це відповідає особистим інтересам. 1. Дотримання правил винятково з метою уникнути фізичного покарання.
         

Перший рівень – попередній загальноприйнятому. На ньому перебувають люди, які реагують на поняття "правильно" або "неправильно" тільки за умови можливих наслідків особистого характеру, таких як фізичне покарання, винагорода або обмін послугами. Судження людини на загальноприйнятому рівні відображають моральні цінності, в основі яких лежить завдання підтримки певного загальноприйнятого порядку й відповідності очікуванням оточуючих. Особи, що перебувають на принциповому рівні морального розвитку (тобто із твердими моральними принципами), докладають значних зусиль для того, щоб ізолювати свої моральні принципи від впливу груп, до яких вони належать, або від суспільства в цілому.

Дослідження кожної із цих стадій дозволяють зробити ряд висновків.

1. Всі люди проходять через ці шість стадій у чітко визначеному порядку, без будь-яких відхилень. Вони поступово, стадія за стадією, піднімаються "нагору по сходах" морального вдосконалення.

2. Відсутність гарантії досягнення людиною вищої стадії морально-етичного росту. Розвиток може припинитися на будь-якій стадії.

3. Більшість дорослих людей перебувають на 4-й стадії. Вони обмежуються дотриманням правил й інстинктивно прагнуть до етичної поведінки.

Щоб краще зрозуміти різницю між стадіями, наведемо наступний приклад. Менеджер, що перебуває на 3-й стадії морального розвитку, приймає рішення, які схвалюють рівні йому співробітники, а менеджер на 4-й стадії прагне бути "гарним громадянином і гідним членом суспільства" і приймає рішення, дотримуючись всіх правил й процедур, прийнятих в його організації. Менеджер, що перебуває на 5-й стадії, здатний кинути виклик традиційній практиці, прийнятій в його організації, якщо з його погляду вона неправильна.

Індивідуальні характеристики менеджера. Кожна людина приходить в організацію із сформованим набором особистих цінностей. Вони розвиваються в ранні роки під впливом батьків, викладачів, друзів й інших оточуючих її людей. Цінності – основні поняття про те, що правильно й що - неправильно. Таким чином, менеджери однієї й тієї ж організації часто мають зовсім різні індивідуальні цінності.

Поняття цінності й стадія морального росту на перший погляд можуть здатися практично ідентичними, але між ними існує відмінність. Перший термін позначає широкий діапазон морально-етичних питань; другий набагато конкретніший й визначає ступінь незалежності моральних принципів індивідуума від зовнішнього впливу.

В ході досліджень було виявлено два основних індивідуальних змінних показника, що впливають на поведінку окремих людей відповідно до їхнього особистого уявлення про правильну або неправильну поведінку – сила его й ступінь самоконтролю. Сила его – індивідуальна характеристика індивідуума, що відображає ступінь його переконаності у своїй правоті.

Люди, що мають велику силу его, або самодостатні будуть менш сприйнятливі до зовнішнього впливу, чим ті, у яких цей показник невисокий. Іншими словами, особистості самодостатні в переважній більшості випадків будуть поводитись так, як самі вважають потрібним. Слід зазначити, що від сьогоднішніх менеджерів очікується високий ступінь упевненості в собі, оскільки дана якість необхідно для того, щоб забезпечити максимальну погодженість між моральними принципами керівника й етичністю його вчинків.

Ступінь самоконтролю – це індивідуальна характеристика, якою вимірюється ступінь переконаності людини в тому, що вона є господарем власної долі. Люди з високим рівнем самоконтролю, думають, що вони самі управляють своєю долею; люди з низьким рівнем самоконтролю, вважають, що все, що трапляється з ними в житті, залежить від удачі або шансу. З погляду ділової етики люди, що входять у першу із цих категорій, менш схильні приймати на себе особисту відповідальність за наслідки своїх учинків і більше залежать від думки інших людей та інших зовнішніх факторів. При цьому люди з підвищеним рівнем самоконтролю беруть на себе відповідальність за свої дії й поводяться відповідно до власних внутрішніх стандартів. Для менеджерів цього складу характерна високий ступінь погодженість між їхніми моральними принципами й етичністю їхніх дій.

Організаційна структура. Рівень етичності поведінки менеджерів деякою мірою залежить від структурної схеми організації, у якій вони працюють. Для одних структур характерна наявність чітко розроблених рекомендацій щодо поведінки в тих або інших ситуаціях. Інші організаційні структури створюють неоднозначні ситуації для управлінського персоналу. Структурні схеми, що знижують рівень неоднозначності й постійно нагадують менеджерам, які саме дії вважаються етичними, а які – ні, сприяють морально-етичним учинкам.

1. Наявність у компанії чітких формальних правил й інструкцій знижує ступінь неоднозначності. На основі посадових інструкцій й морально-етичних кодексів формується послідовна поведінка членів організації.

2. На рівень етичності поведінки окремих співробітників впливає те, на яких принципах засновують свої дії й рішення їхні безпосередні начальники. Люди завжди звертають увагу на те, що і як роблять їхні керівники, і використовують це як керівництво до власних дій.

3. Деякі системи оцінки показників роботи спрямовані винятково на результати, а при інших оцінюються ще й засоби досягнення мети. Якщо діяльність менеджерів оцінюється тільки за результатами, у їхньому середовищі збільшується тенденція працювати на основі принципу "ціль виправдує засоби".

4. Із системами оцінки ефективності тісно пов'язані методи розподілу винагороди. Чим більше винагорода або покарання залежить від досягнутих менеджером результатів, тим більший вплив здійснюється на них. В цьому випадку менеджери поставлені в умови, коли намічену ціль доводиться досягати будь-якими способами, навіть порушуючи власні морально-етичні принципи.

5. Організаційні структури відрізняються рівнем конкуренції, тимчасовими, вартісними й іншими факторами, що впливають на управлінських працівників. При цьому, чим вище ступінь такого тиску в організації, тим імовірніше зниження етичних стандартів працюючих у ній менеджерів.

Організаційна культура. Рівень етичності поведінки управлінського персоналу також залежить від організаційної культури. Формуванню високих етичних стандартів сприяє формуванню такого типу культури, для якого характерна терпимість до ризику, високий рівень контролю й толерантність до конфліктів. Менеджери, які працюють у таких умовах, заохочуються до активних і творчих дій. Вони розуміють, що будь-які неетичні методи ведення бізнесу будуть неодмінно виявлені й засуджені. Вони відкрито заперечують вимоги й очікування, які вважають нереалістичними або небажаними особисто для них.

Сильна культура впливає на управлінський персонал організації більше, ніж слабка. Якщо культура організації сильна й при цьому підтримуються високі етичні стандарти, вона здатна досить відчутно підвищити морально-етичний рівень менеджерів.

В організаціях із слабкою культурою на рівень етичності сильно впливають робочі групи й різні внутрішньовідомчі стандарти й норми.

Глибина морально-етичної проблеми. Складність проблеми визначається наступними шістьома характеристиками.

1. Наскільки велика втрата (або вигода) була нанесений постраждалим (або одержана тими, у чиїх інтересах діяв менеджер) у результаті тієї або іншої дії або рішення? Приклад:позбавити роботи 1000 чоловік аморальніше, ніж звільнити всього 10 співробітників.

2. Наскільки велика згода суспільства в оцінці того або іншого вчинку або рішення? Приклад: переважна більшість американців уважає, що давати хабар митнику в штаті Техас неправильно; при цьому далеко не всі з них дотримуються думки, що цього не слід робити в Мексиці.

3. Наскільки велика ймовірність того, що та або інша дія дійсно буде мати місце й заподіє шкоду (або принесе вигоду)? Приклад:продаж пістолета відомому грабіжникові спричиняє більшу ймовірність негативних наслідків, чим продаж зброї законослухняному громадянинові.

4. Який відрізок часу відокремлює дію від очікуваних наслідків? Приклад:скорочення пенсійних пільг для тих людей, які вже вийшли на пенсію, має більший негативний ефект, чим скорочення цих пільг для працівників 40-50 років.

5. У яких відносинах ви перебуваєте (у соціальному, психологічному або фізичному плані) з постраждалими (або тими, хто отримав вигоду) у результаті неетичної (етичної) дії? Приклад:скорочення штату в офісі, у якому ви безпосередньо працюєте, вплине на вас більш негативно, чим масові звільнення на підприємстві, розташованому в іншому місті.

6. Наскільки великий ступінь концентрації наслідків тієї або іншої дії або рішення для людей, яких вони зачіпають? Приклад:зміна гарантійних зобов'язань фірми, у результаті якої 10 чоловік не одержать 10 тисяч доларів, буде мати більший сукупний ефект, ніж якщо 10-ом тисячам клієнтів відмовити в 10-ох доларах.

Згідно із цими принципами, чим більшій кількості людей буде нанесена шкода; чим вище ступінь згоди суспільства щодо того, що дія неетична; чим вища ймовірність того, що рішення завдасть шкоди; чим коротший відрізок часу до настання наслідків цієї дії й чим ближче ви перебуваєте до жертви, тим глибше й складніше морально-етична проблема.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных