Початок перебігу, зупинення і перерив строків позовної давності

Згідно зі ст. 261 ЦК перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила.

Існуючі підходи до визначення початку перебігу строку давності пояснюються тим, що при порушенні відносних (зобов'язальних) правовідносин особа дізнається про порушення свого права в момент закінчення строку виконання зобов'язання, тобто одночасно, а при порушенні абсолютних прав (права власності, інших речових прав, авторських прав тощо) можливий розрив у часі між самим фактом по­рушення права і моментом, коли особа, чиє право порушено, діз­нається про це. Однак, як уявляється, помилковим є твердження зако­нодавця про початок перебігу строку позовної давності з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права чи про особу, яка порушила право. Вказані обставини повинні застосовуватись лише у сукупності, оскільки не маючи уявлень про порушника права (відпо­відача), потерпіла особа не має процесуальної можливості зверну­тись з позовом до суду, а відтоді й захистити власні права і охороню-вані законом інтереси.

Крім цього загального правила, у законі закріплено низку спе­ціальних правил про початок перебігу строку позовної давності:

1) за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг по­
зовної давності починається зі спливом строку виконання;

2) за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під
впливом насильства, - з дня припинення насильства;

¹ Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов 'язані із здійсненням права власності та його захистом: Інформаційний лист Вищого арбітражного суду УкраїнивідЗІ січня2001 р.№ 01-8/98//Вісітк господарського судочинства.-2001.— №2,- С 106.

3) за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину -
з дня, коли почалося його виконання;

4) у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої
фізичної особи — від дня досягнення нею повноліття;

5) за регреснимн вимогами - з моменту виконання основного зо­
бов'язання.

У цивільному праві існує низка зобов'язань, які виконуються час­тинами (поставка, підряд, будівельний підряд, зобов'язання по від­шкодуванню шкоди). Право заявити вимогу про виконання зобов'я­зання виникає в окремі часткові строки, за кожною вимогою окремо обчислюється і строк позовної давності. Слід також мати на увазі, що у разі, коли продукцію поставляють (відвантажують) вузлами, однак за однією з відправок встановлено недостачу вузла або будь-якої його частини, строк позовної давності необхідно обчислювати не з момен­ту складання акта про недостачу цього вузла, а з дня складання акта про некомплектність продукції після закінчення відвантаження¹.

ЦК передбачає випадки, коли перебіг строку позовної давності зу­пиняється (ст. 263) і переривається (ст. 264).

Підставами для зупинення перебігу строку позовної давності є: надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); мораторій - відстрочення виконання зобов'язань на підставах, вста­новлених законом; перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України та інших створених відповідно до закону вій­ськових формуваннях, переведених на воєнний стан; зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відпо­відні відносини.

Слід зауважити, що позивач або відповідач повинні не просто пе­ребувати у складі Збройних Сил України, а проходити службу у вій­ськових частинах, переведених наказом командування Збройних Сил України на воєнний стан.

Непереборна сила - це юридичний факт-подія, явище, що не за­лежить від волі, свідомості та бажання людини. Категорія непе­реборної сили містить в собі тільки стихійні природні явища: землетруси, повені, зсуви тощо².

Прикладом введення мораторію в сучасних умовах є Закон від 29 листопада 2001 р. № 2864-ПІ «Про запровадження мораторію на при­мусову реалізацію майна»³ щодо звернення стягнення за виконавчими документами на нерухоме майно та інші основні засоби виробництва, що забезпечують виробничу діяльність державних підприємств.

¹ Див.: Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 16 квітня
1993 р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні
господарських спорів» II Бюлетень законодавства і юридичної практики України. -
1998.-№3.-С 5-11.

² Баранова Л. М. Обставини, які звільняють від відповідальності в цивільному пра­
ві: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Харків, 1998. — С. 11.

³ Відомості Верховної Ради України- 2002. - № 10. - От. 77. і ^!

Розділ т

У разі виникнення однієї з наведених обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування таких обставин, а від дня їх припинення продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У певних випадках, внаслідок активних дій сторін перебіг строку позовної давності може перериватися. На відміну від зупинення перебігу позовної давності переривання має своїм наслідком те, що після нього перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання, до нового строку не зараховується.

Підставами для переривання строку позовної давності є: вчи­
нення позову в установленому законом порядку, однак залишення су­
дом позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності; вчи­
нення зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання нею свого
або іншого боргу або іншого обов'язку (наприклад, часткова сплата
боргу, звернення про його відстрочення, сплата неустойки (штрафу,
пені), процентів річних тощо).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: