ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 4 страница

Не можуть отримати правову охорону як промислові зразки об'єк­ти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідро­технічні та інші стаціонарні споруди, друкована продукція як така, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корис­ної моделі та сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу.

Патентна формула є коротким викладем технічної сутності винаходу чи корисної моделі та встановлює межі патентної мо­нополії.

У світі залежно від системи викладу змісту розрізняють німецьку, американську та англійську патентні формули. При поданні заявки заявник повинен дотримуватися тієї патентної формули, яка визнана законодавством у тій чи іншій країні, однак у деяких країнах (зокре­ма. Бельгія, Португалія тощо) заявник самостійно може вибирати од­ну із зазначених видів формули.

Німецьку патентну формулу вважають логічною, оскільки її осо­бливість полягає в тому, що відомі ознаки, які описують найближчий прототип винаходу, розташовані у обмежувальній частині, а нові - у розрізняльній.

Американська патентна формула будується без виділення но­вих ознак в окрему частину. Вона складається з великої кількості пунктів, які є незалежними. Пояснюється це тим, що кожен пункт та­кої формули починається з повтору тих ознак, які уже були викладені у попередніх пунктах, до яких додається один або кілька нових еле­ментів. При такій побудові визнання недійсним будь-якого пункту не тягне недійсності інших пунктів, а використання ознак, викладених у будь-якому пункті формули, є порушенням прав патентовласника.

Англійська патентна формула є симбіозом попередніх двох. Як і в німецькій, перший пункт є основним і найбільш широким за зміс­том. Саме від цього пункту залежить встановлення обсягу правової охорони. Інші ж пункти - залежні. Однак, як і в американській фор­мулі, нові ознаки не виділяються у розрізняльну частину, а перерахо­вуються поряд з відомими у зручній послідовності.

Обсяг правової охорони винаходу та корисної моделі в Україні встановлюється за німецькою патентною формулою, що зайвий раз

Розділ VI

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

підкреслює той факт, що правова система України тяжіє до рома-но-германської правової системи (сім'ї).

Відповідно до п. 7.3.1 Правил складання і подання заявки на вина­хід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 р. № 22^і, пункт формули ви­находу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу, що збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмітної частики, яка включає ознаки, що відрізняють винахід від найближчого аналога. Обмежувальна й від­мітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної ви­разом «який (яка, яке) відрізняється тим, що...».

Між тим без поділу на обмежувальну й відмітну частини скла­дається формула винаходу, яка характеризує: індивідуальну сполуку; штам мікроорганізму; культуру клітин рослин та тварин; застосуван­ня раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням; ви­нахід, що не має аналогів.

Патентне законодавство України передбачає, що тлумачення фор­мули повинно здійснюватися у межах опису винаходу (корисної мо­делі) та відповідних креслень, а ознак промислового зразка - у межах його опису.

§ 2. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки

Патентовласниками винаходів, корисних моделей та промисло­вих зразків можуть бути: винахідники винаходів і корисних моделей та автори промислових зразків; роботодавці - стосовно службових об'єктів у випадках і на умовах, передбачених законодавством; пра­вонаступники - особи, яким винахідники, автори промислових зраз­ків чи роботодавці передали свої майнові права; спадкоємці патен-товласників.

Первинним суб'єктом є винахідник та автор промислового зраз­ка, тобто фізичні особи, творчою працею яких створено об'єкт інте­лектуальної власності. Саме вони, за загальним правилом, мають пра­во на одержання патенту, якщо інше не встановлено законодавством. Слід враховувати, що якщо особа не внесла особистого творчого внеску в створення винаходу, корисної моделі чи промислового зраз­ка, а надала тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і оформленні заявки, у неї не виникає право на одержання охоронного документа. При спільному створенні об'єкта кількома особами, вони мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено домовленістю між ними.

При видачі охоронних документів застосовується принцип пер­шого заявника. Суть його полягає у тому, що держава не ставить ме-

¹ Офіційний вісник України.-2001.—№9.-Ст. 386.

ти з'ясування, яка особа дійсно першою досягла такого результату. Наділяється правами і захищаються права тієї особи, яка перша вчи­нила дії стосовно встановленого повідомлення про досягнення, тобто розкрила суспільству невідомі раніше знання.

Таким чином, у випадку паралельного винахідництва, коли дві чи більше особи незалежно одна від одної створили об'єкт, який може бути визнано винаходом, корисною моделлю чи промисловим зраз­ком, право на одержання охоронного документа належить тій з них, заявка якої має більш ранню дату подання до Установи або, якщо за­явлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не при­йнято рішення про відмову у видачі патенту.

Якщо об'єкт інтелектуальної власності створено працівником, на­йнятим за трудовим договором, то виникає дилема стосовно розпо­ділу прав між цією особою та її роботодавцем. У світі вона ви­рішується не однозначно: в одних країнах перевага надається пра­цівникові, в інших - роботодавцеві. Досить важливо знайти баланс інтересів зазначених осіб, оскільки лише у цьому випадку вони бу­дуть заінтересовані у створенні результатів творчої діяльності.

Стаття 429 ЦК встановлює, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт₃ створений у зв'язку з виконанням трудового до­говору, належить працівникові і роботодавцеві (юридичній або фізичній особі, де винахідник чи автор промислового зразка працює) спільно, якщо інше не встановлено договором. З урахуванням того, що норма про розподіл прав стосовно службового об'єкта інтелекту­альної власності є диспозитивною (тобто застосовується у випадках, коли сторони інакше не вирішили це питання у договорі), учасники правовідносин можуть усунути можливі протиріччя, передбачивши той механізм розподілу прав на створений результат творчої діяльно­сті, який би повністю відповідав їх інтересам.

Проте, раніше прийняті Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (ст. 9) та «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 8) встановлюють, що право на одержання патенту на службові винахід, корисну модель та промисловий зразок має роботодавець, тобто особа, яка найняла працівника за трудовим договором. Така не­відповідність з часом, безумовно, буде усунена, виходячи із Заключ­них і перехідних положень ЦК. Між тим, видається, що компроміс­ний варіант ст.429 ЦК не є досить виваженим, оскільки реалізація на практиці положень цієї статті породить суперечки. Ідеальним є ва­ріант, коли майнові права на об'єкт має лише один суб'єкт, бо у цьо­му випадку не буде потреби досягнення згоди стосовно розпоряджен­ня цими правами між працівником і роботодавцем, інтереси яких далеко не завжди збігаються, особливо у випадку припинення трудо­вих правовідносин. Саме тому, як свідчить світовий досвід, законода­вство зарубіжних країн наділяє правом на одержання охоронного до­кумента одну із зазначених осіб, надаючи певні права іншій особі.

Розділ VI

Наприклад, у Німеччині винахіднику належить право на отримання охоронного документа, а роботодавцю - невиключна ліцензія на цей об'єкт.

Не легким виявилося і питання визначення кола об'єктів, стосовно яких роботодавець має певні права. Ними є винаходи, корисні моделі і промислові зразки, які створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця. У цьому контексті під службовими обов'язками розуміють зафіксовані у трудових догово­рах, посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, а під дорученням роботодавця — ви­дане працівникові у письмовій формі завдання, яке безпосередньо стосується специфіки діяльності роботодавця, якщо реалізація цих функціональних обов'язків і завдань може привести до створення об'єкта патентного права.

Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки» встановлюють порядок тих дій, які має здійснити працівник і роботодавець у випадку створення об'єкта інтелектуальної власності. Винахідник чи автор промислово­го зразка повинен подати роботодавцю письмове повідомлення про створений винахід, корисну модель чи промисловий зразок з описом та матеріалами, що розкривають суть об'єкта досить ясно і повно.

§ 3. Охоронні документи на винаходи, корисні моделі та промислові зразки

Як уже зазначалось, патент є основним охоронним документом на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, що засвідчує пріоритет, авторство і набуття права інтелектуальної влас­ності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, Саме він

підтверджує визнання державою результату творчої діяльності об'єк­том патентного права.

Законодавством передбачені такі його різновиди: патент на вина­хід, патент на корисну модель, патент на секретний винахід, па­тент на секретну корисну модель, патент на промисловий зразок.

Патент на винахід видається за результатами кваліфікаційної ек­спертизи заявки на винахід. Патент на корисну модель видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Па-тент на секретний винахід видається на винахід, віднесений до державної таємниці. Патент на секретну корисну модель видаєть­ся на корисну модель, віднесену до державної таємниці. Патент на промисловий зразок видається за результатами експертизи заявки на промисловий зразок.

Особливість правової охорони об'єктів інтелектуальної власності по­лягає у тому, що майнові права на них обмежені у часі, оскільки існують протягом строку чинності охоронного документа. Стаття 465 ЦК та спе­ціальні закони передбачають, що строк чинності виключних майно­вих прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

років, що відраховується від дати подання заявки. Цей строк може бути продовжений у встановленому законом порядку щодо винаходу, вико­ристання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозво­лу. Зокрема, строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорів-• нює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого до­зволу, але не більше ніж на п'ять років.

Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років, а на промис­ловий зразок - через п'ятнадцять років від дати подання заявки в установленому законом порядку. Строк дії патенту на секретний ви­нахід і патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекре­чування об'єкта, але не може бути довшим від строку дії охорони ви­находу (корисної моделі).

Усі охоронні документи підлягають обов'язковому внесенню до від- иовітогореєстру: Державного реєстру патентів і деклараційних патен­тів України на винаходи, Державного реєстру деклараційних патентів України на корисні моделі, Державного реєстру патентів і декларацій­них патентів України на секретні винаходи, Державного реєстру декла­раційних патентів України на секретні корисні моделі, Державного ре­єстру деклараційних патентів України на промислові зразки¹.

§ 4. Права та обов'язки, що випливають з патенту. Обмеження прав патентовласника

Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомо­стей про його видачу, а права, що випливають з патенту на секретний винахід чи з патенту на секретну корисну модель, - від дати внесення інформації про нього до відповідного Реєстру.

Особистим немайновим правом винахідника та автора про­мислового зразка є право авторства, яке є невід'ємним і охороняєть­ся безстроково. Винахідник також має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу чи корисній моделі.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, ко­рисну модель, промисловий зразок є: право на використання винахо­ду, корисної моделі, промислового зразка; виключне право дозволяти використання запатентованого об'єкта (видавати ліцензії) іншим осо­бам; виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забо­роняти таке використання іншим особам; інші майнові права інтелек­туальної власності, встановлені законом (ст. 464 ЦК).

1 Необхідно врахувати, що до набрання чинності ЦК на корисні моделі та промис­лові зразки видавалися деклараційні патенти, а на винаходи, поряд з патентами, строком дії двадцять років, видавалися деклараційні патенти строком дії шість років за результатами формальної заявки на винахід.

Розділ VI

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

айнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Па­тент надає його власнику виключне право використовувати вина­хід, корисну модель чи промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Взаємовідносини при використанні об'єкта, патент на який нале­жить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсут­ності такої угоди кожен з патентовлаеників може використовувати його за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл на використання та передавати право власності на об'єкт іншій особі без згоди інших власників патентуо

Зокрема, відповідно до ст. 28 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу чи корисної моделі визна­ється: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого об'єк­та, застосування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його у цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; а також застосування процесу, що охороняється патентом, або пропону­вання його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди влас­ника патенту або, виходячи з обставин, це й так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентова­ного винаходу чи корисної моделі, якщо при цьому використано кож­ну ознаку, включену до незалежного пункту формули, або ознаку, ек­вівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається засто­сованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за від­сутністю доказів протилежного, вважається виготовленим із застосу­ванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороня­ється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник па­тенту не в змозі шляхом ужитих зусиль визначити процес, що засто­совувався при виготовленні цього продукту. У такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного то­му, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту. Власник патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаков­ці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого вина­ходу.

Згідно зі ст. 20 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого

промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Виключні права власника патенту на секретний винахід і патенту на секретну корисну модель обмежуються Законом «Про державну таємницю»¹ і відповідними рішеннями Державного експерта з питань таємниць.

Власник патенту має виключне право дозволяти використан­ня винаходу, корисної моделі, промислового зразка, тобто розпо­рядитися належними йому правами шляхом передачі на підставі договору майнових прав на винахід, корисну модель чи промисло­вий зразок будь-якій особі, яка стає його правонаступником, або ви­дати дозвіл на використання запатентованого об'єкта на під­ставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) вчиняти зазначені дії тільки за погодженням із Державним експертом з питань таємниць².

Власник патенту, крім патенту на секретний винахід чи па­тенту на секретну корисну модель, має право подати до Устано­ви для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу, корис­ної моделі чи промислового зразка. У цьому разі річний збір за під­тримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви. Особа, яка вияви­ла бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з власником патенту договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього договору, вирішуються у судовому порядку. Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри щодо вико­ристання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, він мо­же подати до Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному розмірі, починаючи з року, наступного за ро­ком публікації такого клопотання.

Охоронний документ надає його власнику виключне право пере­шкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке вико­ристання, за винятком передбачених законодавством випадків об­меження прав патентовласника.

Зокрема, ст. 30 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 23 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» пе­редбачено підстави видачі так званих примусових ліцензій на вина­хід, корисну модель чи промисловий зразок, по-перше, стосовно об'єкта патентного права, що не використовується або недостатньо

¹ Відомості Верховної Ради України. —1999. — № 49. - Ст. 428. Цей Закон прийня­
то 21 січня 1994 р. і на сьогодні він діє в редакції ЗУ від 21 вересня 1999р.

² Більш докладніше про це див. Т. 2 підручника главу 59 «Розпоряджання майнови­
ми правами інтелектуальної власності».

15 «Цивільне право України», т. 1

Розділ VI

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

451

використовується в Україні протягом трьох років без поважних при­чин; по-друге, у випадку наявності залежного об'єкта, у зв'язку з чим власник патенту зобов'язаний надати дозвіл на використання винахо­ду, корисної моделі чи промислового зразка власнику пізніше вида­ного патенту, якщо об'єкт останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може ви­користовуватися без порушення прав власника раніше виданого па­тенту; по-третє, з метою забезпечення здоров'я населення, еколо­гічної безпеки та інших інтересів суспільства.

При цьому вирішення питання про надання заінтересованій особі дозволу на використання об'єкта без згоди патентовласника віднесе­не до компетенції різних органів. У перших двох випадках - це суд, а у третьому - КМУ. Ці ж органи визначають у своєму рішенні обсяг такого застосування, термін дії дозволу, розмір і порядок виплати ви­нагороди патентовласнику. До того ж перші два випадки застосовую­ться до всих об'єктів патентного права, а третій - лише до винаходів і корисних моделей.

Дії, які не визнаються порушенням прав патентовласника, пе­редбачені ст. 470 ЦК, ст. 31 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 22 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

Зокрема, право попереднього користувача на винахід, корисну модель, промисловий зразок виникає у будь-якої особи, яка до дата подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала зазначений об'єкт в Укра­їні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використан­ня, і полягає у тому, що ця особа має право на безоплатне продовжен­ня такого використання або використання, яке передбачалося зазначе­ною підготовкою.

Таким чином, право попереднього користувача виникає при од­ночасній наявності декількох обставин. По-перше, повинно бути два тотожних рішення, одне з яких реально готується до застосування чи використовується без закріплення виключних прав на нього, а на інше вже видано охоронний документ відповідно до законодавства України. По-друге, заявлений на патентування об'єкт був практично використаний іншою особою чи остання здійснила значну і серйозну підготовку до його застосування. По-третє, передбачені законодав­ством дії (застосування або підготовка до нього) повинні мати місце до дати подачі до Установи заявки або, якщо заявлений пріоритет, до дати її пріоритету- У випадку здійснення дій з застосування або підго­товки до застосування тотожного винаходу, корисної моделі чи про­ислового зразка у період між подачею заявки і видачею патенту пра­во попереднього користувача у особи не виникає. По-четверте, таке використання повинно здійснюватися тільки в інтересах діяльності особи, яка претендує на виникнення права попереднього користува-

ча. По-п'яте, необхідна добросовісність застосування тотожного рішення чи приготування до нього, зокрема таке досягнення повинно бути створене в результаті самостійної паралельної творчої роботи чи діяльності інших осіб обов'язково незалежно від патентовласника. По-шосте, факт використання або здійснення підготовки до вико­ристання тотожного рішення повинен мати місце на території Украї­ни. Застосування такого об'єкта за межами України не є підставою для набуття права попереднього користувача, оскільки у зв'язку з те­риторіальним принципом дії охоронного документа особа, яка вико­ристовувала тотожний результат за межами країни патентування, мо­же там безперешкодно продовжувати і надалі його застосування.

Причому право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи, але разом із підприємством чи діло­вою репутацією або з тією частиною підприємства чи ділової практи­ки, у яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого вико­ристання.

Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту.

використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи про­мислового зразка: у конструкції або при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що об'єкт патентного права використовується виключно для потреб за­значеного засобу; без комерційної мети; з науковою метою або у по. рядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, ка­тастрофа, епідемія тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим, та виплатою йому в цьому випадку відповідної компенсації;

введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуван­ням запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу (принцип вичерпання прав);

використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентовано­го винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплати­ти власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється сторонами чи судом відповідно до законів або за згодою сторін.

Обов'язки, що випливають а патенту. Власник патенту пови­нен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту, розмір яких збільшується залежно від року дії охоронного докумен­та, і добросовісно користуватися виключним правом, що випливає із патенту. Що стосується секретного винаходу чи секретної корисної моделі, то збір за підтримання чинності патенту не сплачується.

Розділ VI

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: