Психологічні основи ресоціалізації засуджених

Ресоціалізація особи засудженого полягає у форму­ванні законослухняної поведінки для життя на волі, зміні особистісної спрямованості, відновленні раніше по­рушених соціальних якостей особи, здійсненні необ­хідної психокорекції. Важливим завданням пенітенціар­них установ є підготовка засуджених до повернення на волю, включення їх у нормальне життя суспільства.

Ресоціалізуюча функція установ з виконання пока­рань передбачає перебудову насамперед принципів діяль­ності самих установ. Необхідно усунути умови, що спри­яють криміналізації особи, асоціальній її поведінці. Існує проблема негативного «впливу в'язниці» на особу засудженого. У цьому плані може відбуватися негативна ресоціалізація особи (залучення її до тюремних звичаїв і традицій, бажання стати блатним, криміналізуватися). М. І. Єнікєєв справедливо зазначає, що ієрархія тюрем­ного співтовариства, його «закони», звичайно, добре відомі тюремній адміністрації. Нерідко механізми кри­мінального середовища використовуються нею для «ефективності» тюремного управління. Звідси негативне ставлення тюремної адміністрації до диференційованого утримання ув'язнених. Про моральну ресоціалізацію, як і про інші тонкощі людської психіки, воєнізована адмі­ністрація здебільшого просто не замислюється².

Важливим елементом ресоціалізації засуджених є комплексна програма їх підготовки до життя на волі.

¹ Пирожков В. Ф. Криминальная психология: Учебник. — М.:
Ось-89, 2001. — С. 144-145.

² Еникеев М. И. Юридическая психология: Учебник. — М.: Изда-
тельска группа «НОРМА—ИНФРА-М», 1999. — С. 342.

Глава 2. Психологія особи засудженого

Складовими такої програми є: 1) правовий аспект (поля­гає у правовій регламентації процесу підготовки до звіль­нення з місць позбавлення волі); 2) психологічний аспект (урахування психологічних особливостей особистості за­суджених); 3) соціальний аспект (побудова позитивних модулів вирішення соціальних проблем після звільнен­ня); 4) професійний аспект (можливість одержати спе­ціальність за допомогою навчання в умовах відбування покарання); 5) освітній аспект (можливість підвищувати свій освітній рівень); 6) медичний аспект (передбачає збереження здоров'я шляхом певних профілактичних за­ходів); 7) фізкультурно-оздоровчий аспект (можливість займатися фізкультурою і спортом)¹.

Необхідно зазначити, що у виправних колоніях діють ніколи підготовки засуджених до життя на волі, у яких передбачається проведення занять і соціально-психо­логічних тренінгів (підвищення впевненості у собі; ви­роблення навичок раціонального вирішення конфлікт­них ситуацій, аутогенні тренування; прогресивна релак­сація тощо)². Фактично йдеться про формування психо­логічної готовності у засудженого до життя на волі.

Підготовка до життя на волі сприяє успішній соціалі­зації особи після її звільнення з місць позбавлення волі. Слід зазначити, що фактично кожна третя особа, яка звільнилася з колонії, потребує спеціальної психологічної допомоги. Суспільство здебільшого не бажає «приймати» осіб, які відбули покарання. Виникають в осіб, які звільнилися, про­блеми соціально-побутового характеру: ненаявність житла, роботи, медичного обслуговування й ін А

¹ Більш детально див.: Суліцький В. В. Психологічні аспекти під­
готовки засуджених до життя на волі // Теорія та досвід застосування
тренінгових технологій у практичній психології: Матеріали Всеукр.
наук.-практ. конф. — К.: КІВС, 2003. — С. 233-234.

² Там само. — С. 234-235.

³ Так, наприклад, з 88 тисяч осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі
в 2001 р., працевлаштувалося лише 34 % (за Суліцьким В. В.).

Розділ сьомий. ПЕНІТЕНЦІАРНА ПСИХОЛОГІЯ

Опитування засуджених свідчить про таке. На запи­тання: «З якими труднощами Ви побоюєтеся зіштовхну­тися після звільнення?» — 12,5 % опитаних відповіли: «З упередженим ставленням за місцем роботи»; 11,3 % зазначили те ж, але за місцем проживання; 19,6 % указа­ли на труднощі входження в нормальне життя.

Опитування також показало, що населення обстеже­них регіонів з упередженням ставиться до колишнього злочинця. Близько 50 % респондентів не бажає бачити осіб, які відбули покарання, як своїх сусідів, друзів, ро­дичів, колег по роботі. Незначна кількість законослухня­них громадян (5 %) припускає можливість спілкування з колишніми злочинцями як друзями. Дуже мало людей (лише 3 % опитаних) згодні підтримувати відносини з та­кими особами у колі сім'ї¹.

Запитання для самоконтролю

1. Що вивчає пенітенціарна психологія?

2. Які використовуються методи впливу на особу засу­
дженого в установах з виконання покарань?

3. Як поділяється колектив засуджених? Що таке
мікроколективи?

4. Чи чинить соціальна ізоляція негативний вплив на
особу засудженого?

5. У чому виявляється психологія тюремного побуту?

6. Які психологічні чинники впливають на ресоціа-
лізацію засуджених?

Рекомендована література

1. Коновалова Б. Е. Правовая психология: Учеб. посо-
бие. — X.: Основа, 1990. — 198 с.

2. Пирожков В. Ф. Криминальная психология. — М.:
Ось-89, 2001. —704 с.

3. Сундуров Ф. Р. Социально-психологические и правовьіе
аспектьі исправления и перевоспитания правонаруши-
телей. — Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1976. — 144 с.

¹ Васильєв В. Л. Юридическая психология: Учебник. — М.: Юрид. лит., 1991. —С. 456.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Абдульханова-Славская К. А. Деятельность и психология
личности. — М.: Наука, 1980. — 335 с.

2. Баев О. Я. Конфликтьі в деятельности следователя (вопросьі
теории). — Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1981. — 160 с.

3. Балабанова Л. М. Судебная патопсихология (вопросьі опре-
деления норм и отклонений). — Донецк: Сталкер, 1998. —
432 с.

4. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. Б. Юриди-
ческая психология: Учебник. — X.: Изд-во Нац. ун-та
внутр. дел, 2001. — 640 с.

5. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Л.: Новий
світ, 2000; — К.: Каравела, 2002. — 376 с.

6. Бельїй Б. И. Тест Роршаха. Практика и теория / Под ред.
Л. Н. Собчик. — СПб.: Дорваль, 1992. — 200 с.

7. Богинскип Б. Е. Рефлексивное управление при допросе:
Учеб. пособие. — X., 1983. — 40 с.

8. Бодалев А. А. Психология о личности. — М.: Изд-во МГУ,
1988.— 188 с.

9. Бодалев А. А. Формирование понятия о другом человеке как
личности. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1970. — 136 с.

10. Васильєв В. Л. Психологические аспектьі раскрьітия
убийств, совершенньїх в условиях неочевидности // Пробле­
ми раскрьітия и расследования преступлений, совершенньїх
в условиях неочевидности. — Волгоград, 1989. — С. 87-95.

11. Васильєв В. Л. Психология труда следователя: Метод, реко-
мендации. — Л., 1988. — 72 с.

12. Васильєв В. Л. Юридическая психология: Учеб. пособие. —
Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. — 96 с.

13. Васильєв Б. Л. Юридическая психология: Учеб. для вузов.
— М.: Юрид. лит., 1991. — 464 с.

14. Васильєв Б. Л. Юридическая психология: Учеб. для вузов. —
5-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Питер, 2003. — 656 с.

15. Венгер Л. А, Мухина Б. С. Психология: Учеб. пособие. —
М.: Просвещение, 1988. — 336 с.

16. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие /
Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1973. —
288 с.

БІБЛІОГРАФІЯ

17. Глазьірин Ф. В. Конспект лекций по судебной психологии.
Часть особенная. — Свердловск: УрГУ, 1978. — 44 с.

18. Голдберг Б. Современная психологическая самозащита. —
К.: София, 1998. — 176 с.

19. Голдовский О. Психология свидетельских показаний // Су-
дебное обозрение. — 1904. — № 16-18.

20. Головаха Е. И„ Панина Н. В. Психология человеческого вза-
имопонимания. — К.: Политиздат Украиньї, 1989. — 189 с.

21. Гоноболин Ф. Н. Психология: Учеб. пособие / Под ред.
Н. Ф. Добрьшина. — М.: Просвещение, 1973. — 240 с.

22. Гончаренко В. Г., Сокиран Ф. М. Тактика психологічного
впливу на попередньому слідстві: Навч. посіб. — К.: Укр.
акад. внутр. справ, 1994. — 48 с.

23. Гофман И. Активная память: Зкспериментальньїе исследо-
вания и теория человеческой памяти: Пер. с нем. / Общ.
ред. и предисл. Б. М. Величковского и Н. К. Корсаковой. —
М.: Прогресе, 1986. — 312 с.

24. Гродзинскип М. Единообразие ошибок в свидетельских по­
казаннях // Архив криминологии и судебной медициньї. —
1927. — Вьіп. 3. — Т. 1. — Кн. ч. 4, 5. — С. 1005-1018.

25. Гросс Г. Руководство для судебньїх следователей как система
криминалистики. — Новое изд., перепеч. с изд. 1908 г. —
М.: Лекс Зет, 2002. — 1088 с.

26. Грошевой Ю. М. Проблеми формирования судейского
убеждения в уголовном судопроизводстве. — X., 1975.

27. Донченко Е.А., Титаренко Т. М. Личность: конфликт, гармо-
ния. — 2-е изд., доп. — К.: Политиздат Украиньї, 1989. — 175 с.

28. Доспулов Г. Г. Психология допроса на предварительном
следствии. — М.: Юрид. лит., 1976. — 112 с.

29. Дубягин Ю. П. Следующая жертва тьі! Непридуманньїе
криминальньїе сюжетьі и азбука безопасности. — М.: Пе-
чатное дело, 1995. — 416 с.

30. ДуловА. В. Основьі психологического анализа на предвари­
тельном следствии. — М.: Юрид. лит., 1973. — 168 с.

31. Дулов А В. Судебная психология. — Минск: Вьіпгайшая
пік., 1975. — 462 с.

32. Дулов А. В. Змоциональньїй зкеперимент // Вопросьі кри­
миналистики и судебной зкспертизьі. — Минск: Вьішзй-
шая пік., 1970. — С. 67-73.

БІБЛІОГРАФІЯ

33. Еникеев М. И. Юридическая психология: Учеб. для вузов. —
М.: Издательская группа «Норма—ИНФРА'М», 1999. —
517с.

34. Журавель Б. А. Ситуационность тактических приемов при
допросе потерпевшего // Криминалистика и судебная зкс-
пертиза. — К.: Вища шк., 1985. — Вьш. ЗО. — С. 18-24.

35. Закатов А. А. Ложь и борьба с нею. — Волгоград: Ниж.-
Волж. кн. изд-во, 1984. — 192 с.

36. Закатов А. А. Психологические особенности тактики про-
изводства следственньїх действий с участием несовершен-
нолетних: Учеб. пособие. — Волгоград: ВСШ МВД СССР,
1979.— 96 с.

37. Звонков Б. Н. Проблемьі зтики и психологии расследования
//Актуальньїе проблемьі государства и права (Уголовное
право, уголовньїй процесе, криминалистика). — Красно-
дар, 1976. —С. 125-136.

38. Зейгарник Б. Б. Теории личности в зарубежной психоло­
гии. — М.: Изд-во МГУ, 1982. — 128 с.

39. Зорин Г.А. Психологический контакт при производстве до-
проса: Учеб. пособие. — Гродно: Гродн. ун-т, 1986. — 71 с.

40. Ильин Е. П. Психология воли. — СПб.: Питер; М.; X.;
Минск, 2000. — 280 с.

41. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказьівать влияние на
людей. Как вьірабатьівать уверенность в себе и влиять на
людей, вьіступая публично. Как перестать беспокоиться и
начать жить / Пер. с англ. — М.: Тоникал; Цитадель,
1995. —832 с.

42. КемпинскиА. Психопатология неврозов. — Варшава: Поль-
ское мед. изд-во, 1975. — 400 с.

43. Кертзс И. Тактика и психологические основьі допроса. —
М.: Юрид. лит., 1965. — 164 с.

44. Китаев Н. Н., Ермаков Н. П. О возможности использова-
ния музьїки при допросе обвиняемого // Проблемьі изуче
ния личности участников уголовного судопроизводства. —
Свердловск, 1980. — С. 104-109.

45. Китаев Н. Н„ Ермаков Н. П. Об одном нетрадиционном так-
тическом приеме допроса // Тактико-криминалистические
и процессуальньїе аспектьі предварительного следствия. —
Иркутск: Иркутский ун-т, 1991. — С. 106-110.

БІБЛІОГРАФІЯ

46. Китаев-Смьік Л. А. Психология стресса. — М.: Наука,
1983. — 368 с.

47. Ковалев А. Г. Психологические основьі исправления право-
нарушителя. — М.: Юрид. лит., 1968. — 136 с.

48. Ковалев А. Г. Психология личности. — М.: Просвещение,
1970.— 392 с.

49. Комарков В. С. Психологические основьі очной ставки:
Текст лекций. — X., 1976. — 28 с.

50. Комарков В. С. Тактика допроса: Учеб. пособие. — X.,
1975.— 64 с.

51. Кон И. С. Психология ранней юности: Книга для учителей. —
М.: Просвещение, 1989. — 255 с.

52. Кондаш О. Хвилювання: страх перед випробуванням / Пер.
із словац. — К.: Рад. пік., 1981. — 170 с.

53. Коновалова В. Е. Допрос: Тактика и психология: Учеб. по­
собие. — X.: Консум, 1999. — 157 с.

54. Коновалова В. Е. Организационньїе и психологические ос-
новьі деятельности следователя. — К.: РИО МВД УССР,
1973. — 122 с.

55. Коновалова В. Е. Правовая психология: Учеб. пособие. —
X.: Основа, 1990. — 198 с.

56. Костицкип М. В. Введение в юридическую психологию:
методологические и теоретические проблеми. — К.: Вища
пік., 1990. — 259 с.

57. Коченов М. М. Судебно-психологическая експертиза несо-
верпіеннолетних (информационно-методическое письмо)
/ Науч. ред. А. Р. Ратинов. — М., 1971. — 68 с.

58. Коченов М. М. Судебно-психологическая експертиза. — М.,
1977.— 180 с.

59. Краткий психологический словарь / Под общ. ред. А. В. Пет-
ровского, М. Г. Яропіевского. — М.: Политиздат, 1985. — 431 с.

60. Ларин А. М. Полиграф и права личности в уголовном
процессе // Сов. гос. и право. — М.: Наука, 1981. — № 6. —
С. 99-103.

61. Ларин А. М. Я — следователь. — М.: Юрид. лит., 1991. —
192 с.

62. Левитов Н. Д. Фрустрация — один из видов психических
состояний // Вопросьі психологии. — 1967. — № 6. —
С. 118-129.

БІБЛІОГРАФІЯ

63. Леонова А. Б. Психодиагностика функциональньїх состоя-
ний человека. — М.: МГУ, 1984. — 200 с.

64. Леонтьев А А, Шахнарович А. М., Батов В. И. Речь в кри-
миналистике и судебной психологии. — М.: Наука,
1977.— 62 с.

65. Липманн О. Психология лжи // Липманн О., Адам Л. Ложь в
праве. — X.: Юрид. изд-во Украиньї, 1929. — С. 3-20.

66. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации у подростков. — Л.:
Медицина, 1983. — 256 с.

67. Личность преступника / Авт. кол.: Н. И. Кондрашков,
В. Н. Кудрявцев, Н. С. Лейкина и др. — М.: Юрид. лит.,
1971. —356 с.

68. Ломов Б. Ф. Общение как проблема общей психологии
// Методологические проблеми социальной психологии. —
М.: Наука, 1975. — С. 124-135.

69. Ломов Б. Ф. Системность в психологии: Избр. психол. тр. —
Воронеж: Модзк, 1996. — 383 с.

70. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения: по­
становка проблеми, методика исследования, перспективи
использования. — К.: Укр. акад. внутр. дел, 1993. — 194 с.

71. Лукьянчиков Е.Д., Кузмичев В. С. Тактические основи рас-
следования преступлений: Учеб. пособие. — К.: КВШ МВД
СССР, 1989. — 48 с.

72. ЛурияА. Р. Маленькая книжка о большой памяти (Ум мне-
мониста). — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1968. — 88 с.

73. Люблинская А. А. Детская психология: Учеб. пособие. —
М.: Просвещение, 1971. — 415 с.

74. Методичні поради та завдання для самостійної роботи сту­
дентів з навчальної дисципліни «Психологія (загальна та юри­
дична)» / Уклад.: В. А. Журавель, В. О. Коновалова,
В. Ю. Шепітько. — X.: Нац. юрид. акад. України, 2003. — 39 с.

75. Митрохина 3. И. Использование данньїх психологии при
производстве допроса: Учеб. пособие. — К.: УМК ВО,
1990. — 52 с.

76. Модестов Н. Москва бандитская. Документальная хрони-
ка криминального беспредела 80-90-х годов. — М.: Центр-
полиграф, 1996. — 395 с.

77. Муздьібаев К. Психология ответственности. — Л.: Наука,
1983. — 240 с.

27 4-460 409

БІБЛІОГРАФІЯ

78. Нагаев В. В. Основьі судебно-психологической зкспертизьі:
Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. —
333 с.

79. Назм Дж. Психология и психиатрия в США. — М.: Про­
гресе, 1984. — 300 с.

80. Нор В. Т., Костицкий М. В. Судебно-психологическая зкепер-
тиза в уголовном процессе. — К.: Вища шк., 1985. — 56 с.

81. Обозов Н. Н. Психология межличностньїх отношений. —
К.: Либідь, 1990. — 192 с.

82. Обуховский К. Психология влечений человека. — М.: Про­
гресе, 1972. — 248 с.

83. Общая психодиагноетика. Основьі психодиагностики, не-
медицинской психотерапии и психологического консуль-
тирования / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столика. — М.:
Изд-во МГУ, 1987. — 304 с.

84. Общая психология: Учеб. пособие / Под ред. А. В. Петров-
ского. — М.: Просвещение, 1970. — 432 с.

85. Общая психология: Учебник / Под ред. А. В. Петровского. —
2-е изд., перераб. и доп. — М.: Просвещение, 1977. — 479 с.

86. Парьігин Б. Д. Основьі социально-психологической тео-
рии. — М.: Изд-во «Мьісль», 1971. — 348 с.

87. Пирожков В. Ф. Криминальная психология. — М.: Ось-89,
2001. —704 с.

88. Платонов К. К., Голубев Г. Г. Психология: Учебник. — М.:
Вьісшая пік., 1973. — 256 с.

89. Популярная психология: Хрестоматия / Сост. В. В. Миро-
ненко. — М.: Просвещение, 1990. — 399 с.

90. Порубов Н. И. Научньїе основьі допроса на предвари-
тельном следствии. — Минск: Вьішзйшая шк., 1978. —
176 с.

91. Практикум по психологии / Под ред. А. Н. Леонтьева,
Ю. Б. Гиппенрейтер. — М.: Изд-во МГУ, 1972. — 248 с.

92. Практические занятия по психологии. — М.: Физкульту-
ра и спорт, 1977. — 160 с.

93. Психология / Под ред. П. А. Рудика. — М.: Физкультура
и спорт/1974. — 512 с.

94. Психология восприятия: Материальї советско-норвежекого
симпозиума. — М.: Наука, 1989. — 197 с.

БІБЛІОГРАФІЯ

95. Психология индивидуальньїх различий. Текстьі / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. — М.: Изд-во МГУ, 1982.— 320 с.

96. Психология: Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского,
И. Г. Ярошевского. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Полит-
издат, 1990. — 494 с.

97. Разу мов С.А. Змоциональньш стресе, работоспособность и
здоровье. — Л.: Знание, 1975. — 40 с.

98. Ратинов А Р„ Гаврилова Н. И. Логико-психологическая
структура лжи и ошибки в свидетельских показаннях
// Вопросм борьбьі с преступностью. — М.: Юрид. лит.,
1982. — Вьш. 37. — С. 44-57.

99. Ратинов А. Р„ Ефимова Н. И. Психология допроса обви-
няемого: Метод, пособие. — М., 1988. — 114 с.

100. Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей. —
М.: НИ и РИО ВШ МООП СССР, 1967. — 290 с.

101. Ратинов А. Р. Теория рефлексивньїх игр в приложении
к следственной практике // Правовая кибернетика. — М.:
Юрид. лит., 1970. — С. 185-197.

102. Регуш Л. А. Тренинг педагогической наблюдательности
// Вопросм психологии. — М.: Педагогика, 1988. — № 3. —
С. 86-92.

103. Сафуанов Ф. С. Судебно-психологическая зкепертиза в
уголовном процессе: Науч.-практ. пособие. — М.: Гарда-
рика, 1998. — 192 с.

104. Сеченов И. М. Избранньїе произведения. — М.: Изд-во
Акад. наук СССР, 1952. — Т. 1. — 771 с.

105. Сидоров Б. В. Аффект. Его уголовно-правовое и криминологи-
ческое значение (социально-психологические и правовьіе ис-
следования). — Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1978, — 160 с.

106. Ситковская О. Д. Психология уголовной ответственнос-
ти. — М.: Норма, 1998. — 285 с.

107. Следственние действия (процессуальная характеристи­
ка, тактические и психологические особенности): Учеб.
пособие. — Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984. — 240 с.

108. Слобин Д., Грин Дж. Психолингвистика / Пер. с англ.
Е. И. Негневицкой; Под общ. ред. А. А. Леонтьева. — М.:
Прогресе, 1976. — 350 с.

27*4-460 411

БІБЛІОГРАФІЯ

109. Словарь-справочник по психологической диагностике
/ Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М.; Отв. ред. С. Б. Крьім-
ский. — К.: Наук, думка, 1989. — 200 с.

110. Социальная психология личности: Сборник. — Л.: Зна-
ние, 1974.— 224 с.

111. Социальная психология: Учеб. пособие / Под ред. А. В. Пет-
ровского. — М.: Просвещение, 1987. — 224 с.

112. Сундуров Ф. Р. Социально-психологические и правовьіе ас-
пектьі исправления и перевоспитания правонарушите-
лей. — Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1976. — 144 с.

113. Тенденции развития психологической науки / Отв. ред.
Б. Ф. Ломов, Л. И. Анцьіферова. — М.: Наука, 1989. —
270 с.

114. Тихомиров О. К. Психология мишления: Учеб. посо­
бие. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — 272 с.

115. Филановский И. Г. Социально-психологическое отноше-
ние субьекта к преступлению. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1970. —
174 с.

116. Фрейд 3. Введение в психоанализ: Лекции / Издание под-
готовил М. Г. Ярошевский. — М.: Наука, 1995. — 456 с.

117. Фрейд 3. Психология бессознательного: Сб. произведений
/ Сост., науч. ред. М. Г. Яронявский. — М.: Произведение,
1989. — 448 с.

118. Фрейд 3. Толкование сновидений. — К.: Здоровье, 1991. —
384 с.

119. Холодний Ю. И. Применение полиграфа при профилакти-
ке, раскрьітии и расследовании преступлений (генезис и
правовьіе аспектьі). — М.: Мир безопасности, 2000. — 160 с.

120. Чуфаровский Ю. В. Психология оперативно-розьіскной де-
ятельности: Учебно-практ. пособие. — М.: Изд-во «МЗ-
Пресс», Изд. Воробьев А. В., 2001. — 208 с.

121. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология: Учебник. —
М.: Юриста, 1995. — 256 с.

122. Чуфаровский Ю. Б. Юридическая психология: Учеб. посо­
бие. — М.: Право и Закон, 1997. — 320 с.

123. Шепишько В. Ю. Судебно-психологическая зкспертиза: со-
стояние и перспективи // Актуальніше проблеми современ-
ной психологии: Материальї науч. чтений, посв. 60-летию
Харьк. психолог, школи. — X.: ХГУ, 1993. — С. 443-445.

БІБЛІОГРАФІЯ

124. Шепітько В. Ю. Допит: Наук.-практ. посіб. — X.: КримАрт,
1998. — С. 40.

125. Зкман П. Психология лжи: Руководство по вьіявлению
обмана в деловьіх отношениях, политике и семейной жиз-
ни: Пер. с англ. — К.: Логос, 1999. — 224 с.

126. Зкман П. Психология лжи. — СПб.: Питер; М.; X.;
Минск, 2001. — 267 с.

127. Юридическая психология: Хрестоматия / Сост. и общ.
ред. Т. Н. Курбатовой. — СПб.: Питер, 2001. — 480 с.

128. Юсупов И. М. Психология взаимопонимания. — Казань:
Татарское кн. изд-во, 1991. — 192 с.

129. Ямпольский А, Е. Психология допроса подозреваемого:
Учеб. пособие. — Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1978. — 55 с.

130. Сііує К. Ноіііп. Рзуепо1о£у апсі сгіте. Ап іпігойисііоп їо
сгітіпо1о£іса1 рзуспоіо^у. — Іюпсіоп апсі Иелу Уогк,
1989.— 278 р.

131. ЕНеп К. Сгееп \¥оосі, Затиеі Е. УУоосі. Тпе Д/Уогісі ої
Рзуспо1о£у. — Возіоп, 1993. — 712 р.

132. Епсусіорейіа оі Гогепзіс Зсіепсез / ЕсШюг-іп-Спіеі: ^і
А. 8іе£е1. — 8ап Біе£о: Асасіетіс Ргезз, 2000. — V. 1-3.

133. ^оНп Зргаск. Еттіпз оп Сгітіпаї Ргосесіиге. — Зіхіп
ЕйШоп. — Ьоп^оп, 1995. — 600 р.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: