Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Авіаційний транспорт




 

Українська авіаційна транспортна система стоїть на шляху інтеграції до загальноєвропейської. Для впровадження в Україні концепції “Єдиного неба” забезпечено стягнення, згідно з вимогами Євро контролю, аеронавігаційних зборів, автоматизовано всі районні центри управління повітряним рухом, здійснено низку заходів, у результаті реалізації яких повітряний простір України став відкритим для всіх його користувачів.

Наступним кроком є інтеграція у Спільний авіаційний простір, що передбачає адаптацію системи економічного регулювання авіаційних пе­ревезень до європейського законодавства.

Отримає подальший розвиток мережа аеропортів, перш за все, міст, що приймають чемпіонат Європи 2012 року з футболу, заплановано впро­вадження заходів щодо сприяння оновленню парку повітряних суден.

Пріоритетами Транспортної стратегії в авіаційній галузі є:

1) приведення інфраструктури авіаційного транспорту у відповідність із міжнародними вимогами шляхом:

будівництва, реконструкції, ремонту та модернізації аеропортів у Донецьку, Києві, Львові, Харкові з метою забезпечення проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року;

забезпечення координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов’язаної з розвитком аеропортів;

забезпечення передачі в концесію та оренду, продажу пасажирських та вантажних термінальних комплексів, об'єктів забезпечення авіаційним паливом та об'єктів неавіаційних видів діяльності виключно через відкриті аукціони;

вирішення питань щодо забезпечення розвитку інфраструктури аеропортів на умовах лізингу та концесії, інших сучасних форм державно-приватного партнерства;

забезпечення необхідного технічного рівня засобів навігації, радіолокаційного спостере­ження, зв'язку, аеродромного обладнання, авіаційної наземної техніки, засобів обслуговування пасажирів, багажу та вантажу;

забезпечення надання провайдером аеронавігаційного обслугову­вання відповідних по­слуг аеропорту та договірних засадах;

забезпечення збереження цілісних майнових комплексів аеропортів шляхом внесення змін до законодавчих актів щодо заборони відчуження, передачі у заставу земель та об’єктів аеродромних комплексів;

сприяння концентрації транзитних перевезень пасажирів та вантажів через аеропорти України та створення на базі Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль» провідного вузлового термінального району України;

2) інтеграція з Європейською авіаційною транспортною системою шляхом:

укладання Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір;

участі в програмі організації повітряного руху в єдиному європейському повітряному просторі (SESAR);

адаптації європейського законодавства щодо економічного регулю­вання: доступу до ринку перевезень, ліцензування перевізників, прав пасажирів та осіб з обмеженими можливо­стями тощо;

впровадження європейських стандартів та вимог у сфері безпеки польотів, зокрема Спільних авіаційних вимог (JAR) та вимог Європейської організації з безпеки аеронавігації, у тому числі Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів;

поглиблення участі України у загальноєвропейських авіаційних організаціях: Європейській конференції цивільної авіації (ЄКЦА), Європейській організації з безпеки аеронавігації (Євроконтролю), Європейському агентстві з безпеки польотів (ЕASA);

гармонізації системи організації повітряного руху України із Європейською системою організації повітряного руху згідно з Європейською програмою організації повітряного руху (ЕАТМ 2000), впровадження основних складових концепції ЄС щодо Єдиного Європейського неба (SES);

3) забезпечення безпеки авіації шляхом:

прийняття та виконання Державної цільової програми безпеки польотів на період до 2015 року відповідно до міжнародних стандартів ІКАО;

розроблення та впровадження єдиної державної політики у сфері за­безпечення авіаційної безпеки та захисту цивільної авіації від актів неза­конного втручання та протиправ­них посягань;

впровадження системи управління безпекою польотів кожним суб'єктом авіаційної діяльності та галуззю у цілому;

удосконалення роботи з розслідування авіаційних подій та інцидентів шляхом утворення незалежної Національної комісії з розслідування авіаційних подій;

удосконалення системи авіаційної безпеки на всіх об’єктах галузевої інфраструктури для забезпечення безперебійної роботи під час обслугову­вання великої кількості іноземних відвідувачів України в період прове­дення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року;

співробітництва та проведення консультацій державних уповнова­жених органів з питань авіаційної безпеки цивільної авіації з міжнародними організаціями цивільної авіації;

підвищення ефективності контролю факторів ризику в авіаційній транспортній системі для забезпечення заданого рівня безпеки польотів;

інформаційного забезпечення функціонування системи управління безпекою польотів, що включає створення і формування бази даних про авіаційні події та інциденти;

удосконалення процедур діяльності служб авіаційної безпеки щодо забезпечення без­пеки пасажирів, членів екіпажів, повітряних суден, авіаційного персоналу та громадян у сфері діяльності цивільної авіації;

запровадження методик безпечної експлуатації повітряних суден підприємствами з технічного обслуговування повітряних суден, їх розроб­никами і виробниками згідно з вимо­гами ІКАО;

вирішення завдань з технічного переоснащення об'єктів наземної інфраструктури з ме­тою створення сприятливих умов для максимального використання можливостей сучасних повітряних суден щодо виконання польотів у складних метеорологічних умовах;

розроблення вимог щодо рівня кваліфікації та професійної підготовки авіаційного пер­соналу з питань авіаційної безпеки;

удосконалення державних правил сертифікації та нагляду за діяльністю служб авіаційної безпеки України;

удосконалення медичного забезпечення авіаційного персоналу;

створення науково-методичного центру безпеки польотів на базі провідних навчальних закладів у галузі цивільної авіації;

4) удосконалення нормативного регулювання авіації шляхом:

- прийняття нової редакції Повітряного кодексу України;

- прийняття нової редакції Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації";

- адаптації нормативно-правової бази України до вимог і стандартів ІКАО та Євросоюзу;

5) забезпечення потреб вітчизняних і закордонних авіакомпаній у якісному обслуговуванні повітряного руху в повітряному просторі України шляхом:

завершення технічної інтеграції системи маршрутних зборів Євроконтролю;

впровадження процедур обслуговування (управління) повітряного руху, передбачених Планом конвергенції та імплементації для України (LCIP) відповідно до Європейського плану конвергенції та імплементації (ECIP);

забезпечення приведення нормативно-правових актів України з пи­тань аеронавігаційного обслуговування та організації повітряного руху у відповідність із вимогами Стандартів та Рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) і міжнародно-правових актів, і регулюють діяльність Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль);

удосконалення організації повітряного руху з урахуванням систем зв'язку, навігації, спо­стереження/організації повітряного руху (CNS/ATM);

створення умов для забезпечення безпечного, якісного та ефектив­ного аеронавігаційного обслуговування цивільних та державних повітряних суден;

6) оновлення парку повітряних суден шляхом:

сприяння національним авіакомпаніям в оновленні парку повітряних суден із заміною більшості з них на сучасні літаки з високим рівнем ком­форту, паливної ефективності та змен­шеними витратами на їх технічне об­слуговування відповідно до міжнародних вимог;

удосконалення механізму та процедур лізингу повітряних суден і ви­значення заходів щодо спрощення процедури митного оформлення під час ввезення авіаційної техніки та запас­них частин, що переміщуються через митний кордон України, для забезпечення експлуатації, ремонту та модернізації повітряних суден;

удосконалення нормативно-правової бази та процедур сертифікації авіаційної техніки;

7) впровадження міжнародних стандартів у навчальних закладах України щодо отри­мання авіаційним персоналом теоретичних та практич­них знань в галузі цивільної авіації, відпрацювання технологічних та експлуатаційних процедур на тренажерах для їх подальшого застосування на робочих місцях передбачає:

впровадження уніфікованих кваліфікаційних вимог до авіаційного персоналу України згідно з рекомендаціями ІКАО та Євроконтролю;

забезпечення стажування студентів авіаційних закладів в авіакомпаніях, у провайдерів з аеронавігаційного обслуговування та на інших підприємствах цивільної авіації;

удосконалення нормативно-правової бази та процедур сертифікації авіаційного персо­налу України;

впровадження навчальних планів та програм початкової, спеціальної підготовки та ста­жування на робочих місцях за стандартизованою методологією IКAO, Євроконтролю.

Морський транспорт

 

Морські порти є ключовими пунктами транспортної системи під час здійснення зовнішньоторговельної діяльності. Від ефективності їх діяльності залежить якість і обсяг екс­порту транспортних послуг, рівень конкурентоспроможності національних товарів на світовому ринку.

Подальший розвиток морського транспорту як стратегічно важливого для держави сег­мента в інфраструктурі транспорту спрямовуватиметься за такими напрямами:

1) технічна та технологічна модернізація морського транспорту від­повідно до міжнарод­них стандартів та вимог до портів шляхом:

розроблення генеральної схеми розвитку портів та морегосподарсь­кого комплексу України;

створення механізованих ліній із застосуванням сучасної вантажної техніки;

розвитку залізничних та автомобільних під’їзних шляхів до морських портів з метою під­вищення їх пропускної спроможності;

розширення мережі терміналів та узгодження пропускної спроможності для перевезення вантажу автомобільним, залізничним і вод­ним транспортом у схемах комбінованих (інтермодальних) перевезень;

запровадження ефективного механізму відведення земель транспорту для розвитку морських портів у найближчі 25-30 років;

відновлення суднового глибоководного ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю;

будівництва нових та поглиблення існуючих водних шляхів в акваторії морських портів для безперешкодного проходження суден вели­кого дедвейту;

визначення умов і гарантій залучення приватного капіталу для роз­витку портових комплексів та підтримки інвестора з боку держави, прий­няття закону про державно-приватне партнерство;

державної підтримки розвитку портів через впровадження системи кредитування під гарантії Уряду;

створення більш привабливого інвестиційного середовища для при­ватного інвестування та розвитку ринкових відносин у морській галузі;

прийняття Закону України про морську політику України та внесення змін до Кодексу торгівельного мореплавства та інших законодавчих актів;

2) підвищення конкурентоспроможності транспортної системи України і реалізація тран­зитного потенціалу країни шляхом:

впровадження економічно обґрунтованої тарифної системи, що зале­жить від кон’юнктури ринку, забезпечення її стабільності, передбачуваності та гнучкості;

впорядкування і спрощення процедур оформлення транзитних вантажів;

удосконалення тарифної системи у сфері надання спеціалізованих послуг портів, зок­рема оптимізація і встановлення на конкурентоспромож­ному рівні тарифів на переробку вантажів у портах України та портових зборів, розробка та затвердження нової редакції Збірника тарифів на ком­плекс робіт, пов’язаних з обробкою вантажів у портах;

спрощення та гармонізації митних процедур з міжнародними стан­дартами, раціоналізації дій контрольних органів, спрямованих на приско­рений розвиток прямого контейнерного сервісу;

здійснення логістичних функцій за межами морських портів з метою оптимізації викори­стання існуючої інфраструктури;

впровадження системи електронного обміну даними;

створення єдиного інформаційного простору з метою подальшої інтеграції із світовою інформаційною мережею;

3) реформування системи управління морським транспортом, ефективне використання державного майна, залучення приватного капіталу для розвитку портових комплексів шляхом:

розмежування функцій державного управління та функції держав­ного регулювання у морських портах;

запровадження прозорого механізму утримання морських адміністрацій портів, економічно обґрунтованої системи, що стимулює розвиток конкурентного середовища на ринку портових послуг та інвестування у портову інфраструктуру;

формування державного реєстру морських портів і терміналів;

визначення основних організаційних та фінансово-економічних засад передачі основної частки портової діяльності операторам недержавної форми власності, налагодження ефективної системи контролю за викори­станням державної власності; формування реєстрів цих об’єктів та отри­мання державних актів на них;

встановлення вимог до організацій, які надають спеціалізовані по­слуги в порту, ство­рення механізму їх реєстрації та контролю за їх діяльністю;

удосконалення нормативно-правового забезпечення використання державного майна під час спільної діяльності в морських портах;

удосконалення законодавчої бази щодо використання державно-при­ватного партнерства, що відповідає інтересам держави, та орендних і концесійних схем у морській галузі;

прийняття закону України про морські порти та внесення змін до Ко­дексу торговельного мореплавства України;

розвитку міжнародної співпраці у сфері морського транспорту з регі­ональними міжнаро­дними організаціями;

4) підвищення безпеки мореплавства та забезпечення екологічної безпеки шляхом:

реорганізації державної системи забезпечення безпеки судноплав­ства, визначення дже­рел фінансування міжнародних зобов’язань держави щодо безпеки судноплавства;

розвитку нормативної бази безпеки судноплавства, прискореної імплементації в національне законодавство обов’язкових вимог міжнародних конвенцій з безпеки судноплав­ства, рекомендацій міжнародних морських організацій, процедур, рекомендованих директи­вами ЄС;

приведення державного нагляду за безпекою судноплавства у відповідність із чинним за­конодавством і рекомендаціями міжнародних морських організацій, внесення відповідних змін до Кодексу торговель­ного мореплавства України та Кодексу України про адміністративні пра­вопорушення;

забезпечення ефективного функціонування національної системи пошуку і рятування у морській зоні відповідальності України та визна­чення джерел її утримання;

завершення будівництва станцій інфраструктури української частини морської системи зв’язку в разі лиха та для забезпечення безпеки з метою нормативного покриття зони відповідальності України;

5) інноваційний розвиток і формування національного кадрового потенціалу шляхом:

впровадження державних замовлень на наукові дослідження щодо оптимізації роботи портів;

державного інвестування в розроблення науково-технічних стандартів щодо розвитку портової інфраструктури відповідно до сучасних світових вимог;

вивчення передових технологій, їх апробація і впровадження у пор­тах;

підвищення наукового і кадрового потенціалу;

удосконалення критеріїв професійного рівня фахівців для забезпе­чення надання якісних послуг.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных