Українське трудове право

Крім Конституції України, яка проголошує основні трудові права і гарантії, Трудовий кодекс України (ЛСУ) залишилася основне джерело українського Закону про працю з 1972 року, року, коли він вступив в силу. Було примикає незліченних актів та підзаконних актів.

ЛСУ передбачає укладення трудового договору між роботодавцем і працівником як основи їхніх відносин зайнятості. Трудовий договір повинен містити наступне: заява працівника і порядок управління відповідних роботодавця на зайнятість; виконання письмової угоди сторін і фактичний початок роботи працівника.

Українське законодавство розрізняє трудового договору і трудового договору. Останній являє собою конкретна форма колишній які можуть передбачати додаткові умови (наприклад, додаткові підстави для припинення та відповідальності сторін трудового) порівняно з вимогами законодавства. Трудові договори можуть укладатися лише з працівниками строго визначених законом: як правило, для приватних компаній це відноситься тільки до головного керівнику.

В якості основних умов праці такі основні вимоги, які повинні дотримуватися роботодавця: заробітна плата працівника не може бути менше, ніж мінімальний розмір оплати праці, встановлених законом; робочий тиждень не повинна перевищувати 40 годин;

понаднормова робота допускається тільки (1) за умов, передбачених законом, (2) у разі попередньої згоди профспілки (якщо є), (3) з обмеженим терміном дії, і (4) з оплатою в подвійних ставок; основна щорічна оплачувана відпустка працівника не повинна бути менше 24 календарних днів; переходом на іншу роботу, робота в іншій компанії або в іншому місці може бути здійснена тільки за згодою працівника; зміни в матеріальних умов праці (зміна системи та кількості оплати праці, пільг, режиму роботи, і т.д.) можуть бути введені при наданні 2 місяців попереднього повідомлення працівника і т.д.

Працівники мають право приєднатися профспілки. Жилети українських юридичних профспілкам зі значними повноваженнями, а саме: укласти колективний договір від імені працівників; розглянути питання про введення, перегляд та зміну норм виробітку, оплати праці, додаткових виплат і пільг; розглянути необхідність понаднормової роботи, питання на звільнення працівників на вимогу роботодавця; контролювати виконання зобов'язань роботодавця щодо праці і права з охорони праці і т.д.

У 2003 році парламент прийняв новий проект Трудового кодексу в якості основи. Законопроект досі ведуться роботи. Останній проект визначає межі розширення трудового законодавства до відносин з іноземною участю, передбачає правила правонаступництва в трудових відносинах, терміни та умови зайнятості глави виконавчої і т.д.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: