ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ОКИСЛЮВАЛЬНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНЕ ТИТРУВАННЯВ окислювально-відновлювальному титруванні або аналіт A є відновлювачем (і у титруванні окислюється), а титрант T – окислювачем (і у титруванні відновлюється), або навпаки, аналіт A є окислювачем (отже, у титруванні відновлюється), а титрант T – відновлювачем (отже, у титруванні окислюється). Вилучаючи електрони, маємо лінійну комбінацію напівреакцій
Щоб електрони вилучити, знаки стехіометричних коефіцієнтів neA та neT при електронах мають бути протилежними. Якщо, титруючи, аналіт окислюємо, то neA < 0, а якщо відновлюємо, то neA > 0. Приклад – титрування щавелевої кислоти перманґанатом,
Видно, що стехіометричні коефіцієнти можуть бути досить великими. У рівняннях матеріального балансу реакцій використовуємо стехіометричні коефіцієнти: при аналіті, пов’язаний з коефіцієнтом при електроні у напівреакції для титранта, і при титранті, пов’язаний з коефіцієнтом при електроні у напівреакції для аналіту. Від такої перехресної залежності можна звільнитися, якщо напівреакцію не множити на коефіцієнт з іншої напівреакції, а ділити її на коефіцієнт у тій самій напівреакції,
Для наведеного прикладу – це
Такий підхід зручний для сукупності методик, де застосовують один титрант. Наприклад, титруючи різні аналіти перманґанатом у кислому середовищі, у розрахунках завжди концентрацію титранту множимо на (1/5)‑1 = 5. Концентрація еквівалента, як зазначено для стехіометричних розрахунків у кислотно-основному титруванні, дозволяє приховувати постійно вживані коефіцієнти у стехіометричних розрахунках – включати у «молярну концентрацію еквівалента». У наведеному прикладі еквівалент {1/5 MnO4‑}, що приєднує у напівреакції 1 e‑, його кількість речовини, молярна концентрація та молярна маса – це n (1/5 MnO4‑) = 5 n (MnO4‑), c (1/5 MnO4‑) = 5 c (MnO4‑), M (1/5 MnO4‑) = (1/5) M (MnO4‑). Відповідно, для аналіту еквівалент – це {1/2 H2C2O4}, а пов’язані з ним величини – n (1/2 H2C2O4) = 2 n (H2C2O4), c (1/2 H2C2O4) = 2 c (H2C2O4), M (1/2 H2C2O4) = (1/2) M (H2C2O4). Отже, еквіваленти – це {(nT/|neT|)T} та {(nA/|neA|) A}, що в напівреакціях приєднують або втрачають 1 e‑, і з ними пов’язані n ((nT/|neT|)T) = (nT/|neT|) n (T), c ((nT/|neT|)T) = (nT/|neT|) c (T), M ((nT/|neT|)T) = (|neT|/nT) M (T), n ((nA/|neA|) A) = (nA/|neA|) n (A), c ((nA/|neA|) A) = (nA/|neA|) c (A), M ((nA/|neA|) A) = (|neA|/nA) M (A). Обговорюючи розрахунки для різних аналітів, достатньо, спираючись тільки на напівреакції для них, визначити відповідні еквіваленти, а для титранту з відомою молярною концентрацією еквівалента навіть не записувати напівреакції. Це не лінощі з боку студента, а раціональне використання інформації. Звичайно, для окислювально-відновлювального титрування можна і не використовувати еквівалентів. Але складність коефіцієнтів і повторюваність їх для титрування різних аналітів сприяла поширенню концепції еквівалентів аж до надмірного захоплення нею й у інших видах титрування, там, де вона незручна. Залежно від титранту розрізняють: перманганатометрію (KMnO4), іодометрію (I2, та Na2S2O3), дихроматометрію (K2Cr2O7), броматометрію (KBrO3), церіметрію (Ce(SO4)2) й інші.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|