Витрати на створення та зберігання запасів

(1) Управління запасами здійснюється за допомогою різноманітних економіко-математичних варіацій як задача на мінімум витрат, обумовлених створенням та збереженням запасів. Сумарна величина витрат по створенню і зберіганню запасів складається з таких основних складових:

- Ціна (собівартість);

- Заготівельні витрати;

- Витрати на зберігання;

- Витрати прибутку внаслідок закупівлі і зберігання запасів.

Заготівельні витрати пов’язані із створенням запасу і включають такі елементи:

1) Зовнішні поставки та відтворення виробничих запасів:

§ На утримання закупівельних підрозділів;

§ На оформлення та розміщення замовлень;

§ На укладання господарчих угод з постачальниками;

§ На відрядження;

§ На комунікацію;

§ На завезення і розвантаження предметів постачання;

§ На кількісно-якісне приймання та складське розміщення;

§ На облік заготовчих операцій;

§ На проведення розрахунків за поставками.

2) Постачання на самому підприємстві та створення заділів:

§ На утримання виробничо-диспетчерського підрозділу;

§ На складання графіків руху деталей у процесі оброблення;

§ На внутрішньозаводські транспортно - переміщувальні операції;

§ На переналагодження обладнання;

§ Втрати прибутку, пов’язані з перервами;

Витрати зберігання, пов’язані із створенням запасів, як правило, залишаються незмінними (постійними) до їх певного рівня. Варіювати ця величина починає при надходженні на зберігання додаткових матеріалів. Витрати зберігання включають такі елементи:

§ На заробітну плату персоналу;

§ На оренду та утримання складських приміщень;

§ На виконання складських операцій;

§ На відшкодування втрат від виконання складських операцій

§ На облік матеріалів;

§ Непродуктивні витрати (недостачі, втрати, збитки).

(2) Затрати, пов'язані зі створенням і зберіганням запасів, охоплюють:

А. Затрати на підтримування запасів, тобто пов'язані з володінням запасами.

Б. Затрати, пов'язані з розміром партій, тобто затрати, пропорційні до кількості замовлених партій, а не кількості виробленої продукції.

В. Затрати, пов'язані з дефіцитом запасів, тобто такі, що виникають при відсутності необхідних матеріалів.

Г. Затрати на управління запасами.

Ефективність системи управління запасами залежить від виду попиту на конкретний тип запасів. Теорія менеджменту виділяє залежний і незалежний попит.

Предмет має залежний попит, якщо його використання прямо пов'язане з планами виробництва інших виробів. Цей вид попиту існує, в основному, на матеріали та комплектуючі вироби, що використовуються при виробництві продукції.

Предмет користується незалежним попитом, якщо попит на нього не зумовлюється планами виробництва інших виробів. Прогнозувати його значно важче, ніж залежний попит.

Система управління запасами при залежному попиті на продукцію має можливість чітко планувати потреби виробництва в матеріальних ресурсах, оскільки в цій ситуації основою планування є план виробництва. Метою такого планування матеріальних потреб є забезпечення виробничого процесу лише тим, що безпосередньо необхідне для виконання планів поточного періоду.

Система управління запасами при залежному попиті реалізує два підходи: фіксована кількість продукції та фіксований час.

У системах з фіксованою кількістю продукції постійно контролюється рівень запасів. У момент падіння кількості запасів нижче від встановленого рівня видається замовлення на поповнення запасів, причому замовляється завжди одна й та ж кількість виробів. Отже, фіксованими величинами в цій системі є рівень запасів, при якому повторюється замовлення, та кількість замовлених виробів. Система управління запасами за фіксованою кількістю продукції є ефективною за таких умов:

o висока питома вартість виробів, що постачаються;

o високі витрати зберігання матеріально-технічних запасів;

o високий рівень збитків у випадку відсутності запасів;

o скидка у ціні залежно від замовленої кількості:

o відносно непередбачений або випадковий характер попиту.

У системах з фіксованим часом замовлення на поповнення запасів розмішуються із заданою періодичністю. Кількість виробів, що замовляється, нестабільна і залежить від наявного залишку. Така система є найбільш ефективною для матеріально-технічних запасів, що мають такі характеристики:

o малоцінні предмети;

o низькі витрати на зберігання матеріально-технічних запасів;

o незначні втрати при відсутності запасів у конкретний момент часу;

o даний вид запасів - один з багатьох, що закуповується у конкретного постачальника

o скидка у ціні залежить від вартості замовлень відразу на кілька виробів;

o відносно стабільний рівень попиту тощо.

(3) Витрати, пов'язані зі створенням і зберіганням запасів, складаються з витрат на підтримання запасів, витрат на управління виробничими запасами й витрат, пов'язаних із дефіцитом запасів.

Витрати на підтримання запасів - це:

- комерційні витрати (відсотки по кредитах, податок на капітал, вкладений у запаси);

- витрати на утримання складів (амортизація, опалення, освітлення, заробітна плата персоналу);

- витрати на операції, пов'язані з переміщенням запасів;

- витрати, пов'язані з ризиком щодо втрат внаслідок псування та природних втрат сировини, зниження темпів споживання певних видів товарів;

- втрати, пов'язані з втратою вигоди від використання коштів за іншими напрямами господарської діяльності.

Витрати на управління виробничими запасами включають:

- витрати на навчання менеджерського і технічного персоналу;

- витрати на заробітну плату менеджерського й технічного персоналу.

Витрати, пов'язані з дефіцитом запасів виникають при відсутності необхідних матеріальних ресурсів на підприємстві. До них відносять:

- витрати на прискорення постачання необхідними продовольчими товарами, напівфабрикатами і сировиною;

- витрати на зв'язок та відрядження;

- премії за швидку доставку продовольчих ресурсів;

- подорожчання одиниці товару за рахунок постачання малими партіями;

- витрати, пов'язані з корегуванням виробничої програми, прискоренням виготовлення інших видів страв, виготовлення їх з порушенням вимог технології приготування;

- комерційні втрати й витрати, втрата прибутку, пов'язаного із скороченням обсягу продажу виготовленої продукції.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: