ХУТРОВИЙ - ХУТРЯНИЙ

Хутровий. Пов’язаний з розведенням звірів, добуванням та обробленням хутра, а також з торгівлею хутром. Вж. зі сл.: звір, сировина, виробництво, промисловість, багатства, вироби, цех, ринок, справи, торгівля.

Хутряний. Виготовлений, пошитий з хутра. Вж. зі сл.: комір, одяг, шапка, рукавиці, чоботи, штани.

Ц (це). Як назва літери вживається в с. р.: мале ц; як назва звука вживається в ч. р.: твердий ц.

ЦАРИНА. 1. Околиця, край села; вигін за селом; необроблюване поле тощо. Виїхали на царину (Т.Шевченко); Перехрестилася Гаїнка.. та й пішла. Мати хотіла випровадити її аж за царину, – не звеліла (Б.Грінченко); Господиня їй показала, де корови, випустила їх і веліла гнати у царину, де череду збирають (Панас Мирний); Цариною степовою колишеться ковиль-трава (М.Терещенко); [Соня:] Де тато? [Феноген:] Поїхали копи оглядать та на царині, кажуть, упали, не можуть встать (І.Карпенко-Карий).

2. перен. Сфера діяльності людини; ділянка, галузь. Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скорше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (І.Гончаренко).

ЦВИНТАР, -я, ор. -ем. 1. Подвір’я і кладовище коло церкви. Пріська більше у церкві стоїть, молиться; а Христя з дівчатами крутиться по цвинтарю, щебече (Панас Мирний); Умираючи, пан звелів, щоб його поховали не на цвинтарі біля церкви, а на кладовищі (О.Стороженко).

2. Узагалі місце, відведене для поховання померлих; кладовище. Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку, обкопаний високим валом, оброслим зеленою травою (Н.Кобринська); Ліворуч, зразу від курної дороги, по високому узгір’ю розсипались кам’яні надгробки тюркського цвинтаря (О.Донченко).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: