ЧЕРВОНИТИ - ЧЕРВОНІТИ -ЧЕРВОНЇТИСЯ - ЧЕРВОНІШАТИ

Червонити, -ню, -ниш, перех. Робити щось червоним, фарбувати, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М.Стельмах); Сонце сніги червонило (О.Довженко); Обличчя червонить огонь (М.Шеремет).

Червоніти, неперех. Ставати червоним, червонішим; виділятися червоним кольором, виднітися (про щось червоне); ставати рум’яним (про людину). Але буває пора в році, коли се поле, п’ять років не оране, червоніє і стає гарне. Інші поля зеленіють, синіють, жовкнуть і чорніють, а воно іменно червоніє (О.Маковей); Лице червоніє, наливається кров’ю (Панас Мирний); Подивилась на дитину: Умите сльозою, Червоніє, як квіточка Вранці під росою (Т.Шевченко); Куди не кинь оком, – скрізь синіли та червоніли верхи козацьких шапок (М. Лазорський); Сонце тільки що сховалося за лісом, і на заході ще червоніла зоря (А.Кащенко).

Червонітеся. Виділятися червоним кольором, виднітися (про щось червоне); ставати рум’яним (про людину). У склянці червонівся чай (О.Маковей); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г.Хоткевич).

Червонішати. Ставати червонішим. У них червонішали знову щоки, блиском бралися очі (Остап Вишня).

ЧЕРВОНЯСТО-..., ЧЕРВОНУВАТО-... Перші частини складних слів, що відповідають словам червонястий, червонуватий;пишуться через дефіс: червонясто-коричневий, червонувато-коричневий.

Чередадив. стадо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: