ЧАДИТИ, ЧАДІТИ- ЧАДІТИ

Чадити, чадіти, -джу, -диш. Виділяти чад, напускати чаду. На комині блищала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І.Нечуй-Левицький); Мотор., чадив перегаром бензину й масла (П.Загребельний); На столі чадів каганчик (А.Хижняк); Євген мовчав, чадів махоркою... (В.Земляк).

Чадіти, -ію, -ієш. Отруюватися чадом. Саму б її засадити, рижу відьму, в оце смердюче, перегріте пекло, де чадієш від сірки (О.Гончар).

ЧАЄ... Перша частина складних слів, що відповідає слову чай; пишеться разом: чаєпресувальний, чаєсушарка.

ЧАЙКА¹. Морський водоплавний птах; птах, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у лісах та чагарниках. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка); Десь над болотцем чайка озвалась (Л.Глібов); Степові чайки., кружляли та й кружляли над могилою (О.Ільченко).

ЧАЙКА. Бойовий довбаний човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами. – Благослови, отамане, Чайки поспускати Та за Тендер погуляти, Турка пошукати (Т.Шевченко); Нашу чайку розбили бескети (О.Олесь); Гей, як посідало На чайки козацтво, В море випливало, З Дніпрового гирла до Босфору Миттю долітало (Л.Забашта).

Чартистдив. хартист.

ЧАРУЮЧЕ - ЧАРУЮЧИ

Чаруюче, присл. Повітря знищечку лоскоче; Легкий вітрець звіва, Напрочуд пестить, щось шепоче, Чаруюче співа (переклад П.Грабовського).

Чаруючи. Дієприсл. від чарувати. Сяючі погляди, якими Шура осипала Черниша на вогневій, так досі й сяяли на ньому, чаруючи Маковея (О.Гончар).

ЧАСОПИС,-у. Періодичне друковане видання (газета, журнал). Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М.Коцюбинський); Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (М.Коцюбинський); Юхим по складах читав якусь статтю з українського часопису (С.Васильченко).

ЧАСТИНА.При цьому слові, якщо воно входить до складу підмета, присудок має форму однини. З нею йде частина підпасків (Леся Українка); Частина солдатів стоїть в обороні (І.Нехода); Частина слів вислизає з пам’яті (М.Стельмах). Не буде помилкою, коли (за змістом) присудок матиме форму множини. Пор. більшість.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: