Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин 4 страница

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 Следующая ⇒

– читати склади, слова, короткі речення, побудовані зі знайомого мовленнєвого матеріалу;

– читати по складах і цілими словами прості, доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем) у доступному темпі, з дотриманням нормальної сили голосу (під контролем учителя);

– з допомогою вчителя дотримуватися розділових знаків, логічних пауз і наголосів (практично);

– відповідати на запитання: про кого? або про що? йдеться в прочитаному;

– відшукувати за ілюстраціями або запитаннями окремі слова, місця тексту (разом з учителем);

– переказувати прочитане за питаннями вчителя, за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...) (залежно від можливостей учня);

– читати напам’ять 1-2 вивчені загадки, швидкомовки; 1-2 вивчені вірші (залежно від можливостей учня);

– з допомогою вчителя розрізняти жанр твору (без визначення термінів) (швидкомовка, казка, загадка, вірш, оповідання);

– з допомогою та під контролем учителя під час бесіди відповідати на запитання, запитувати, описувати з допомогою вчителя явища природи, прості предмети після розгляду їх ознак, форми тощо;

– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;

– виявляти інтерес до читання;

– правильно називати назву, автора тексту;

– орієнтуватися в книжці;

– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного і пояснювати ілюстрації (з допомогою вчителя, з опорою на слова, малюнки тощо).

*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:

– з допомогою вчителя намагатися читати склади, слова і короткі речення (по складах), побудовані зі знайомого мовленнєвого матеріалу;

– з допомогою та під контролем учителя намагатися дотримуватися розділових знаків, логічних пауз і наголосів (практично);

– відповідати на запитання: про кого? або про що? йдеться в прочитаному (з допомогою вчителя);

– переказувати прості вивчені та проаналізовані тексти за питаннями вчителя, за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...) (залежно від можливостей учня);

– читати напам’ять вивчені з голосу вчителя 1-2 загадки (швидкомовки, вірші) (залежно від можливостей учня);

– з допомогою та під контролем учителя брати участь у бесіді та колективній роботі по складанню усних розповідей на теми з найближчого оточення;

– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;

– з допомогою вчителя називати назву, автора тексту;

– орієнтуватися в книжці з допомогою вчителя;

– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного (з допомогою вчителя, з опорою на слова, малюнки тощо).

№ п/п	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
1. 2. 3. 4. 5. 6.		Українська мова Повторення. Звуки і букви. Розрізнення голосних і приголосних звуків і букв. Речення. Велика буква на початку речення. Крапка в кінці речення. Складання речень із двох-трьох слів. Мовленнєвий розвиток (протягом року) Слухання-розуміння усного мовлення. Сприймання на слух мовленнєвого матеріалу (звуків, складів, слів, словосполучень, простих речень). Слухання-розуміння усного зв’язного мовлення, розуміння його фактич-ного змісту. Слухання-розуміння запитання, про-хання, наказу, пояснення, завдання, інструкції вчителя. Добір ілюстрацій до мовленнєвого матеріалу. Інсценування за змістом сприй-нятого. Замальовки за змістом сприйнятого мовленнєвого матеріалу. Говоріння. Правильна вимова та наголошування слів під час говоріння. Побудова відповідей на запитання співрозмовника (у вигляді слово-сполучень, речень). Участь у бесіді. Застосування засвоєних слів у власному мовленні. Практичне використання прийменників та прислівників. Діалогічне мовлення. Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, ілюстрацією до тексту, навчальною ситуацією у класі та ін. Практичне ознайомлення із засобами виразності усного мовлення (сила голосу, темп мовлення, його інто-нування). Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду учнів, – після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом та словосполу-ченням, етикетними мовленнєвими формулами). Монологічне мовлення. Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчи-телем. Самостійне висловлювання. Переказування невеликого про-слуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, малюн-ки). Розповідь про події власного життя за визначеною послідовністю. Заміна імен на займенники (без визначення термінології). Читання. Читання по складах і цілими словами речень, коротких текстів. Розпізнавання слова в реченні та речення в тексті за певними візуальними характеристиками. Інтонування речень під час їх читання. Писемне мовлення. Уявлення про важливість письма, яке дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час. Позначення звуків буквами. Голосні та приголосні, їх розріз-нення на слух та на письмі. Списування мовленнєвого матеріалу. Слово. Перенос слів із рядка в рядок. Підписи під малюнками. Практичне розрізнення групи окре-мих слів і речення. Упорядкування деформованих речень (слова подаються у правильній грама-тичній формі). Знання про мову.Мовні вміння (протягом року) Мова і мовлення. Поняття про українську мову. Слово як основна одиниця мови. Мовлення як засіб спілкування між людьми. Усне й писемне мовлення. Речення як основна одиниця мов-лення. Практичне спостереження над засобами відмежування речень в усному (пауза) й писемному (велика буква на початку речення, крапка в кінці) мовленні. Культура мовлення. Практичне засвоєння різних форм звертання до співрозмовника. Ознайомлення із словами ввічливості (уміння привітатися, запитати, відповісти, попросити, подякувати, вибачитись, попрощатися). Практичне засвоєння таких слів у мовленні (в природних і створюваних мовленнєвих ситуа-ціях). Звуки і букви. Вимова звуків. Позначення звуків на письмі. Читання букв. Голосні та приголосні звуки і букви, їх розрізнення. Вживання букв я, ю, є, ї. Пом’якшення звуків у словах перед і, я, ю, є, ї, ь. Тверді та м’які приголосні. Розрізнення голосних: и-і, і-ї, а-я, у-ю, е-є. Розрізнення подібних приголосних звуків і букв: з-с, б-п, в-ф, ж-ш, сполучень дз-дж. Слово. Будова слова. Перенос слів із рядка в рядок. Наголос у двоскладових словах. Поняття про наголошені та ненаголо-шені склади. Ознайомлення зі словами, що озна-чають назви предметів (іменниками): розпізнавання слів за запитаннями хто? що? Розпізнавання слів, що означають один і кілька однакових предметів. Розрізнення слів за приналежністю до певної групи (навчальне приладдя, меблі, посуд, овочі, фрукти, одяг тощо); групування слів за приналежністю до певної групи; Велика буква в іменах, по батькові, прізвищах людей і кличках тварин. Розрізнення слів, що означають назви дій предметів (дієслів): називання дій предметів за запитаннями: що робить? що роблять? Групування дій за ознакою їх одно-рідності (хто як голос подає? хто як пересувається? та ін.). Розрізнення предметів за їх діями (бігає, гавкає...(хто?); пташка летить, а риба –...). Узгодження слів, що означають назви дій, із словами, що означають назви предметів. Речення, словосполучення. Розуміння змісту словосполучень, речень. Практичне розрізнення групи окремих слів і речення. Промовляння словосполучень, речень. Поняття про речення: складається зі слів, виражає завершену думку; перше слово пишеться з великої букви; в усному мовленні між реченнями робляться зупинки (паузи); на письмі речення відокремлюються одне від одного крапкою, знаком питання та знаком оклику. Речення розповідні, питальні. Розділові знаки в кінці цих речень. Визначення в реченні кількості слів, їх послідовності. Графічна модель речення. Складання речень за графічними моделями. Встановлення зв’язку слів у реченні за запитаннями. Поширення речень за питаннями. Упорядкування деформованих речень (слова даються у правильній граматичній формі). Конструювання словосполучень. Побудова розповідних і питальних речень за зразком, схемою, з опорою на малюнок, поданий початок тощо. Питання до слів у реченнях. Вживання в реченнях слів у, на, до, під. Роздільне написання їх з іншими словами. Текст. Практичне розрізнення групи окремих речень і тексту. Визначення теми висловлювання (про що йдеться в тексті). Заголовок, його відповідність змістові тексту. Спостереження за різними засобами зв’язку речень у тексті (вживання слів він, вона, воно, вони, цей, ця, це, ці; слів, близьких за значенням). Формування вмінь користуватися цими засобами зв’язку речень у власних висловлюваннях. Відтворення змісту тексту. Переказ прослуханого або прочи-таного тексту (з трьох-чотирьох речень) за поданим планом у вигляді такої самої кількості запитань, скільки речень у тексті (після усного опрацювання під керівництвом учителя). Повторення та узагальнення вивченого за рік Правопис (протягом року) Користування навчальним при-ладдям. Позначення звуків буквами. Уживання великої букви на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, назвах міст, сіл. Уживання розділових знаків (крапка, знак питання, знак оклику) у відповідних за метою висловлювання реченнях. Списування рукописного і дру-кованого текстів по складах, із дотриманням правил оформлення письмових робіт. Перевірка шляхом орфографічного промовляння. Письмо під диктування букв, складів. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт (протягом року) Закріплення графічних, гігієнічних навичок письма. Удосконалення техніки письма. Написання рядкових і великих букв, поєднання їх у слові. Оформлення письмової роботи. Письмо на дошці.	Учень: – сприймає на слух, розпізнає вивчені голосні та приголосні звуки ізольовано, у різних складах, словах; – вимовляє звуки голосно, тихо, голосом звичайної сили; (під контролем учителя); – співвідносить вивчені звуки з відповідними буквами; – розрізняє голосні та приголосні букви, називає їх; (з допомогою вчителя); – добирає слова із даним звуком (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя визначає місце звука (букви) у слові (на початку або в кінці слова); – порівнює та розрізняє друковані та рукописні рядкові і прописні букви; (з допомогою вчи-теля); – пише і читає вивчені рядкові та прописні букви; – виділяє речення з усного та писемного мовлення, пояснює його ознаки; – знає про написання великої букви на початку речення та про крапку в кінці речення; – з допомогою вчителя складає з розрізної азбуки речення із двох-трьох слів, читає їх, записує; (робить успішні спроби складати з розрізної азбуки обернені (закриті) і прямі склади, слова з них (після звукобуквеного аналізу, за зразком); – з допомогою вчителя складає речення з двох-трьох слів (з використанням опор-них слів, малюнків); – списує (рукописний шрифт) з прого-ворюванням прочитані і проаналізовані речення із двох-трьох слів; (списує з дошки з проговорюванням склади і слова після звукобуквеного аналізу). Учень: – сприймає на слух мовленнєвий матеріал (звуки, склади, слова, словосполучення, прості речення), який відповідає його можливостям; – після кількох прослуховувань виділяє заданий звук, склад, слово, речення; – сприймає на слух слова, розуміє їх лексичне значення; – слухає і розуміє фактичний зміст сприйня-того усного зв’язного мовлення; – відповідає на запитання за змістом прослу-ханого; (при необхідності – з допомогою вчителя); – уважно слухає, розуміє, повторює і виконує знайомі завдання та інструкції вчителя; – співвідносить мовленнєвий матеріал із реальними предметами, малюнками, діями, особистим досвідом; – співвідносить зміст сприйнятого з ілюстраціями; (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя добирає ілюстрації до мовленнєвого матеріалу; – бере участь в інсценуванні окремих епізодів змісту сприйнятого (після попередньої підготовки з учителем); (робить спроби); – з допомогою вчителя та його підказкою замальовує елементи змісту сприйнятого мовленнєвого матеріалу. Учень: – намагається говорити у нормальному темпі, чітко (залежно від можливостей дитини), виразно, з відповідною силою голосу (під контролем учителя); – відповідає на запитання співрозмовника; – вміє під час бесіди відповідати на запитання вчителя (з використанням опорних слів, словосполучень); (бере участь у бесіді та колективній роботі по складанню усних розповідей на теми з найближчого оточення); – з допомогою та за нагадуванням учителя ставить питання під час бесіди (з вико-ристанням опорних слів, словосполучень); – за питаннями, з допомогою та під контролем учителя описує явища природи, прості предмети після розгляду їх ознак, форми тощо; –застосовує знайомі слова у різних навчальних і побутових ситуаціях (при необхідності за нагадування вчителя); – практично використовує в усному мовленні прийменники та прислівники (перед, за, справа, зліва, поряд тощо) з метою відображення просторових і часових зв’язків між конкретними об’єктами і подіями (з допомогою та за підказкою вчителя). – дає відповіді на прості запитання до змісту малюнків, ілюстрацій до прослуханого чи прочитаного тексту; −відповідає на прості запитання вчителя про самого учня, його родину, враження з власного досвіду, навчання, самопочуття, побут тощо; (залежно від можливостей учня); – з допомогою вчителя формулює запитання за змістом прослуханого чи прочитаного тексту, за малюнком та ін.; – темп читання та мовлення регулює з допомо-гою вчителя; – дотримується розділових знаків та пауз між реченнями з допомогою вчителя; (намага-ється); – уважно слухає і розуміє мовлення співрозмовника під час спілкування; –під керівництвом учителя бере участь в інсценуванні діалогу (уважно слухає співрозмовника, відповідає повними й неповними реченнями на його запитання, з допомогою вчителя формулює ініціативні репліки (запитання) в навчальних, ігрових, побутових ситуаціях (з використанням опорних слів, словосполучень); (робить спроби); –повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлювання зі збереженням змісту та інтонаційних особливостей висловлювання (залежно від мовленнєвих можливостей учня; з використанням знайомого мовленнєвого матеріалу; в типових навчальних, ігрових, побутових ситуаціях); – будує речення із даних слів (з допомогою вчителя, з опорою на малюнок); – відтворює послідовність дій, подій сприйня-того тексту за допомогою серії малюнків, опорних слів та словосполучень (з допомогою вчителя); –з допомогою та питаннями вчителя роз-повідає про події власного життя за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., в кінці...); (робить спроби); – з допомогою та за підказкою вчителя замінює імена у словосполученнях і реченнях на займенники. Учень: – читає по складах і цілими словами речення, короткі тексти, які містять знайомий мовленнєвий матеріал; (читає по складах прості вивчені та проаналізовані речення); – з допомогою вчителя розпізнає в тексті, не перечитуючи його, слова та речення за певними візуальними характеристиками (велика буква на початку – крапка в кінці, інтервал); – разом з учителем знаходить у тексті потрібне слово, речення; – наслідуючи вчителя, інтонує речення, що містять звертання, однорідні члени речення, питання, оклик; (намагається наслідувати вчителя); – практично намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів (після нагадування та підготовчої роботи з учителем). Учень: – має уявлення про значення письма для спілкування людей (на відстані і в часі); – розрізняє основні види письма: друкованого і рукописного; (розрізняє з допомогою вчителя); – позначає звуки відповідними буквами на письмі; – знає вивчені голосні та приголосні звуки, розрізняє їх на слух; – знає вивчені букви, розрізняє їх при читанні та письмі; –списує букви, склади, слова, словосполучення, речення (списує з проговорюванням склади і слова після звукобуквеного аналізу); – дотримується правил переносу слів із рядка в рядок (під контролем учителя); – з допомогою вчителя робить підписи під малюнками (назви предметів, дії, ознаки); – розрізняє групи окремих слів і речення (з допомогою вчителя); – разом з учителем упорядковує деформовані речення (слова даються у правильній грама-тичній формі), списує їх з дошки. Учень: – має уявлення про українську мову як рідну мову українського народу; – виділяє слово з мовленнєвого потоку, називає його; (повторює за вчителем); – розуміє та пояснює значення слів з допомогою вчителя; – застосовує нові слова у власному мовленні; – знає та розуміє, що спілкування між людьми здійснюється за допомогою мовлення; – розрізняє на практиці усне та писемне мовлення; – з допомогою вчителя виділяє речення з мовленнєвого потоку, визначає його межі, повторює його; (повторює за вчителем); – з допомогою вчителя фіксує увагу на засобах відмежування речень в усному мовленні (пауза); – за нагадуванням учителя дотримується пауз між реченнями при читанні та відповідях на запитання; – з допомогою вчителя фіксує увагу на засобах відмежування речень у писемному мовленні (велика буква на початку речення, крапка в кінці); – пише велику букву на початку речення та крапку в кінці його; – практично володіє різними формими звер-тання до співрозмовника (слова ввічливості, як вживаються під час зустрічі і прощання); (практично володіє основними формами звертання); – самостійно або після нагадування вітається, прощається; (під контролем учителя); – за завданням учителя (або після нагадування чи з допомогою педагога) вміє запитати, відповісти, попросити, подякувати, вибачитись; – наслідуючи вчителя, намагається дотриму-ватися відповідної інтонації при вимовлянні відповідних слів; – адекватно використовує засвоєні слова в природних і створюваних мовленнєвих ситуа-ціях (під керівництвом учителя); – дотримується правил ввічливості при спілкуванні в колективі. Учень: – сприймає на слух та розрізняє голосні та приголосні звуки; – правильно вимовляє вивчені звуки; (залежно від мовленнєвих можливостей); – розрізняє вивчені звуки в словах; – з допомогою вчителя добирає слова із даним звуком (з використанням табличок); – визначає місце звука у слові (на початку або в кінці слова); – співвідносить вивчені звуки з відповідними буквами; – порівнює та розрізняє друковані та рукописні рядкові і прописні букви; (з допомогою вчителя); – розрізняє голосні та приголосні звуки і букви, називає їх; (з допомогою вчителя); – разом з учителем здійснює звуко-буквений аналіз слова; – вимовляє, читає і вживає на письмі букви і, я, ю, є, ї* (залежно від мовленнєвих можливостей учня); – використовує м’який знак для позначення м’якості приголосних на письмі; – сприймає та розрізняє пом’якшений звук у слові; – з допомогою вчителя розпізнає та називає пом’якшений звук у слові; – правильно вимовляє пом’якшені звуки у словах; – співвідносить пом’якшені звуки з від-повідними буквами (з допомогою вчителя); – добирає слова з пом’якшеним звуком (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя розрізняє тверді приго-лосні, називає їх; – з допомогою та за питаннями вчителя розріз-няє та називає тверді та пом’якшені приголосні; – з допомогою та за питаннями вчителя визна-чає місце звука (букви) у слові; – розрізняє голосні: и-і, і-ї, а-я, у-ю, е-є,* вимовляє їх (залежно від мовленнєвих можливостей учня); (вимовляє, повторюючи за вчителем); – добирає слова з відповідними голосними (з допомогою вчителя, з використанням табличок); – сприймає та розрізняє подібні при-голосні: з-с, б-п, в-ф, ж-ш, сполучення дз-дж, вимовляє їх (залежно від мовленнєвих можливостей учня); (вимовляє, повторюючи за вчителем); – визначає місце звука (сполучення) в слові (з допомогою вчителя); – добирає слова з відповідними приголосними та сполученнями (за допомогою вчителя, з використанням табличок). Учень: – поділяє слова на склади; (разом із учителем); – визначає кількість складів у слові; (з допо-могою вчителя); – знає та дотримується правил переносу слів із рядка в рядок (під контролем учителя); – розуміє значення наголосу в слові; – намагається чітко вимовляти наголошені склади; – з допомогою вчителя визначає наголошений склад у слові; – має уявлення про слова, що означають назви предметів; – розпізнає слова, що означають назви предметів, відповідаючи на запитання вчителя хто? що? (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя ставить до слів запитання хто? що? – співвідносить значення слова, що означає назву предмета, з відповідним предметом (особою, явищем тощо); – розрізняє та називає слова, що означають один і кілька однакових предметів (стіл-столи, літак-літаки); (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя та з опорою на наоч-ність добирає слова, що означають один або кілька однакових предметів; – з допомогою вчителя групує слова за приналежністю до певної групи (іграшки, одяг, меблі, овочі, фрукти, посуд, тварини, рослини, професії, знаряддя праці); – використовує у мовленні слова, що належать до певних тематичних груп, розуміє їх значення; – знає правило про написання імен, по батькові, прізвищ людей і кличок тварин з великої букви; дотримується його; – з допомогою вчителя наводить приклади та знаходить у тексті слова, що пишуться з великої букви; (знаходить із допомогою вчителя); – розрізнає та називає слова, що означають назви дій предметів; (з допомогою вчителя); – називає дії предметів, відповідаючи на питання: що робить? що роблять?* (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя та з опорою на наоч-ність добирає слова, що означають дії предметів; – за суттєвою допомогою вчителя групує слова за ознакою їх однорідності (хто як голос подає? хто як пересувається? та ін.); (разом із учителем); – за допомогою вчителя, відповідаючи на питання хто? що робить?, розрізняє предмети за їх діями (бігає, гавкає...(хто?); пташка летить, а риба –...); – відповідає на питання хто? що робить?, узгоджуючи слова, що означають назви дій, зі словами, що означають назви предметів (з допомогою вчителя). Учень: –з допомогою вчителя практично розрізняє групи окремих слів і речення; – розуміє й адекватно відповідає на запитання, із чого складається речення та про що йдеться в ньому; (знає, що речення складається зі слів); – знає правило про написання великої букви на початку речення, дотримується його; – дотримується пауз між реченнями в усному мовленні (за необхідності – після нагадування вчителя); (під контролем учителя); – знає про відокремлення речень на письмі розділовими знаками (крапкою, знаком питання, знаком оклику); – з допомогою та за нагадуванням учителя, за наслідуванням дотримується відповідної інтонації при вимовлянні розповідних та питальних речень; (намагається); – з допомогою вчителя добирає розділовий знак, який необхідно поставити в кінці речення (крапку, знак питання); – визначає на слух та на письмі кількість і послідовність слів у реченні; – самостійно членує речення на слова; – будує графічні моделі речень з допомогою вчителя; – складає речення, що відповідають графічним моделям (з допомогою вчителя та з опорою на наочність); (з допомогою вчителя складає прості речення); – разом з учителем, за допомогою запитань встановлює зв’язки слів у реченні; – відповідаючи на запитання вчителя, поширює речення новими словами; – з допомогою та за підказкою вчителя упо-рядковує деформовані речення (слова даються у правильній граматичній формі); – будує словосполучення з поданими словами; (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя складає прості роз-повідні та питальні речення (за зразком, схемою, з опорою на малюнок, даний початок тощо; з використанням опорних слів та слово-сполучень, за демонстрацією дій); – з допомогою вчителя знаходить різницю у вимовлянні та написанні розповідних та питальних речень; – з допомогою вчителя ставить запитання до слів у реченнях; – під контролем учителя правильно вживає в реченнях слова у, на, до, під та списує їх роздільно з іншими словами; – з допомогою вчителя складає речення зі словами у, на, до, під* (з використанням опорних слів і словосполучень, малюнків). Учень: – з допомогою вчителя практично розрізняє групи окремих речень і текст; – розуміє зміст тексту на основі усвідомлення логічного зв’язку між реченнями; – визначає на слух та на письмі кількість речень у тексті; – адекватно відповідає на запитання, про що йдеться в тексті; – разом з учителем визначає тему ви-словлювання (про що йдеться в тексті); – знаходить, зачитує і пояснює заголовок, розуміє його відповідність змістові тексту; (з допомогою вчителя); – разом з учителем з’ясовує на практиці наявність різних засобів зв’язку речень у тексті (слова він, вона, воно, вони, цей, ця, це, ці; слів, близьких за значенням); – з допомогою вчителя розпізнає та на-зиває відповідні слова при прослуховуванні або читанні тексту; – з допомогою та за нагадуванням учителя застосовує засоби зв’язку речень у власних висловлюваннях, при відповідях на запитання; – знаходить у тексті відповіді на запитання вчителя; – відтворює зміст тексту за запитаннями, за серією малюнків, за опорними словами; (з допомогою вчителя); – переказує прослуханий або прочитаний текст (з трьох-чотирьох речень) за даним планом у вигляді такої самої кількості запитань, скільки речень у тексті (після усного опрацювання під керівництвом учителя); (переказувати прості вивчені та проаналізовані тексти за питаннями вчителя, за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...) (залежно від можливостей учня). Учень: – правильно користується навчальним при-ладдям; (під контролем та з допомогою вчителя); – правильно тримає ручку у руці; (під контро-лем учителя); – правильно тримає зошит на парті; (під контролем учителя); – пише в зошиті вивчені рядкові та прописні букви; – намагається писати охайно (під конт-ролем учителя); – знає і дотримуєтьсяправил вживання великої літери на початку речення та у власних назвах при списуванні; – правильно вживаєрозділові знаки під час списування речень, різних за метою висловлювання; –списує по складах рукописний і друкований текст (букви, склади, слова, словосполучення, речення); (списує з проговорюванням склади і слова після звукобуквеного аналізу); – спільно з учителем перевіряє правильність написання слів шляхом усного промовляння; – пише під диктування букви, склади; (робить спроби, після відповідної підготовчої роботи); – сидить рівно за нагадуванням учителя; – з допомогою вчителя дотримується гігіє-нічних правил письма. Учень: – з допомогою вчителя дотримується гі-гієнічних і технічних правил письма; – пише великі і малі літери алфавіту, дотримуючись відповідних поєднань їх у словах; (під контролем учителя); – при письмі дотримується відповідного рядка, правильного нахилу, пише у нормальному темпі; (під контролем учителя); – *при письмі рухає руку упродовж рядка; – під контролем учителя дотримується поля правого краю сторінки, вертикальності лівого її краю; – з допомогою вчителя робить акуратні виправлення; – виконує письмові завдання на дошці, намагаючись зберігати пропорційність літер.	Розвиток довільної уваги; розвиток мовленнєвої моторики; розвиток слухової уваги та слухо-вої пам’яті; розвиток уміння розрізняти звуки, схожі за звучанням; розвиток уміння розрізняти слова, близькі за звуковим складом; корекція та розвиток зорового сприймання графічного зображен-ня букви, просторового розташу-вання її елементів; розвиток оперативної пам’яті шля-хом запам’ятовування та відтво-рення звуків (ізольовано, у складах і словах); формування навичок списування з дошки; розвиток аналітико-синтетичної діяльності; формування навичок орфо-графічно грамотного письма; розвиток навичок самоконтролю при виконанні завдання. Формування уміння налашту-ватися на виконання завдання; розвиток усвідомленості, швидкос-ті й точності сприйняття усного мовлення; розвиток довільної уваги, спостережливості; формування вміння активізувати власну лексику, пригадати значен-ня знайомих слів з тим, щоб зрозуміти зміст прослуханого; розвиток змістовного і логічного зв’язного мовлення; конкретизація уявлень про пред-мети, явища довкілля; формування уміння регулювати власні дії у відповідності з інструкцією щодо виконання завдання; розвиток виразності природних жестів, міміки; корекція ходи та постави, розвиток координації рухів. Розвиток мовленнєвого дихання; регулювання сили голосу; формування та розвиток чіткості усного мовлення; дотримання нормального темпу мовлення; формування навичок діалогічного та монологічного мовлення; формування логічної послі-довності побудови висловлювань; корекція мислительних процесів шляхом запам’ятовування та відтворення логічної послідовності подій; розвиток усвідомлення варіа-тивності вживання слів у мовленні; формування чіткості та виразності усного мовлення; збагачення словникового запасу; збагачення міміки; формування правильної зву-ковимови, інтонації мовлення; стимулювання активності в спіл-куванні; виховання вміння спілкуватися з оточуючими; виховання культури мовлення, жестикулювання; виховання уважного, шанобливого ставлення до співрозмовника. Розвиток навичок правильного читання по складах і цілими сло-вами; удосконалення мовно-рухових на-вичок під час читання; розвиток навичок розпізнавання знайомих слів; корекція та удосконалення звуко-вимови; формування та розвиток навичок читання-розуміння слів, речень, текстів; розвиток навичок орієнтування в прочитаному реченні (тексті); розвиток виразності читання і усного мовлення. Формування уявлення про письмо як таке, що дає змогу зберігати і передавати інформацію; розвиток зорового сприймання гра-фічного зображення букви, просто-рового розташування її елементів; розвиток довільної уваги; розвиток зорової та слухової па’мяті; розвиток оперативної пам’яті; розвиток уміння співвідносити слово з образом реального пред-мета (явища); формування аналітико-синтетич-ного сприймання; формування мислительних опера-цій аналізу, порівняння, узагаль-нення; формування свідомої довільної поведінки. Формування навичок швидкого й точного сприймання зверненого мовлення; формування слухової уваги та памяті; довільної уваги, спо-стережливості; розвиток фонематичного слуху; формування процесів порівняння; формування процесів аналізу та синтезу; тренування правильної вимови звуків рідної мови; розвиток зв’язного усного мовлен-ня; регулювання інтонаційної вираз-ності мовлення; збагачення лексичного запасу; стимулювання мовленнєвої актив-ності; формування уміння застосовувати здобуті знання та вміння на практиці; розвиток виразності мовлення; виховання ввічливості, шанобли-вого ставлення до оточуючих; виховання культури мовлення та культури поведінки. Розвиток слухового та зорового сприймання; досягнення чіткої артикуляції звуків, їх диференціації учнями; розвиток фонематичного слуху; розвиток уміння розрізняти звуки, схожі за звучанням; розвиток уміння розрізняти слова, близькі за звуковим складом; розвиток зорового сприймання графічного зображення букви, просторового розташування її елементів; розвиток довільної уваги; розвиток оперативної пам’яті; розвиток зорової пам’яті; формування мислительних опера-цій порівняння; розвиток навичок зорового аналізу, окоміру, контролю; розвиток просторових уявлень та орієнтування в малому просторі; координація рухів руки та пальців; розвиток дрібної моторики рук; розвиток уявлення. Розвиток розуміння сигніфі-кативної функції мовлення (функції позначення); активізація засвоєння семантичної (смислової) сторони слова; формування уміння співвідносити слово з образом реального пред-мета (явища); розвиток уміння групувати пред-мети за різними ознаками; формування процесів аналітичного сприймання (виділення та аналіз деталей); формування мислительних опера-цій порівняння, узагальнення та систематизації; розвиток оперативної пам’яті; формування уміння викорис-товувати набуті знання; розвиток усного та писемного зв’язного мовлення; поширення запасу предметних уявлень; попередження вербалізації знань; сприяння усвідомленню конк-ретного змісту слів; збагачення активного словника; збудження пізнавальної зацікавле-ності; виховання зосередженості, сум-лінності, відповідальності. Формування практичних мов-леннєвих навичок письма на базі доступних відомостей про речення як таке, що виражає завершену думку; розвиток слухової пам’яті та уваги; формування довільного сприй-мання; формування осмисленості сприй-мання (розуміння суті того, що сприймається); формування узагальненості сприй-мання (виділення в реченнях суттєвих властивостей та ознак); формування аналітико-синтетич-ного сприймання; розвиток фонематичного слуху; формування процесів порівняння; формування цілеспрямованості сприймання; формування уміння утримувати в пам’яті інформацію протягом певного часу; формування уміння виконувати дії заміщення та символізації (за допомогою схем речення); формування інтонаційної ви-разності мовлення; формування мислительних опера-цій аналізу, порівняння, узагаль-нення; формування наочно-образного мислення; виховання свідомої довільної поведінки. Формування практичних мов-леннєвих навичок на базі до-ступних відомостей про текст як зв’язне висловлювання; розвиток слухової пам’яті та уваги; формування осмисленості сприй-мання (розуміння суті того, що сприймається); формування узагальненості сприй-мання (виділення в реченнях і тексті суттєвих властивостей та ознак); формування аналітико-синте-тичного сприймання; формування емоційної, образної, словесно-логічної пам’яті; розвиток запам’ятовування й адекватного відтворення інфор-мації; формування логічної послі-довності побудови висловлювань; розвиток усного та писемного зв’язного мовлення; конкретизація і збагачення словесного запасу учнів; розвиток уміння виявляти почуття радості, задоволення від правильно виконаного завдання. Удосконалення уміння правильно користуватися навчальним при-ладдям; формування вміння запам’ятову-вати правила правопису та користуватися ними; корекція та розвиток просторової орієнтації та просторових уявлень; розвиток координації рухів; корекція постави; розвиток дрібної моторики пальців та кисті руки; розвиток зорового сприймання графічного зображення букви, просторового розташування її елементів; формування навичок контролю та самоконтролю (в тому числі й зорового); виховання уважності, охайності, дисциплінованості, самостійності. Розвиток і координація рухів кисті руки та пальців; розвиток тактильного відчуття, сприймання і тактильної пам’яті; розвиток дрібної моторики рук (м’язового тонусу, сили утримання предмета, точності рухів); формування уміння користуватися допомогою, орієнтуватися на зразок при виконанні завдання, порівнювати свою роботу зі зразком; розвиток зорового аналізу, окоміру, просторових уявлень та орієнтування в малому просторі.

Орієнтовні вимоги до навчальних досягнень учнів на кінець року:

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных