ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:

Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин 6 страница

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая ⇒

– слухати і розуміти мовлення і читання вчителя, інших осіб;

– відповідати повним реченням на запитання за змістом прослуханого та прочитаного (хто? що? де? коли? та ін.);

– висловлювати емоційне ставлення до описуваних подій (з допомогою вчителя);

– з допомогою вчителя розпізнавати та відтворювати розповідну, питальну, окличну та спонукальну інтонації;

– розуміти запитання, завдання, інструкції та пояснення вчителя та інших осіб, адекватно реагувати на них;

– включатися в діалог з учителем, учнями;

– розповідати про побачене, почуте, відповідаючи на запитання вчителя;

– знати букви і звуки, які вони позначають;

– розрізняти голосні й приголосні, приголосні дзвінкі й глухі, голосні наголошені й ненаголошені (з допомогою вчителя);

– писати прийменник окремо з іншими словами;

– аналізувати слова за звуко-буквеним складом (з допомогою вчителя);

– визначати кількість складів у слові за кількістю голосних, ділити слово на склади, переносити частину слова на інший рядок;

– конструювати словосполучення та речення з уживанням іменників, прикметників, дієслів і прийменників (без визначення поняття) за зразком, із запропонованих слів, за малюнками, за демонстрацією дій;

– ставити запитання до слів у словосполученнях і реченнях, побудованих зі знайомого мовленнєвого матеріалу;

– знати будову тексту (зачин, основна частина, заключна), визначати його частини (за необхідності – з допомогою вчителя);

– знаходити в тексті слова, що відповідають на запитання хто? що? яке? яка? що робить? що роблять?;

– писати велику букву на початку речення та у власних назвах;

– визначати вид речення за інтонацією і ставити відповідний розділовий знак (практично, без визначення термінології, з допомогою вчителя);

– списувати речення і текст по складах і цілими словами;

– писати під диктування двоскладові слова, прості речення;

– упорядковувати деформовані речення та нескладні тексти (з допомогою вчителя);

– відтворювати зміст коротких текстів за запитаннями, за серією малюнків, за опорними словами.

*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:

– слухати і розуміти мовлення і читання вчителя, інших осіб;

– відповідати на прості запитання за змістом прослуханого та прочитаного (хто? що? де? коли? та ін.);

– наслідуючи вчителя, намагатися відтворювати розповідну, питальну, окличну та спонукальну інтонації;

– розуміти запитання, завдання, інструкції та пояснення вчителя та інших осіб, адекватно реагувати на них;

– включатися в діалог з учителем, учнями (з допомогою вчителя);

– знати букви і звуки, які вони позначають;

– розрізняти голосні й приголосні (з допомогою вчителя);

– аналізувати слова за звуко-буквеним складом (з допомогою вчителя);

– визначати кількість складів у слові за кількістю голосних, ділити слово на склади (з допомогою вчителя);

– складати з допомогою вчителя прості речення;

– з допомогою вчителя писати велику букву на початку речення та у власних назвах;

– списувати з проговорюванням із букваря прості речення після попередньої підготовчої роботи (під керівництвом учителя);

– робити спроби писати під диктування букви, склади, прості слова після відповідної підготовчої роботи;

– переказувати зміст простого знайомого тексту з допомогою вчителя (за питаннями, за серією малюнків, за опорними словами).

Орієнтовна тематика мовленнєвого матеріалу:

Родина (члени сім’ї, рід заняття членів родини, допомога дітей удома, стосунки в родині, сімейні традиції).

Одяг і взуття (назви взуття та одягу, сезонний одяг і взуття, догляд за одягом і взуттям).

Гігієна і здоров’я (частини тіла людини, режим дня, дотримання правил гігієни, лікування, медичний огляд).

Школа (види і призначення приміщень, меблі і обладнання приміщень, навчальна діяльність, навчальне приладдя).

Канікули

Розваги

Пори року (ознаки пори року, жива і нежива природа, діяльність людей і розваги, праця і відпочинок).

Професії (назви професій, види робіт).

Транспорт (види наземного, повітряного та водного транспорту, правила користування транспортом, правила поведінки на вулиці).

Тварини і птахи (види, місце існування, харчування, користь для людини, догляд за свійськими тваринами і птахами, зоопарк).

Рослини (види, місце існування, користь для людини, догляд за рослинами).

Наша країна (столиця України, українська мова та мови національних меншин, міста й села, символи України

Державні і релігійні свята (назви свят, народні традиції).

Клас

(245 год. на рік; 3/4 год. на тиждень)

№ п/п	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
1. 2. 3. 4. 5. 6.		Літературне читання Коло читання (на весь рік) Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, народні пісні. Поезія(вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки.Літературні казки. Байки. Адапто-вані текстипрозових творів (оповідання, уривки з повістей, п’єси) класиків української літератури, сучасної української та зарубіжної літератури, дитяча періодика, науково-пізнавальна, енциклопедична література та ін. Теми читання: про природу у різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини у сім’ї та школі; ставлення до природи, людей, праці; твори про рідний край, Батьківщину, традиції українського та інших народів. (І.Багряний,О.Воропай,О.Гончар,Л.Коломієць, А.Костецький, М.Коцюбин-ський, Д.Павличко, М.Познанська, М.Підгірянка,В.Скуратівський,В.Су-хомлинський,.Тютюнник,Л.Українка, К.Ушинський, І.Франко, Т.Шевченко та ін.). Формування та розвиток навички читання (протягом року) Спосіб читання. Свідоме читання вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання (залежно від мовленнєвих можли-востей). Читання тихо та мовчки доступних за змістом текстів. Темп (швидкість) читання. Дотримання необхідного темпу читання вголос (нормально, повільно). Правильність читання. Звукова культура мовлення: звуковимова, дикція, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів. Дотримання словесного наголосу. Усвідомленість читання. Розумін-ня значення слів і висловів тексту. Усвідомлення смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями, частинами тексту, окремими епізодами, висловами та ілюстраціями, послідовності розгортання подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки. Виразність читання. Дотримання розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час читання (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками). Літературознавча пропедевтика (протягом року) Тема та основна думка твору. Сюжет і композиція(без уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх творів розповідного стилю). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки. Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, позитивний та негативний герої твору. Власне ставлення до героїв твору. Автор творута його назва. Відповідність назви твору змісту. Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи. Жанр твору (практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка, оповідання. Досвід читацької діяльності (протягом року) Особливості опрацювання ху-дожнього твору. Жанрова специфіка творів. Народні казки (про тварин, чарівні, соціально-побутові). Особливий характер вимислу та фантазії чарівних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови соціально-по-бутових казок. Герої (персонажі) їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці. Прислів’я і приказкияк короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв. Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів. Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань. Байкаяк невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок. Смисловий і структурний аналіз тексту. Розуміння і пояснення слів і висловів тексту, з’ясування зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту; Визначення послідовності подій у творі та орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями та вчинками дійових осіб. Висновки з прочитаного, порівняння прочитаного з досвідом дітей і раніше читаним. Відповіді на запитання до тексту. Головні та другорядні персонажі твору. Поділ тексту на частини (з до-помогою вчителя) і колективне складання заголовків до них; складання малюнкового плану. Колективне складання плану прочитаного твору. Поступовий перехід до самостійного переказу прочитаного твору. Вивчення напам’ять протягом року до 4 (залежно від можливостей дитини) віршів, декламування їх напам’ять. Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору. Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлюватися про враження від прочитаного. Відшукування у тексті образних слів і висловів, які характеризують дійових осіб, події, картини природи. Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією (протягом року) Самостійна робота з книжкою; вибір книжки. Типи дитячих видань; робота з інформацією. Структурні елементи художньої книжки (обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору). Визначення за ілюстраціями теми твору. Переказ окремих епізодів. Використання під час розповідей влучних висловів з прочитаних творів. Колективне обговорення прочитаних творів (уміння слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.) Робота з зошитом для позакласного читання. Робота з тлумачним словником. Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного (протягом року) Ознайомлення з картинами, фрагментами з кіно- та діафільмів, мультфільмами як ілюстраціями до художніх творів різних жанрів. Читання діалогів за особами, ролями. Інсценізація найпростіших епізодів із прочитаних художніх творів (оповідань, казок); життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів.	Учень: – самостійно впізнає і розрізняє прозові та віршовані твори (на слух та за графічною формою тексту); (з допомогою вчителя); – називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя); – за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (з допомогою вчителя); – читає вголос; – відповідає на запитання за змістом прочитаного (прослуханого); (з допомогою вчителя); – за завданням учителя самостійно пере-казує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; (з допомогою вчителя); – знає напам’ять 3-4 вірші (залежно від можливостей учня), декламує їх напам’ять; (до 3-х коротких віршів); – має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета); – за завданням учителя уміє знайти потрібну книжку (підручник); (з допомогою вчителя); – орієнтується у підручнику за змістом; (з допомогою вчителя); –уміє користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника; (з допомогою вчи-теля); –знає, шанує основні державні національні символи, традиції свого народу; поважає культуру й традиції інших народів, які живуть в Україні та за кордоном. Учень: – читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (читає по складах слова, прості речення з текстів букваря); – читає по складах важкі за структурою слова; – читає тихо та мовчки знайомі за змістом тексти; – читає вголос у достатньому (доступному для кожного) темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору; (читає по складах у повільному темпі); – регулює темп читання з допомогою вчителя, залежно від жанрової специфіки твору; – відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в словах під час читання та відповідей на запитання; – читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо гучно; – правильно наголошує слова під час читання (за нагадуванням учителя); (під контролем учителя); – дотримується словесного наголосу під час читання; – за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і висловів, вжитих у тексті; – розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; – за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки; (з допомогою вчителя); – визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки); – разом з учителем визначає причинно – наслідкові зв’язки між описуваними подіями і вчинками дійових осіб; – за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки головних дійових осіб твору; – висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб); (робить спроби з допомогою вчителя); – дотримується пауз між реченнями; (під контролем учителя); – за нагадуванням учителя дотримується пауз в середині речення, обумовлених розділовими знаками; – з допомогою вчителя дотримується розді-лових знаків і потрібної інтонації під час читання; – практично намагається дотримуватися логіч-них пауз і наголосів після нагадування та підготовчої роботи з учителем; – наслідуючи вчителя, намагається регулювати темп читання, гучність голосу, тон залежно від змісту та жанрової специфіки твору. Учень: – разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору; – з допомогою вчителя знаходить у тексті речення, які розкривають тему та основну думку твору; – з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі; – розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів; – разом із педагогом визнача є відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди); – розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим закінчилися; (з допомогою вчителя, повторюючи за ним); – разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (робить спроби з допомогою вчителя); – за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі; – визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки (за питаннями вчителя); (з допомогою вчителя, повторюючи за ним); диференціює їх мову; – з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку, мову; події, пригоди, що з ними трапилися, місце і час подій; –– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя); (повторює за вчителем); – з допомогою вчителя пояснює, хто з персонажів є позитивним, а хто – негативним; (повторює за вчителем); висловлює власне ставлення до них; – має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані автор-твір; – має уявлення про текст, заголовок; – за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (з допомогою вчителя); – розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою вчителя); (намагається зрозуміти); – добирає заголовок до тексту; – з допомогою вчителя виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями; – з допомогою вчителя використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на запитання та при переказі змісту твору; – називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя); (повторює за вчителем). Учень: – має уявлення про основні ознаки чарівних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.; – має уявлення про соціально-побутові казки та казки про тварин (відображення народного побуту, особливості мови та ін.); – називає героїв казок; з допомогою вчителя пояснює, якими рисами наділені позитивні і негативні герої; (з допомогою вчителя називає героїв казок); – намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків персонажів (з допомогою запитань учителя); – з допомогою вчителя робить висновок, що добро у казках перемагає зло; – з допомогою вчителя розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв (наприклад, про працю, навчання); – з допомогою вчителя звертає увагу на основні ознаки вірша(графічна форма тексту, наявність ритму, поділ на строфи – без вживання термінів); – разом із учителем визначає та називає основні теми дитячих віршів, які вивчалися; – з допомогою вчителя визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (повторює за вчителем); називаєосновні теми дитячих оповідань, які вивчалися; – має початкове уявлення про жанрові особливості байки (без визначення поняття) як невеликого, здебільшого віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; називає героїв байок, що вивчалися; (повторює за вчителем); – за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів, вжитих у тексті, та окремих висловів; – визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки); – з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка; – разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як...?* та ін.) (з використанням малюнків, запитань); – разом із учителем з’ясовує зв’язки між окремими епізодами, словами, висловами та ілюстраціями; – разом із учителем з’ясовує мотиви вчинків дійових осіб; – разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких здійснювався вчинок; – відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних подій, до вчинків дійових осіб; (намагається); – з допомогою та під контролем учителя, відповідаючи на запитання, формулює певні висновки з прочитаного; – з допомогою вчителя намагається про-ектувати ситуацію на власну поведінку; – за завданням та з допомогою вчителя порівнює прочитане з власним досвідом і читаним раніше; – відповідаючи на запитання вчителя, наводить приклади з власного життєвого досвіду; – відповідає на запитання до змісту про-читаного; (з допомогою вчителя); – відповідає на запитання: „ про кого? ” або „ про що? ” йдеться в прочитаному; – для відповідей на запитання уміє використовувати ілюстрації до прочитаних творів; – називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя); (повторює за вчителем); – разом із учителем розрізняє та називає головних і другорядних персонажів про-читаного твору; – розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; – з допомогою вчителя поділяє текст на частини; – бере участь у колективному складанні заголовків до них; – бере участь у колективному складанні малюнкового плану прочитаного твору; – бере участь у колективному складанні плану прочитаного твору; – за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; – переказує зміст прочитаного твору за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...); – вивчає протягом року напам’ять 3-4 вірші (залежно від можливостей дитини), декламує їх напам’ять перед класом; (до 3 коротких віршів); – знає назви вивчених напам’ять творів та їх авторів. – з допомогою вчителя визначає емоційний настрій твору (сумний, веселий, спокійний тощо); – з допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору (веселий, сміливий, хитрий та ін.); – відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє враження від прочитаного; – з допомогою вчителя знаходить у тексті влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи; – під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови автора; – з допомогою вчителя (повторюючи за вчителем) застосовуєу своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок). Учень: – має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета); – уміє розрізняти та знає призначення структурних елементів художньої книжки: обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору; (з допомогою вчителя); – за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку, сторінку, ілюстрацію тощо; – з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац; – відшукує за ілюстраціями або запитаннями окремі слова, місця тексту (з допомогою вчителя); – може самостійно читати доступні дитячі твори; – виявляє інтерес до читання (слухання); – за питаннями та з допомогою вчителя називає прочитану книжку, її автора; – з допомогою вчителя називає (без виз-начення поняття) жанр твору; – відповідає на запитання до змісту прочитаного; – для відповідей на запитання вміє використовувати ілюстрації до прочитаних творів; (з допомогою вчителя); – за питаннями та з допомогою вчителя дає пояснення до ілюстрацій; – називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя); (з допомогою вчителя, повторюючи за ним); – разом з учителем розрізняє та називає головного і другорядних персонажів про-читаного твору; – за ілюстраціями до твору визначає (разом з учителем) його тему; – за ілюстраціями або запитаннями відшукує окремі місця в тексті; – за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; – з допомогою вчителя вибирає в тексті влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи; – під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови автора; – бере участьу колективному обговоренні змісту прочитаних творів; – під контролем учителя намагається поводитися культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися). – дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (з допомогою вчителя); – під контролем учителя записує назву книжки, автора; – з допомогою вчителя знаходить у тлумачному словнику незнайомі слова, записує їх у зошит для позакласного читання. Учень: – уважно розглядає ілюстрації; – з допомогою вчителя встановлює зв’язок ілюстрації з певним епізодом твору на основі зіставлення; (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя знаходить предметні та сюжетні малюнки до змісту окремих слів, речень і частини тексту; – робить ілюстрації до частин прочи-таного (з допомогою вчителя); (робить спроби з допомогою вчителя); – бере участь у читанні діалогів заособами (ролями); – бере участь в інсценізації найпростіших епізодів з прочитаних творів; життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів; (робить спроби з допомогою вчителя); – з допомогою та за наслідуванням учителя передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору; (*робить спроби з допомогою вчителя).	Розвиток уміння самостійно читати вголос і мовчки, розуміти зміст прочитаного; створення умов для набуття досвіду читацької та комуні-кативної діяльності; розвиток здатності орієнтуватися у колі, тематиці та окремих жанрах дитячого читання; розвиток монологічного та діалогічного мовлення, зв’язного усного мовлення; формування уміння інтонувати власне мовлення, вико-ристовувати в ньому засвоєну лексику; формування уміння викорис-товувати всі збережені аналі-затори (дотик, слух, зір, смак, нюх) та предметно-практичну діяльність для всебічного сприймання тих предметів, явищ довкілля, їх дій, ознак, якостей, про які йдеться в змісті читаного твору; формування вміння робити висновки з прочитаного; формування здатності розуміти морально-етичний зміст творів; формування вміння користуватися допомогою. Коригування недоліків мовлення; досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах; розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату, плавного дихання, гучності голосу; формування правильної орфо-епічної вимови слів та пра-вильного їх наголошування під час читання; формування навичок само-контролю читання та власного мовлення; розвиток зорового сприймання під час читання; формування уміння уповіль-нювати та прискорювати темп читання; формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за прочитаним; розвиток, збагачення і конкре-тизація предметних та образних уявлень; формування та розвиток смис-лового розуміння слів у тексті; розвиток здатності до вис-ловлювання оцінювальних суд-жень морального змісту; виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на зміст прослуханого, виявляти свої почуття; формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту). Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку; розвиток здатності до усві-домленого читання (слухання); формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визна-чати спільне, схоже та відмінне) зображені у творі предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками; корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування; формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають їх назви; формування уміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного (відповіді на за-питання: що сталося, коли...? що сталося після того, як...? та ін.); формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного; збагачення активного словника лексикою прочитаних творів; формування вміння зосеред-жуватися під час виконання завдання, працювати ціле-спрямовано, не відволікаючись. Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів; формування осмисленого ро-зуміння слів у тексті на основі розвитку, збагачення і конкре-тизації предметних та образних уявлень; розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі прочитаного тексту; розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення; розвиток логічного мислення; стимулювання пошукової ді-яльності учнів; формування вміння орієнту-ватися у колі, тематиці та окремих жанрах дитячого читання; розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів; стимулювання мовленнєвої активності; формування вміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; формування вміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.) стимулювання здатності учнів до вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту; розвиток процесів узагальнення та обстрагування; формування самостійного зв’язного розгорнутого вис-ловлювання; стимулювання читацької ді-яльності учнів запитаннями і завданнями для вибіркового читання, виконанням завдань підручника тощо; формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого спрямування; формування поетичного слуху, запам’ятовування; формування вміння сприймати та розуміти художню образність слова; використовувати засоби художньої виразності у власному мовленні під час переказу, опису, характеристик; розвиток здатності до милу-вання красою художнього слова; формування уміння передбачати та оцінювати наслідки власних і чужих вчинків; виховання уважності та дис-циплінованості; виховання самостійності учнів при виконанні завдань. Формування навичок читацької діяльності, уміння сприймати книжку як джерело поповнення знань; формування та розвиток техніки читання; формування навички читання мовчки; формування вміння користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника; розвиток активного словника та усного зв’язного мовлення; розвиток розуміння змісту тексту, малюнка, ілюстрації; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; формування уміння сприймати та розуміти художню образність слова; розвиток пізнавальних інтересів, читацького інтересу, допитливості; розвиток здатності усвідомлювати роль читання для пізнання навколишнього світу; формування умінь емоційно сприймати та реагувати на зміст прочитаного, виявляти та висловлювати свої почуття; формування навичок дотримання режиму зорового навантаження; формування вміння користуватися тлумачним словником; формування вміння користуватися шкільною бібліотекою; виховання культури читання та поводження з книгою. Розвиток логічного мислення, навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; формування здатності ініціювати словесну взаємодію; формування інтонаційно (мімічно) виразного монологічного та діалогічного мовлення; формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого спрямування; виховання впевненості у собі; виховання емоційного ставлення до дійсності.

Орієнтовні вимоги до навчальних досягнень учнів на кінець року:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных