Главная
Популярная публикация
Научная публикация
Случайная публикация
Обратная связь
ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Ценовые и неценовые факторы
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
|
Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин 5 страница
– слухати і розуміти фактичний зміст сприйнятого знайомого мовленнєвого матеріалу;
– співвідносити слова з малюнками, предметами, діями;
– давати відповіді на знайомі запитання до змісту малюнків, ілюстрацій, прослуханого чи прочитаного тексту;
– уважно слухати, розуміти і виконувати завдання й інструкції вчителя, що стосуються виконання навчальних дій;
– розуміти репліки співрозмовника, побудовані із знайомого мовленнєвого матеріалу,вміти звернутися із запитанням до оточуючих;
– мати сформоване мовленнєве дихання;
– регулювати силу голосу (під контролем учителя);
– дотримуватися нормального темпу мовлення (під контролем учителя);
– знати голосні та приголосні звуки і букви; знати графіку написання голосних і приголосних букв;
– переносити частину слова на інший рядок;
– знати про написання великої букви в іменах, по батькові, прізвищах людей і кличках тварин;
– писати під диктування букви, склади;
– конструювати словосполучення та речення з поданих слів (з допомогою вчителя);
– ставити запитання до слів у словосполученнях і реченнях, побудованих зі знайомого мовленнєвого матеріалу;
– списувати по складах рукописний і друкований текст (букви, склади, слова, словосполучення, речення);
– виділяти речення із зверненого мовлення і тексту;
– писати речення з великої букви, в кінці речення ставити крапку, знак питання;
– відтворювати зміст коротких текстів за запитаннями, за серією малюнків, за опорними словами з допомогою вчителя;
– знаходити у тексті відповіді на запитання за змістом.
*Орієнтовні показники сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:
– слухати і розуміти фактичний зміст сприйнятого знайомого мовленнєвого матеріалу;
– співвідносити знайомі слова з малюнками, предметами, діями;
– давати відповіді на знайомі запитання до змісту малюнків, ілюстрацій, прослуханого чи прочитаного тексту (з допомогою вчителя);
– уважно слухати, розуміти і намагатися виконати завдання й інструкції вчителя, що стосуються виконання навчальних дій;
– розуміти репліки співрозмовника, побудовані зі знайомого мовленнєвого матеріалу;
– дотримуватися нормального темпу мовлення (під контролем учителя);
– знати голосні та приголосні звуки і букви; вміти писати вивчені голосні та приголосні букви;
– знати про написання великої букви в іменах, по батькові, прізвищах людей і кличках тварин;
– конструювати прості словосполучення та речення з поданих слів (з допомогою вчителя);
– списувати з приговорюванням склади і слова з букваря після звукобуквеного аналізу;
– робити спроби писати під диктування букви, склади після відповідної підготовчої роботи;
– робити спроби відтворювати зміст невеликих за обсягом текстів за питаннями, за серією малюнків, за опорними словами, з допомогою вчителя.
Орієнтовна тематика мовленнєвого матеріалу:
Сім’я (члени сім’ї, рід заняття членів родини, стосунки в родині, сімейні традиції).
Одяг і взуття (назви взуття та одягу, сезонний одяг і взуття, догляд за одягом і взуттям).
Гігієна і здоров’я (частини тіла людини, режим дня, дотримання правил гігієни, лікування, медичний огляд).
Школа (види і призначення приміщень, меблі і обладнання приміщень, навчальна діяльність, навчальне приладдя).
Пори року (ознаки пори року, жива і нежива природа, діяльність людей і розваги, праця і відпочинок).
Професії (назви професій, види робіт).
Транспорт (види наземного, повітряного та водного транспорту, правила користування транспортом, правила поведінки на вулиці).
Тварини і птахи (види, місце існування, харчування, користь для людини, догляд за свійськими тваринами і птахами, зоопарк).
Рослини (види, місце існування, користь для людини, догляд за рослинами).
Державні, народні та релігійні свята (назви свят, народні традиції).
Клас
(245 год. на рік; 3/4 год. на тиждень)
№ п/п
| К-сть год.
| Зміст навчального матеріалу
| Навчальні досягнення учнів
| Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
|
1.
2.
.
3.
.
4.
5.
6.
|
| Літературне читання
Коло читання
(на весь рік)
Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, народні пісні.
Поезія(вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки.Літера-турні казки. Байки. Адаптовані текстипрозових творів (оповідання, уривки з повістей) класиків укра-їнської літератури, сучасної українсь-кої та зарубіжної літератури, дитяча періодика, науково-пізнавальна, енциклопедична література та ін.
Теми читання: про природу у різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини у сім’ї та школі; ставлення до природи, людей, праці; твори про рідний край, Батьківщину, традиції українського та інших народів.
(І.Білий, Д.Білоус, П.Бондарчук, М.Вінграновський, О.Воропай, Л.Глі-бов, Є.Гуцало, О.Донченко, Р.Зава-дович, О.Іваненко, С.Коляда, О.Олесь, Д.Павличко, М.Підгірянка, М.Сингаїв-ський, М.Слабошпицький, Ю.Старос-тенко, В.Сухомлинський, Л.Українка, К.Ушинський, Д.Чередниченко, В.Чух-ліб, Т.Шевченко, В.Шкляр та ін.)
Формування і розвиток навички читання
(протягом року)
Спосіб читання. Свідоме читання вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання.
Мовчазне читання знайомих за змістом творів.
Темп (швидкість) читання. Дотри-мання нормального темпу читання вголос.
Правильність читання. Звукова культура мовлення: звуковимова, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів.
Усвідомленість читання. Розумін-ня значення слів і висловів тексту. Знаходження смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями, окремими епізодами, висловами та ілюстраціями, послідовності розгор-тання подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки.
Виразність читання. Практичне ознайомлення з інтонацією (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками).
Дотримання розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час читання.
Літературознавча пропедевтика
(протягом року)
Тема та основна думка твору.
Сюжет і дійові особи твору (без уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх творів розповідного стилю).)
Герой (персонаж) твору. Персонажі твору; позитивний та негативний герої твору.
Автор твору та його назва.
Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.
Жанр твору (практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка, оповідання.
Досвід читацької діяльності
(протягом року)
Особливості опрацювання ху-дожнього твору.
Жанрова специфіка творів.
Народні казки. Особливий характер вимислу та фантазії таких казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Герої (персонажі) героїко-фантас-тичних казок, їхні вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці.
Прислів’я і приказкияк короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв.
Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів
Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань.
Байкаяк невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алего-ричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) ба-йок.
Смисловий і структурний
аналіз тексту.
Розуміння і пояснення слів і висловів тексту, з’ясування зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту;
Визначення послідовності подій у творі та орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка.
Відповіді на запитання до тексту. Головні та другорядні персонажі твору.
Поділ тексту на частини (з до-помогою вчителя) і колективне складання заголовків до них; складання малюнкового плану.
Поступовий перехід до самостійного переказу прочитаного твору.
Самостійна робота з книжкою.
Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору.
Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлюватися про враження від прочитаного.
Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією
(протягом року)
Ознайомлення з новою книжкою.
Вибір книжки на певну тему дитячого читання.
Орієнтування у групі дитячих книжок, розташованих на книжковій виставці, в бібліотеці.
Користування довідковою літе-ратурою (дитячими словниками).
Практичне ознайомлення з дитячою періодикою.
Колективне обговорення прочитаних творів (уміння слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.).
Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного
(протягом року)
Завдання на розвиток репродуктивної і творчої уяви. Ілюстрування художніх образів твору; придуму-вання розповідей за малюнками; створення ігрових ситуацій, у яких діти виступають у ролі акторів, гля-дачів.
Обговорення творчих робіт (малюнків, розповідей) учнів за сюжетами прочитаних творів.
Ознайомлення з картинами, фраг-ментами з кінофільмів, мультфіль-мами як ілюстраціями до художніх творів різних жанрів.
Читання окремих діалогів за особами, ролями. Інсценування найпростіших епізодів з прочитаних оповідань і казок.
|
Учень:
– читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*з допомогою вчителя намагається читати слова, речення і уривки з доступних текстів букваря);
– з допомогою вчителя практично впізнає і розрізняє прозові та віршовані твори на слух та за графічною формою тексту;
– *з допомогою вчителя вживає (без виз-начення поняття) слова-назви жанрів творів (казка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання, народна пісня);
– за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (*називає з допомогою вчителя);
– читає вголос, тихо і мовчки;
– відповідає на запитання за змістом сприй-нятого (прочитаного) з допомогою вчителя та опорних слів; (*відповідає на прості запитання);
– переказує зміст тексту за питаннями, з опорою на серію малюнків, один малюнок, опорні слова (залежно від можливостей дитини); (*переказує зміст простого знайомого тексту);
– знає напам’ять до 3-х віршів (залежно від мож-ливостей дитини), декламує їх перед класом; (*читає напам’ять вивчені з голосу вчителя римовані загадки, швидкомовки, або невеликі за обсягом вірші).
Учень:
– читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*з допомогою вчителя намагається читати слова і прості речення з доступних текстів букваря);
– читає по складах важкі за структурою слова;
– читає мовчки знайомі за змістом твори;
– читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем) у доступному для кожного темпі;
– регулює темп читання (повільно – нормально) з допомогою вчителя; (*читає повільно);
– *відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в словах під час читання та відповідей на запитання;
– читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо гучно (під контролем учителя);
– правильно наголошує слова під час читання (за позначками у тексті, з допомогою вчителя);
– дотримується злитності під час читання;
– за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і висловів, вжитих у тексті;
– розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; (*в прочитаному реченні або короткому творі);
– за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки;
– *з допомогою вчителя відповідає на за-питання до змісту прослуханого (прочитаного);
– визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки, таблички);
– разом з учителем визначає причинно – наслідкові зв’язки між описуваними подіями і вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: хто? що зробив? чому? та ін.);
– з допомогою та запитаннями вчителя вислов-лює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб);
– *дотримується пауз між реченнями (під контролем учителя);
– наслідуючи вчителя, дотримується пауз всередині речення, обумовлених розділовими знаками;
– з допомогою вчителя дотримується розділо-вих знаків і потрібної інтонації під час читання; (*намагається дотримуватися з допомогою вчителя);
– практично намагається дотримуватися логіч-них пауз і наголосів (після нагадування та підготовчої роботи з учителем).
Учень:
– разом із учителем визначає тему та основну думку твору;
– *з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– знає, як розпочалися описані у творі події і чим закінчилися;
– разом із учителем, або відповідаючи на питання, називає послідовність описаних подій (з використанням малюнків, опорних слів тощо).
– називає персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*повторює за вчителем);
– з допомогою вчителя пояснює, хто з персонажів є позитивним, а хто – негативним; (*повторює за вчителем);
– має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані автор-твір;
– *має уявлення про текст, заголовок;
– *з допомогою вчителя визначає та читає назву твору, ім’я та прізвище автора;
– *правильно вимовляє ім’я та прізвище автора твору;
– з допомогою вчителя виділяє у художньому тексті образні вислови, що характеризують персонажів творів; яскраві описи природи;
– з допомогою вчителя використовує у влас-ному мовленні образні слова та вислови при відповіді на запитання та при переказі змісту твору;
– з допомогою вчителя практично розрізняє та називає (без визначення поняття жанри вивчених творів; (*повторює за вчителем).
Учень:
– має уявлення про чарівні казки (зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.);
– називає героїв казок; з допомогою вчителя називає позитивних і негативних героїв; (*з допомогою вчителя називає героїв казок);
– намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків персонажів (з допомогою запитань учителя);
– з допомогою вчителя робить висновок, що добро у казках перемагає зло;
– з допомогою вчителя розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв (наприклад, про працю, навчання);
– з допомогою вчителя, практично розрізняє вірші за графічною формою тексту та за ритмом (*з допомогою вчителя);
– разом із учителем визначає та називає основні теми дитячих віршів, які вивчалися;
– з допомогою вчителя визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (*повторює за вчителем); називає основні теми дитячих оповідань, які вивчалися;
– має початкове уявлення про жанрові особливості байки як невеликого, здебільшого віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей;
– називає героїв байок, що вивчалися;
– за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів, вжитих у тексті, та окремих висловів;
– визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки);
– з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;
– разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як...? та ін.) (з використанням малюнків, запитань);
– разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких здійснювався вчинок;
– відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних подій, до вчинків дійових осіб; (*намагається);
– з допомогою та під контролем учителя, відповідаючи на запитання, формулює певні висновки з прочитаного;
– з допомогою вчителя намагається про-ектувати ситуацію на власну поведінку;
– називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя);
– разом із учителем розрізняє та називає головних і другорядних персонажів про-читаного твору;
– *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;
– намагається самостійно відповідати на прості питання до змісту прочитаного; (*з допомогою вчителя);
– відповідає на запитання: „ про кого? ” або „ про що? ” йдеться в прочитаному;
– для відповідей на запитання уміє використовувати ілюстрації до прочитаних творів;
– з допомогою вчителя поділяє текст на частини;
– бере участь у колективному складанні заголовків до них;
– бере участь у колективному складанні малюнкового плану прочитаного твору;
– поступово переходить від переказу частини тексту до самостійного переказу прочитаного твору за визначеною послі-довністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...);
– за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку, сторінку, ілюстрацію тощо;
– з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац;
– відшукує за ілюстраціями або запитаннями окремі слова, місця тексту (з допомогою вчителя);
– з допомогою вчителя визначає емоційний настрій твору (сумний, веселий, спокійний тощо);
– *з допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору (веселий, сміливий, хитрий та ін.);
– відповідаючи на запитання вчителя, вислов-лює своє враження від прочитаного;
– з допомогою вчителя (*повторюючи за вчи-телем) застосовуєу своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок).
Учень:
– читає доступні дитячі твори; (*слухає);
− *виявляє інтерес до читання;
– з допомогою вчителя виділяє, називає, пока-зує елементи дитячої книжки: обкладинка, титульний аркуш, передмова, зміст (перелік творів), умовні графічні позначки, ілюстрація (*разом із учителем показує);
– *разом із педагогом добирає дитячі книжки на певну тему дитячого читання (наприклад, казки про тварин; вірші про природу і т. ін.);
– розглядаєдитячі книжки на книжковій виставці;
– з допомогою педагога (бібліотекаря) орієн-тується у групі незнайомих книжок;
– має уявлення про призначення словника;
– знаходить у словнику потрібне слово за алфавітом (з допомогою вчителя);
– знайомий із дитячими журналами;
– бере участьу колективному обговоренні змісту прочитаних творів;
– під контролем учителя намагається пово-дитися культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися).
– дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (*з допомогою вчителя).
Учень:
– з допомогою вчителя, за питаннями та опорними словами будує розповіді за малюнками до художнього твору;
– бере участьу групових і колективних інсценізаціях прочитаного (у вигляді гри, на 1-2 репліки, після попередньої підготовки); (*виступає в ролі глядача);
– з допомогою вчителя створює малюнки до прочитаних творів (відповідно до можливостей учня);
– під контролем учителя бере участьв обговоренні творчих робіт однокласників;
– *уважно розглядає відповідну ілюстрацію;
– *з допомогою вчителя встановлює зв’язок ілюстрації з певним епізодом твору на основі зіставлення;
– *з допомогою вчителя знаходить предметні та сюжетні малюнки до змісту окремих слів, речень і частини тексту;
– бере участь у читанні діалогів за особами (ролями);
– бере участь в інсценуванні найпростіших діалогів (епізодів) з прочитаних оповідань і казок (з використанням опорних слів, словосполучень); (*робить спроби, після попередньої підготовки з учителем);
– з допомогою та наслідуванням учителя передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору; (*робить спроби).
|
Розвиток слухового і зорового сприймання та уваги;
набуття досвіду читацької та комунікативної діяльності;
розвиток пізнавальної діяльності;
розвиток монологічного та діалогічного мовлення, зв’язного усного мовлення;
розвиток ритміко-інтонаційної виразності мовлення;
уточнення, конкретизація, збага-чення словникового запасу назвами предметів, дій, ознак предметів, словами, що виражають почуття, емоції, оцінки тощо;
формування вміння вико-ристовувати у власному мовленні засвоєну лексику;
формування уміння викорис-товувати всі збережені ана-лізатори (дотик, зір, слух, смак, нюх) та предметно-практичну діяльність для всебічного сприймання тих предметів, явищ довкілля, їх дій, ознак, якостей, про які йдеться в змісті прочитаного твору;
формування вміння робити висновки з прочитаного;
формування пізнавального інтересу до читання;
формування позитивних осо-бистісних рис і якостей (ста-ранності, охайності, уважності, кмітливості, чесності, доброти та ін.).
Коригування недоліків мовлення;
розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апара-ту, плавного дихання, гучності голосу;
формування правильної орфо-епічної вимови слів та пра-вильного їх наголошування під час читання;
формування навичок самоконтро-лю власного читання;
розвиток зорового сприймання під час читання;
формування уміння уповіль-нювати та прискорювати темп читання;
розвиток усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за прочитаним;
розвиток смислового розуміння слів у тексті на основі збагачення і конкретизації предметних та образних уявлень;
виховання в учнів виразності читання та самостійного мов-лення;
виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на зміст прослуханого, виявляти свої почуття;
формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).
Формування уявлення про цілісність прочитаного твору;
формування узагальненості сприймання;
корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;
формування уміння аналізувати й узагальнювати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, явищах за прочитаним;
формування уміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного;
розвиток умінь помічати жанрові особливості творів;
збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;
формування вміння розрізняти красу і потворне.
Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів;
розвиток смислового розуміння слів у тексті на основі розвитку, збагачення і конкретизації пред-метних та образних уявлень;
формування уміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного (від-повіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як...? та ін.);
формування уміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.)
розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі прочитаного тексту;
розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення;
розвиток словесно-логічного мис-лення;
стимулювання пошукової діяль-ності учнів;
стимулювання мовленнєвої актив-ності;
розвиток та стимулювання здат-ності учнів до вияву позитивних емоцій від прочитаного;
корекція та розвиток процесів узагальнення та обстрагування;
формування самостійного зв’яз-ного розгорнутого висловлювання;
стимулювання читацької ді-яльності учнів запитаннями і завданнями для вибіркового чи-тання;
виховання самостійності учнів при виконанні завдань;
формування поетичного слуху, запам’ятовування;
виховання уважності та дис-циплінованості;
виховання уміння передбачати наслідки власних і чужих вчинків;
розвиток логічного мислення, навичок міркування;
розвиток процесів аналізу, порівняння, зіставлення, уза-гальнення;
формування здатності ініціювати словесну взаємодію;
формування ритміко-інтонаційної виразності мовлення;
формування інтонаційно (мімічно) виразного діалогічного мовлення;
виховання в учнів емоційного ставлення до дійсності;
формування навичок читацької діяльності;
розвиток здатності до емоційно-чуттєвого сприймання прочита-ного;
розвиток здатності до милування красою художнього слова;
формування в учнів досвіду сенсорного естетичного сприй-мання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи;
формування вміння вживати у власному мовленні образні слова.
Формування умінь самостійно ознайомлюватися з новою книж-кою з опорою на позатекстову інформацію, вміщену на обкла-динці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові та ін.;
формування уміння самостій-но добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомен-дованими вчителем;
формування вміння користу-ватися довідковою літерату-рою;
розвиток пізнавальних інте-ресів, допитливості; читацько-го інтересу;
формування уміння емоційно сприймати та реагувати на зміст прочитаного, виявляти та висловлювати свої почуття;
виховання культури спілку-вання під час колективного обговорення прочитаних тво-рів;
виховання культури читання та поводження з книгою.
Створення умов для розвитку творчої уяви;
формування вміння брати участь у спілкуванні на певну задану тему;
формування уміння брати участь у груповій і колективній творчій діяльності;
розвиток активного словника та усного зв’язного мовлення;
розвиток розуміння змісту тексту, малюнка, ілюстрації;
формування вміння передавати голосом, жестами, мімікою характер персонажів;
спонукання до висловлювання власного ставлення, елементарних оцінних суджень.
| Орієнтовні вимоги до навчальних досягнень учнів на кінець року:
– читати вголос цілими словами доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем) у доступному темпі;
– читати по складах важкі за структурою слова;
– читати у доступному темпі знайомі за змістом твори (з дотриманням нормальної сили голосу, під контролем учителя), розуміти їх зміст;
– дотримуватися розділових знаків і потрібної інтонації під час читання (з допомогою та під контролем учителя);
– знаходити й називати назву та автора прочитаного твору;
– з допомогою вчителя орієнтуватися у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;
– з допомогою вчителя визначати тему твору;
– називати персонажів твору, розповідати про їхні вчинки (за питаннями вчителя);
– читати напам’ять до 3-х віршів (залежно від можливостей дитини);
– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;
– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного і пояснювати ілюстрації (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки тощо);
– називати дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки (за питаннями вчителя);
– висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, подій твору (з допомогою та питаннями вчителя);
– переказувати зміст прочитаного за питаннями вчителя, за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...).
*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:
– з допомогою вчителя намагатися читати слова і прості речення з доступних текстів букваря у повільному темпі, розуміти їх зміст;
– дотримуватися розділових знаків і потрібної інтонації під час читання (з допомогою та під контролем учителя);
– з допомогою вчителя знаходити й називати назву та автора прочитаного твору;
– з допомогою вчителя орієнтуватися в книжці, в структурі тексту;
– читати напам’ять вивчені з голосу вчителя римовані загадки, швидкомовки, або невеликі за обсягом вірші (1-2);
– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;
– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки тощо);
– робити спроби переказувати прочитані або прослухані невеликі за обсягом уривки з букварних текстів, використовуючи слова тексту.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|