Свобода ділового заснування у Співтоваристві

Свобода ділового заснування згідно зі ст. 43(2) Договору про Співтовариство, розуміється, як "право самостійної діяльності, а тако ж створенн я суб'єкті в підприємницько ї діяльност і й управління ними, зокрема, створенн я компаній і фірм в тому значенні, яке визначено ч. 2 ст. 48 Договору про Співтовариство, на умовах, встановлених законодавство м держави-член а ЄС, де таке право існує для її власних громадян..." (рис. 8).

Таки м чином, свобода ділового заснуванн я на Спільном у ринк у Співтовариства складається з 2 елементів:

1) право самостійної економічної діяльності громадян ЄС у будь-якій державі-члені ЄС, інше, ніж у державі-члені, звідки цей громадянин походить;

2) право на створенн я й управлінн я суб'єктам и підпри - ємницько ї діяльності в державах-члена х відповідно до умов, установлених законодавством держави-член а ЄС для власних фізичних та юридичних осіб.

Під "суб'єктами підприємницької діяльності" (англ. underta- kings) ЄС П розуміє будь-які суб'єкти, що діють з метою одер- жанн я прибутку. Це включає корпорації, товариства, фізичних осіб, торгівельні асоціації, підприємства з державно ю формо ю власності і кооперативи'. Установи державної форм и власності можуть бути визнані підприємствами, якщ о вони здійснюють економічн у діяльність з метою одержанн я прибутку у значенні ст. 81 Договору про Співтовариство. У деяких випадках різно - манітні юридичні особи можуть класифікуватися як єдине під- приємство, якщ о між ними існує тісний економічни й зв'язок.

Із змісту ст. 43 Договору про Співтовариство випливає, що свобода ділового заснування поширюєтьс я не тільки на грома- дя н ЄС, але й на компанії та фірми, засновані відповідно до законодавства держави-член а ЄС. До компані й і фірм у зна - ченні ст. 48 Договору про Співтовариство належать юридичні особи (зокрема, кооперативні товариства), що діють відповідно до цивільного та комерційного права держави походження, за винятко м неприбуткових юридични х осіб. Дл я користуванн я свободо ю діловог о заснуванн я компані я чи фірм а має бути зареєстрован а згідно з законодавство м держави-член а ЄС і місцем провадження її економічної діяльності (зокрема, наяв -

' Справа T-7/89, 5-4 Hercules Chemmicals NVv. Commission (1991) EC R 11-1711.

ність зареєстрованого офісу, центрального управління та місця переважного здійснення бізнесу) має бути територія держави - члена ЄС.

Частина 1 ст. 43 Договору про Співтовариство забороня є будь-які національні обмеженн я для здійсненн я економічно ї діяльності в ЄС фізичним и чи юридичним и особам и інших держав-члені в ЄС. Частина 2 ст. 43 Договору про Співтова - риство передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності дер- жав-члені в ЄС користуються тим и ж самим и правами, що і суб'єкти підприємницько ї діяльності в державі-члені їх поход- ження.

Проте, ст. 43 Договор у про Співтовариств о передбачає 2 види обмеження свободи ділового заснування.

Перший, свобода ділового заснування може бути реалізована суб'єктам и підприємницько ї діяльності ЄС тільки в державі- члені, іншій, ніж держава-чле н ї х походження. Отже, під - приємець-громадяни н ЄС не може заперечувати правомірність обмежень його права на свободу ділового заснування в країні свого громадянства.

Другий, свобода ділового заснуванн я здійснюється "на тих же засадах, що і для власних громадян". Це означає, що якщ о суб'єк т підприємницько ї діяльност і Є С здійсню є сво ю еко - номічну діяльність в тому ж порядку, що і суб'єкт и підприєм - ницько ї діяльност і держави-член а ЄС, де він має місце ді- ловог о заснування, але пр и цьому зазна є певни х обмежен ь порівнян о з режимо м господарювання в своїй власній державі, то це не може розглядатися як дискримінаці я всупереч свободі ділового заснуванн я у значенн і ст. 43 Договору про Співто - вариство.

Взагалі, розділ про свободу ділового заснуванн я Договору про Співтовариство накладає на уряди держав-членів ЄС пряме зобов'язанн я усунути всі види обмежень, що ускладнюють про- цедуру ділового заснування в ЄС, зокрема: умови заснування компаній, філій, дочірніх підприємств, та умови в'їзду так зва- ного "ключового"* персоналу та працівників компаній.

Положенн я розділу пр о свободу ділового заснуванн я До - говору про Співтовариство забороняють як пряму дискримінацію суб'єктів підприємницько ї діяльності ЄС за ознако ю національ - ності або громадянства, так і непряму (наприклад, додаткова реєстрація), але за винятком необхідності дотриманн я моральних

* Докладніш е про ключови й персона л див. тему 18.

та етичних принципів, дисциплінарног о контрол ю в державі- члені. У доповненн я до розділу про свободу ділового заснування Договору про Співтовариство потрібно враховувати Директиву

2004/58, згідно з яко ю держави-член и повинн і усунути будь- які дискримінаційн і обмеженн я з ділового заснуванн я грома- дян ЄС та їх свобод щодо доступу на територію держав-членів ЄС з метою надання та отриманн я послуг. Крім того, ця Ди - ректива дозволяє підприємця м та членам їх родин залишатися на території держави-член а ЄС.

Окрім заборони прямої та непрямої дискримінаці ї свобода ділового заснування надає додаткові специфічні права суб'єктам підприємницько ї діяльності ЄС, наприклад: право залишатись на території держави-член а ЄС під час та після закінченн я здійсненн я комерційної діяльності через ділове заснування чи наданн я послу г в ці й державі-члені, прав о отримуват и у власність та користуватися землею та будівлями на території держави-член а ЄС, д е суб'єк т підприємницько ї діяльності Є С перебуває.

Відповідно до рішень ЄСП, заборона на пряму та непряму дискримінаці ю щодо умов здійсненн я права на ділове засну- ванн я та наданн я послуг у державах-члена х ЄС виплива є із загальної заборон и дискримінації за ознаками національності, що закріплено в ст. 12 Договору про Співтовариство1. Проте держави-член и ЄС мають право застосовувати недискриміна - ційні заходи з обмеженн я свободи ділового заснування суб'єктів підприємницько ї діяльності ЄС, якщ о такі заходи відповіда- ють наступним умовам:

1) застосовуються недискримінаційни м чином;

2) виправдані серйозним и вимогами захисту суспільних ін- тересів;

3) припустимі для досягненн я мети;

4) вживаються лиш е в межах та в обсязі, необхідних для досягненн я мети2.

Договір про Співтовариство передбачає декілька винятків зі свободи ділового заснування, якщ о діяльність пов'язан а з вико - нання м офіційни х владних повноважень 3. У справ і Reyners4

ЄС П підкреслив, що обсяг винятку з права свободи ділового заснуванн я н е може перевищуват и обсягу, необхідног о дл я

1 Див.: Справа 197/84, Steinhauser v. City of Biarritz (1985) EC R 1819.

2 Див.: Справа 120/78, Rewe-Zentrale AG v. Bundesmonopolverwaltungfur Branntwein

(1979) EC R 649, (1979) 3 CML R 494.

3 Див.: Стаття 45 (1) Договору про Співтовариство.

4 Див.: Справа 2/74, Reyners v. Belgium (1974) ECR 631, (1974) 2 CML R 305.

досягнення мети, з яко ю цей вийняток було прийнято "беручи до уваги фундаментальний характер свободи ділового засну- вання та принцип рівності громадян, що передбачено Догово- ром про Співтовариство". Винятки на підставах виконання влад- них повноважень, державної безпеки та громадського здоров'я, передбачені в ст. 46 (1) Договору про Співтовариство, однаково стосуються всіх свобод Внутрішнього ринку: свободи пересу- вання працівників, свободи ділового заснування та свободи надання послуг.

Згідно з рішенням ЄСП, ст. 43 Договору про Співтоварис- тво має пряму дію. ЄС П підтвердив, що навіть за браком прий- нятих директив, як це вимагається ст. 47 Договору про Спів- товариство, і в тому разі, коли обмеження свободи ділового заснування не грунтуються на критерії національності або гро- мадянства, суб'єкт и підприємницько ї діяльності ЄС можуть прямо посилатися на ст. 43 Договору про Співтовариство, щоб користуватися свободою ділового заснування і здійснювати свою економічну діяльність у будь-який з держав-членів ЄС.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: