Регулювання якості фінансових послуг у Співтоваристві

Питання захисту прав споживачів у сфері фінансових пос- луг регулюються Директивою 2002/65 від 23 вересня 2002 р. про дистанційний маркетинг фінансових послуг споживачам1. Сфера застосування Директиви 2002/65 охоплює усі договори (контракти) про фінансові послуги (наприклад, будь-які послуги, шо надаються банком, страховиком, послуги кредитного, ін- вестиційного характеру). Такі контракти повинні бути укладені між споживачем та постачальником із застосуванням засобів дистанційног о зв'язк у або через особу, уповноважену на те постачальником.

На постачальника покладається обов'язо к надавати спожи- вачеві у розумний строк до укладення контракту докладну інфор- мацію: про постачальника; про послугу або продукт (опис голов- них характеристик послуги, загальна сума, з урахуванням усіх податків та пов'язани х з ними платежів, зазначення ризиків послуги або продукту, інформація про можливі додаткові витрати та строки їх оплати); про контракт (строки, можливість достро- кового припиненн я контракту, право, яке буде застосовано до контракту, арбітражне застереження); про механізм відшкоду- вання шкоди. Будь-які контакти та обмін інформаціє ю між сторонами після укладення контракту повинні фіксуватися на папері. У будь-якому разі за споживачем визнається право від- мовитися від зобов'язан ь без пояснення причин за контрактом упродовж 14 днів з моменту його укладення (30 днів у контрактах про страхування життя та операціях з пенсією). Винятком є: послуги, що знаходяться поза контролем постачальника, сплата за які залежить від коливань на фінансовому ринку, наприклад, обмін валют; короткострокове страхування (до 1 місяця); кре- дитування, пов'язане з нерухомим майном.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: