Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Проголошені Урядом наміри щодо погашення заборгованості за знеціненими заощадженнями громадян в сумі 20 млрд. грн. залишилися нереалізованими.




На компенсацію громадянам втрат від знецінених грошових заощаджень передбачалося спрямувати 8 млрд. грн., з них - 6 млрд. грн. за рахунок загального фонду державного бюджету для погашення заощаджень в грошовій формі, 2 млрд. грн. - спеціального фонду для надання субвенції місцевим бюджетам на безготівкові розрахунки за спожиті електричну і теплову енергії, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату. За рахунок зменшення видатків на обслуговування боргу, обсяги коштів для виплати заощаджень в грошовій формі збільшено на 400 млн. грн. та визначено в сумі 6 млрд. 400 млн. гривень. Таким чином, з урахуванням внесених змін, на погашення зобов´язань держави планувалося спрямувати 8 млрд. 400 млн. гривень. Крім того, передбачалося здійснити додаткові компенсаційні виплати за рахунок понадпланових надходжень від приватизації. Помісячним розписом асигнувань загального фонду упродовж січня-липня передбачалося повністю провести компенсаційні виплати в грошовій формі. Однак у вказаному періоді на погашення зобов´язань держави спрямовано 5 млрд. 910,8 млн. грн. або на 489,2 млн. грн. (7,6 відс.) менше запланованого. Розрахунки продовжувалися до кінця року, і, в цілому, видатки проведені в сумі 6 млрд. 79,1 млн. грн., на 320,9 млн. грн. та 5 відс. менше плану. З липня минулого року, згідно з помісячним розписом спеціального фонду, місцевим бюджетам мала надаватися субвенція з державного бюджету на заходи щодо оплати громадянами окремих комунальних послуг в рахунок часткової компенсації втрат від знецінених грошових заощаджень. Проте відповідні розрахунки не проводились. Також, внаслідок невиконання плану надходжень від приватизації, не проводилися і додаткові компенсаційні виплати. Проведений Рахунковою палатою у листопаді-грудні 2008 та січні 2009 років аудит використання бюджетних коштів на погашення заборгованості зі знецінених заощаджень громадян засвідчив, що виплати компенсацій Ощадбанком здійснювались несвоєчасно та не в повному обсязі, як результат, понад 320 тис. вкладників не отримали належної компенсації. Компенсаційні виплати, в порушення урядової постанови від 09.01.2008 № 1, здійснювалися за відсутності Реєстру вкладників заощаджень громадян. Організаційна непідготовленість заходів щодо виплат громадянам компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень спричинила значні додаткові фінансові витрати Ощадбанку через необхідність збільшення чисельності працівників, тривалості робочого дня, роботу у вихідні в сумі 147 млн. грн., які компенсовано Міністерством фінансів за рахунок бюджетних коштів у сумі 60 млн. гривень. Крім того, порушено вимоги статті 15 Бюджетного кодексу, якою встановлено, що запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги. Проте у минулому році Урядом та Міністерством фінансів для фінансування видатків на заходи щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень залучені валютні кошти зовнішніх запозичень у сумі 771 млн. дол., що з економічної точки зору, є неефективним, оскільки їх використано не на видатки розвитку, а на споживання. При цьому через невирішення питання щодо використання валютних коштів після встановлення плаваючого офіційного обмінного курсу кошти в сумі 9,5 млн. дол. (48,2 млн. грн.) не використані і повернуті до державного бюджету.

Передбачені законом про державний бюджет заходи щодо стягнення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, не виконані. Незадовільним залишався стан розрахунків підприємств-позичальників за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, обсяг простроченої заборгованості перед державним бюджетом, яка виникла внаслідок невиконання суб´єктами господарської діяльності зобов´язань за цими кредитами, збільшився.

Міністерство фінансів не забезпечило виконання заходів, спрямованих на зменшення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, яка продовжувала зростати. Процедуру залучення, відповідно до статті 20 закону про державний бюджет на 2008 рік, юридичних осіб для представництва органів державної влади в судах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, у тому числі в процесі банкрутства, стосовно якої органам податкової служби було відмовлено, Міністерством фінансів не врегульовано та юридичні особи для представництва органів державної влади в судах не залучалися. При цьому, за інформацією Державної податкової адміністрації, судами різних інстанцій частково або повністю відмовлено у задоволенні позовів органам державної податкової служби про стягнення заборгованості за іноземними кредитами, бюджетними позичками та фінансовою допомогою на поворотній основі з 22 підприємств на суму позовів 93,5 млн. гривень. Упродовж минулого року заборгованість за кредитами, залученими державою або під державні гарантії зросла на 4 млрд. 908,4 млн. грн. або 48,8 відс. і на 1 січня 2009 року становила 14 млрд. 975,5 млн. грн., що спричинено, насамперед, девальвацією гривні до іноземних валют, а також виникненням нових зобов´язань і незадовільними розрахунками суб´єктів господарської діяльності перед державним бюджетом. Погашено лише 42,9 млн. грн., що в 3,8 раза менше, ніж у попередньому році (165,1 млн. гривень). Урядом не забезпечено своєчасне і повне виконання заходів, передбачених Указом Президента України від 11.04.2008 № 334/2008 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення погашення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії". Зокрема, не надано на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо порядку погашення зазначеної заборгованості. Із значним запізненням Кабінет Міністрів України розпорядженням від 10.12.2008 № 1522-р затвердив комплексний план заходів щодо забезпечення її погашення (термін - до 01.06.2008). Списання простроченої заборгованості перед державою суб´єктів господарювання, які визнані в установленому порядку банкрутами і вилучені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, і вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені, у зв´язку з недостатністю їх активів, не здійснювалося. Вказаним розпорядженням Уряд вирішив зазначену заборгованість окремо відображати в обліку Міністерством фінансів та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Заборгованість перед державним бюджетом продовжує рахуватися за позичальниками, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті їх ліквідації, і на 1 січня 2009 року становила 1 млрд. 25,7 млн. грн. або 6,8 відс. загальної суми простроченої заборгованості.

Підсумовуючи висновки, Колегія Рахункової палати відмічає:

Виконання Державного бюджету України здійснювалося в умовах уповільнення темпів економічного зростання, спричиненого, насамперед, падінням промислової діяльності. Внаслідок її високої експортозалежності, значне скорочення зовнішнього попиту призвело до зниження, вперше за останні десять років, обсягів промислового виробництва (на 3,1 відсотка). В результаті, приріст реального валового внутрішнього продукту склав 2,1 відс., що у 3,2 раза менше прогнозованого показника (6,8 відсотка). Розвиток реального сектору економіки також гальмувався через нарощування дисбалансів у банківській сфері, які посилювалися під впливом світової фінансової кризи та несвоєчасного вжиття запобіжних заходів. Зокрема, зросли диспропорції між строковим розміщенням кредитних ресурсів і залученими депозитами, наслідком чого стало зниження темпів кредитування економіки. Дефіцит поточного рахунку (12,9 млрд. дол.) платіжного балансу перевищив профіцит його фінансового рахунку (9,5 млрд. дол.), в результаті чого вперше сформувалося негативне сальдо платіжного балансу в сумі 3,4 млрд. дол., що призвело до суттєвої девальвації гривні. Наслідком високої інфляції (22,3 відс.) стало реальне зниження державних соціальних гарантій. За умов номінального зростання мінімальна заробітна плата реально зменшилася на 3,9 відс., а прожитковий мінімум - на 13,6 відсотка.

2. В цілому, план доходів державного бюджету в сумі 238,6 млрд. грн. не виконано на 6,9 млрд. грн. або 2,9 відсотка. До державного бюджету надійшло 231,7 млрд. грн., що на 65,8 млрд. грн. або 39,6 відс. більше, ніж у попередньому році. Реальні доходи, приведені до порівняних умов, зросли на 5,7 відсотка. Видатки державного бюджету проведені в сумі 241,5 млрд. грн., що на 21,9 млрд. грн. або 8,3 відс. менше запланованих 263,4 млрд. гривень. Порівняно з попереднім роком, номінальні видатки зросли на 67,2 млрд. грн. або 38,6 відс., а реальні на 7,3 відсотка. При плані в сумі 180,8 млрд. грн. до загального фонду державного бюджету надійшло 185,9 млрд. гривень. Перевиконання доходів загального фонду на 5,1 млрд. грн. або 2,8 відс. досягнуто за умов невідшкодування 14 млрд. грн. платникам податку на додану вартість, наявності переплат у сумі 8,6 млрд. грн., а також перерахування Національним банком 3,5 млрд. грн. авансових платежів. Видатки загального фонду склали 193,3 млрд. гривень. Незважаючи на перевиконання доходної частини загального фонду державного бюджету, планові призначення за видатками в сумі 199,8 млрд. грн. не виконано на 6,5 млрд. грн. або 3,3 відсотка. Невиконання затверджених обсягів видатків загального фонду зумовлено неналежним нормативно-правовим врегулюванням бюджетного процесу, недоліками у плануванні та організації проведення видатків, а також неспроможністю окремих головних розпорядників забезпечити своєчасний та повний розподіл і використання наявних ресурсів. Зазначені чинники призвели також до зростання кредиторської заборгованості загального фонду на 3,1 млрд. грн. або в 2,1 раза, до 5,8 млрд. гривень.

3. Вперше за останні три роки не виконано доходи спеціального фонду державного бюджету, затверджені в сумі 51,1 млрд. гривень. Надійшло до спеціального фонду 45,9 млрд. грн., що на 5,2 млрд. грн. або 10,3 відс. менше затвердженого законом і на 12 млрд. грн. або 20,7 відс. - планового обсягу доходів, збільшеного згідно зі змінами до кошторисів, внесеними впродовж бюджетного року розпорядниками коштів, до 57,9 млрд. гривень. Частка загальнодержавних податків і зборів у доходах спеціального фонду у минулому році зросла на 14,9 відс. пункта, до 65,8 відс. загальної суми. Видатки спеціального фонду проведено в сумі 48,2 млрд. грн., що на 4,9 млрд. грн. або 9,2 відс. менше затверджених бюджетом і на 15,3 млрд. грн. або майже на чверть - планових обсягів, з урахуванням внесених впродовж бюджетного року змін.

4. Дефіцит державного бюджету, в цілому, склав 12,5 млрд. грн., що у два рази менше планового розміру і становив 1,3 відс. ВВП або половину прогнозованого рівня (2,6 відсотка). Внаслідок здійснення внутрішніх і зовнішніх запозичень, надання державних гарантій та девальвації гривні загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу зріс, в основному, у листопаді-грудні, більш як у два рази, до 189,4 млрд. грн., проте залишився в економічно безпечних межах.

У поточному році негативні минулорічні тенденції значно посилилися і призвели до суттєвого економічного спаду, високої інфляції, невиконання показників державного бюджету, реального зниження державних соціальних гарантій. Тому, збереження рівня життя населення має бути головним пріоритетом у здійсненні антикризових заходів та коригуванні бюджетних показників.

Висновки

Огляд теоретичних аспектів Державного бюджету в Україні та концепції його збалансування дозволяє зробити наступні висновки:

1. Суперечливий характер перерозподілу бюджетних ресурсів на рівні регіонів. Регіони України істотно відрізняються за своїми фінансовими можливостями. Водночас при формуванні місцевих бюджетів за основу беруть визначення нормативів мінімальної бюджетної забезпеченості та однакових для всіх областей нормативів відрахувань від загальнодержавних податків до місцевих бюджетів. Проблеми регіональної бюджетної політики мають розв'язуватись через пошук оптимального ступеня централізації для різних завдань державної діяльності з точки зору ефективності виконання державою трьох її основних функцій - алокативної, дистрибутивної та стабілізаційної; законодавче закріплення розподілу компетенції з розв'язання конкретних завдань між центральними органами влади та органами регіонального та місцевого самоврядування.

2. Виділення з центрального бюджету субвенцій (Субвенції з державного бюджету України спрямовуються в місцеві бюджети на конкретні програми і не можуть бути використані на інші цілі. Кошти, що виділяються з державного бюджету України для фінансування видатків місцевих бюджетів, що не покриваються доходами, є дотаціями.) і субсидій у випадку, коли витрати місцевих бюджетів не покриваються доходами. Відсутність законодавче встановлених умов надання субвенцій для областей (отже, критеріїв, на підставі яких здійснюється вилучення бюджетних коштів областей) призводить до того, що державний бюджет перетворюється на знаряддя досягнення політичних цілей, розв'язання завдань і додержання інтересів одних регіонів за рахунок коштів інших. Проте невизначеність у наданні субсидій означає, що витрати місцевих бюджетів регулюються центральними органами влади, а органи місцевого самоврядування залишаються в більшості випадків лише виконавцями централізованих рішень.

3. Основним критерієм, відповідно до якого розподіляються витрати між державним та місцевим бюджетами, є організаційна підпорядкованість підприємств та організацій.

4. Підвищення цін, що спричинило зростання видатків бюджетів усіх рівнів, у той же час доходи зростали в менших обсягах. Це стало однією з головних причин незбалансованості бюджету.

5. Бюджетний дефіцит, що набув великих масштабів. Головна особливість формування держбюджету 2007 р. полягала в тому, що видатки передбачалися лише в межах можливостей держави. Уряд взяв курс на збільшення доходів бюджету через скасування податкових пільг. Метою бюджетної політики на 2008 рік є фінансове забезпечення реалізації стратегічних цілей Програми діяльності Кабінету Міністрів України - підвищення рівня державних соціальних стандартів надання державних і суспільних послуг та зниження рівня бідності в країні. Бюджетна політика проводитиметься в напрямі підвищення рівня збалансованості та прозорості бюджету та посилення впливу бюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток держави та адміністративно-територіальних одиниць.

6. Реформування бюджетної системи, що взаємопов'язане з реформуванням політичної системи. Так, згідно з Конституцією України скасовано підпорядкованість Рад по вертикалі. Це створює передумови для формування бюджетної системи, адекватної ринковій економіці.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных