Медикаментозне лікування

Лікування неспецифічного аорто-артеріїта представляє комплексне завдання. При неадекватному лікуванні процес переходить у затяжні підгострі стадії й спріяє прогресуванню захворювання, що зафіксовано в 88 % хворих. Більш ніж в 61 % випадків розвиваються поразки в раніше інтактних місцях. Навіть при досягненні клінічної ремісії поява нових поразок досить імовірна. Приблизно 20 % пацієнтів, що страждають синдромом дуги аорти не мають рецидивів запалення й не мають потреби в якій-небудь протизапальній імуносупресивної терапії. Як показали клінічні спостереження, призначення нестероїдних препаратів, антибіотиків і антикоагулянтів прямої дії неефективно в лікуванні активності процесу неспецифічного аортоартеріїта. Найбільш типовою й загальноприйнятою схемою лікування гострої й підгострої стадії є терапія малими дозами (по 30-60 мг у добу) кортикостероїдів у сполученні з антиагрегантною терапією. Частота ефективності подібної терапії коливається від 25 до 72 %.

В останні роки особливу популярність здобуває комбіноване лікування цитостатиками й глюкокортикоїдами. Хоча комбінація кортикостероїдів із цитостатиками є важливим чинником у поліпшенні віддалених результатів і виживаності пацієнтів із системними васкулитами, вона має побічну дію й підвищує ризик розвитку лекарняно-індуцированих захворювань.

За даними літератури, у цей час перевага віддається метотрексату, як найменш токсичному препарату, що викликає меншу кількість ускладнень.

Серед інших протизапальних заходів були використані плазмаферез, гемосорбція, однак їхня ефективність у плані досягнення стійкої й тривалої ремісії суперечлива.

Іншим досить пріоритетним напрямком є специфічний плазмаферез. Метод заснований на видаленні із кровоносного русла плазми (1200-1600 мол) і/або її пропущенні через сорбент иммотин із загальною ємністю по зв'язуванню трипсину 20 мг.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: