Тема: Соціологія як наука

Як навчально-методичний посібник.

Протокол № 2014р.

Соціологія: Навчально-методичний посібник для курсантів всіх напрямів підготовки

Укладач: кпн, доц. Л.В. Козловська. – Одеса, 2014.

- 124 с.

Навчально-методичний посібник з соціології підготовлений у відповідності до вимог Міністерство освіти та науки України та типових навчальних програм з соціології ВУЗів України для студентів денної та заочної форми навчання ОНМА. Його зміст відповідає обов`язковому навчальному мінімуму і рівню підготовки студентів 1-4 курсів ВУЗів з циклу суспільних дисциплін і викладений в дев`яти базових темах курсу соціології відповідно до Державного стандарту освіти.

Мета посібника – познайомити студентів і всіх, хто цікавиться соціальними

проблемами, з основами сучасної соціальної науки.

© ОНМА, 2014.

© Козловська Л.В., 2014.

ВСТУП

Вивчення соціології відповідає завданням гуманізації підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України, допомагає студентам самовизначатися в особистих світоглядних та духовних інтересах, сприяє формуванню їх політичної свідомості та політичної культури.

Знання про соціум необхідні кожній людині, тим більш молодому спеціалісту, який прагне зрозуміти свої потреби у суспільстві.

Завдання полягає не лише в тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями для успішного виконання своїх службових обов'язків, а й сформувати таку людину, яка б свідомо і добровільно, належним чином могла виконувати загальнолюдські обов'язки, вміла за допомогою набутих знань захистити не лише свої законні права та інтереси, а і тих, хто працює поруч. У значній мірі розв'язанню цих проблем сприятиме курс науки «СОЦІОЛОГІЯ».

Методичні поради навчально-методичного посібника призначені для використання їх студентами у процесі вивчення курсу та підготовки до семінарів.

Запропоновані поради передбачають розгляд палітри питань життя людства в минулому, сучасному й майбутньому.

Використані в навчально-методичному посібнику поради, форми, порядок підготовки до занять дають змогу студентам у розкритті руху соціуму, розглядати фундаментальні проблеми і питання соціології кожного разу на більш глибокому, конкретному рівні.

Методичні поради навчально-методичного посібника спираються на принцип багатоаспектності суспільного життя людей та їх відображення у спільній та індивідуальній свідомості. Це все ніяк не свідчить, що студент зобов'язаний у всьому слідкувати за порадами автора. Навпаки. Студент має право на свій пошук істини, на повний світоглядний суверенітет, має використовувати поради і відповідну літературу, як привід до роздумів.

Тема: Соціологія як наука

1.Соціологія як наука.

2.Структура та рівні соціології.

3.Методи дослідження соціології.

1. Соціологія від лат. «соціо» -суспільство, «логос» -наука. Соціологія досліджує крім суспільства соціальні спільності і соціальні інститути. Соціальні спільності – це родини. Соціальні інститути – це сталі форми спільної діяльності людей (церковні, політичні, професійні, обрядові, сім`я).

Крім того, соціологія – це наука про соціальну людину, обрядові закономірності і механізми діяльності людей, спільнот та інститутів.

Базою соціологія є філософія, а точніше неопозитивізм. Вона зберігає з філософією тісний зв`язок. Вперше поняття «соціологія» ввів Конт на початку ХІХ ст.

Соціологія має зв`язок з психологією, історією, соціальною Статистикою, культурологією, етнографією та ін. Сьогодні соціологія більше поєднує свою діяльність з математикою, природничими і технічними науками. В процесі такого поєднання виникають окремі галузі на стику наук: біосоціологія, соціологія населення, екологічна соціологія, соціологія інфаркту, соціологія менеджменту, соціологія підприємництва тощо.

Інтеграція, кооперація і комбінування наук – це веління часу. При цьому соціологія залишається генеруючою наукою. Вона вивчає суспільство в цілому і людину як суспільну істоту.

2.В структурному плані соціологія має три рівні:

1. Теоретична соціологія – вивчає закономірності суспільства і формулює їх;

2. Прикладна соціологія – вивчає конкретні напрямки, окремі соціальні спільноти і інститути. Вона має 2 напрямки:

а) спеціальні соціологічні теорії (етносоціологія, соціологія особистості,

соціологія міста і села, соціологія молоді тощо);

б) галузеві соціологічні теорії (соціологія вищої освіти, соціологія праці і

управління, соціологія науки тощо).

3. Емпірична соціологія – вивчає реальну соціологічну практику – це безпосередній досвід, без якого наука неможлива, дослідження.

Всі структурні елементи пов`язані між собою, вони живлять один одного. Зв`язки соціології з життям, її соціальне призначення визначаються функціями:

1) теоретико-пізнавальна – це прирощення нового знання про різні сфери суспільного життя, це розробка концепцій і теорій;

2) описово-інформаційна - це нагромадження дослідницького матеріалу, його систематизація і опис, тобто створення інформаційної бази. Розробляються практичні висновки, приймаються управлінські рішення, розробляються плани соціального розвитку;

3) прогностична – з її допомогою здійснюється соціальне прогнозування (короткотривале чи довготривале). В рамках цієї функції здійснюється порівняльний аналіз для розв`язання тих чи інших завдань, розрахунок соціальних прибутків соціальних втрат).

Якщо соціологія буде успішно виконувати ці функції, то вона посяде важливе місце

в суспільстві і житті людини. Для цього потрібен високий рівень об`єктивних наукових досліджень, щоб висновки соціології були затребувані.

3.Соціологічне дослідження - це система організаційних, методологічних, методичних і послідовних процедур, пов`язаних між собою.

Види:

1.Розвідувальне (пошукове) – проводиться розвідка:

а) спробне,

б) крапкове,

в) експрес-опитування.

2. Описове.

3. Аналітичне (вища форма).

Етапи:

а) аналіз,

б) висновки,

в) пропозиції.

Різновид аналітичного – соціальний експеримент.

Різновиди описового і аналітичного:

1.Повторне соціологічне дослідження.

2. Лонгітюдне – багаторазове дослідження однієї і тієї ж когорти.

3. Панельне – охоплює масу проблем з усіх сторін.

4. Трендові – багаторазове дослідження різних когорт.

Інші види соціологічних досліджень:

- монографічне (глобальне вивчення соціального процесу);

- крос культурне (міжнародне).

Всі види соціологічних досліджень проводяться як окремо, так і в комплексі.

Програма соціального дослідження.

Програма - це теоретичне обґрунтування методології, методики вивчення соціальних явищ і процесів. Програма складається з методичної і методологічної частини.

Методологічна частина програми включає:

1. Тему.

2. Мету.

3. Завдання дослідження.

Вивчає об`єкт і предмет дослідження включає інтерпретацію основних понять, формулює гіпотезу дослідження, інструментарій.

Методологічна частина програми включає:

1. Вибірку (генеральна і вибіркова сукупність) – кого і в якій кількості досліджують.

2. Методи дослідження.

3. Розробка планів дослідження (стратегічного і робочого).

Тема - це формулювання проблеми. Проблема – це знання про незнання, що відображає реальні протиріччя.

Мета – це розробка проекту рекомендацій у розвитку проблеми. Об`єкт – носій проблеми. Суб`єкт – це зв`язок об`єкта з проблемою.

Інтерпретація понять – це чітке визначення характеристики предмета.

Гіпотеза – припущення або можливість.

Методи – це спосіб, підхід або інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.

Існує 3 групи методів:

1. Загальні методи (функціональний, системний, порівняльний, історичний, культурологічний, біховіористичний (поведінковий) та ін.).

2. Методи загально логічних досліджень (аналіз, синтез, прогностичний, математичний метод, метод моделювання, метод поєднання аналізів).

3. Методи емпіричних досліджень (метод досліду).

Існують слідуючі методи соціальних досліджень:

1.Традиційний:

а) формалізований,

б) контент аналізу – досліджується сам текст.

2.Опитування:

а) соціометричне – вимір дослідження групи,

б) анкетне,

в) соціологічне інтерв`ю.

3. Соціологічне спостереження:

а) відкрите,

б) приховане,

в) стандартизоване (стандартні питання),

г) польове (конкретне поле діяльності).

4.Соціологічний експеримент:

а) науковий,

б) дослідний,

в) практичний.

Організація – накреслення і виконання ряду важливих процедур.

Етапи дослідження:

1. Підготовний. Включає в себе розробку програми і підбір інструментарію.

2. Збір первинної соціологічної інформації.

3. Підготовка інформації до обробки і її обробка.

4. Аналіз інформації, розробка підсумкових документів.

За наслідками досліджень роблять теоретичні висновки. Дослідження мають бути об`єктивними, поважати правду, без симпатій та антипатій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: