Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Аналіз складу злочину терористичного акту (ст. 258 КК України).




Терористичний акт (ст. 258). Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р. №638-ІV). Основною сутнісною характеристикою тероризму є залякування терором, насильством, підтримання стану постійного страху. До ознак тероризму відносяться також створення загальної небезпеки, що виникає в результаті вчинення суспільно небезпечних дій або погрози такими, публічний характер вчинення та мета – прямий або непрямий вплив на прийняття якого-небудь рішення або відмова від нього в інтересах терористів.

Об’єкт злочину – сукупність суспільних відносин, які регламентують основи забезпечення безпечних умов існування суспільства.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 258, виражається в таких формах: 1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків; 2) погроза вчинення зазначених дій (ч. 1 ст. 258). З об’єктивної сторони злочин, вчинюваний в першій формі, характеризується наявністю таких ознак: а) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій; б) створення небезпеки для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 258); заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 258); спричинення загибелі людей (ч. 3 ст. 258); в) причиновий зв’язок між зазначеними діями та наслідками.

Під застосуванням зброї треба розуміти використання її вражаючих властивостей, при якому заподіюється шкода життю чи здоров’ю людини, знищується чи пошкоджується оточуюче середовище.

Вибух – займання певних об’єктів, яке супроводжується сильним звуком, внаслідок миттєвого хімічного розкладання речовин та створення сильно нагрітих газів.

Підпал – свідоме викликання пожежі де-небудь за допомогою вогню.

Інші дії, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків – застосування радіоактивних, отруйних та сильнодіючих речовин, розповсюдження епідемій та епізоотій, влаштування аварій та катастроф, затоплення, обвали, виведення з ладу життєзабезпечуючих об’єктів, порушення технологічних або виробничих процесів, блокування транспортних комунікацій тощо. Найчастіше терористичні акти вчинюються шляхом вибухів.

Під погрозою вчинення, зазначених у ч. 1 ст. 258 КК дій, треба розуміти психічний вплив на людей у формі висловлювання (усно чи письмово) наміру застосувати зброю, вчинити вибух, підпал чи інші дії.

Погроза повинна бути реальною, необхідні підстави, які б свідчили про серйозність та реальність наміру вчинити акт тероризму, наприклад, наявність зброї, вибухових, біологічно небезпечних, радіоактивних речовин, належність осіб до певних терористичних груп чи організацій, факти раніше вчинених ними терористичних актів, виконання підготовчих дій до відключення життєвозабезпечуючих об’єктів або до порушення технологічних процесів, блокуванню транспортних комунікацій і т.д.

Злочин вважається закінченим, якщо мало місце застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій або виникнення загрози вчинення зазначених дій та ці дії створювали реальну небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків.

Створення небезпеки настання зазначених наслідків – це реальна можливість, загроза, значний ступінь ймовірності заподіяння шкоди. Реальність небезпеки настання зазначених наслідків оцінюється на підставі даних про час, місце, обстановку, спосіб вчинення терористичного акту та інших обставин (скупчення людей, транспортних засобів тощо).

Небезпека для життя – реальна можливість загибелі хоча б однієї людини.

Небезпека для здоров’я – загроза заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження одній особі, чи легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або короткочасну втрату працездатності одній чи кільком особам.

Небезпека заподіяння значної майнової шкоди – загроза знищення чи пошкодження майна. Значність майнової шкоди визначається на підставі вартості майна, його кількості, із врахуванням матеріального становища потерпілого.

Небезпека настання інших тяжких наслідків – загроза настання таких наслідків, як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, серйозні порушення діяльності підприємств, установ, органів влади та управління, тривалі зупинки роботи підприємств, транспорту, хімічне або радіоактивне забруднення навколишнього середовища, поширення епідемій, епізоотій, загострення міжнаціональних відносин тощо.

Суб’єктивна сторона терористичного акту характеризується прямим умислом та спеціальною метою: 1) порушення громадської безпеки; 2) залякування населення; 3) провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; 4) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами; 5) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).

Порушення громадської безпеки, як бажаний для винних результат їх дій, виражається в зруйнуванні в певному населеному пункті, регіоні та суспільстві в цілому мікроклімату, що склався, з яким громадяни пов’язують своє спокійне існування, в зміні балансу психологічної рівноваги та стійкості на користь насильницьких методів вирішення соціальних конфліктів, дестабілізації становища.

Залякування населення пов’язане зі створенням такої соціально-психологічної атмосфери суспільної тривоги, коли основною психологічною домінантою стає страх, невпевненість людей в безпеці свого життя та здоров’я, захищеності прав і свобод, невіра в ефективну роботу правоохоронних органів.

Провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення – підбурювання до таких дій, які можуть потягти за собою настання зазначених подій.

Вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами виражається в спонуканні, підштовхуванні відповідних органів чи осіб до вчинення або невчинення дій, необхідних та вигідних для терористів, заради яких вони застосовують такі витончені способи, для створення такої ситуації, коли відповідні органи чи особи вимушені приймати незаконні рішення для забезпечення безпеки громадян та суспільства.

Привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста) – побудити звернути, зосередити увагу громадськості на певних поглядах терориста. Терорист – особа, яка бере участь у терористичній діяльності.

Законодавець вказав на вищевикладені цілі як рівнопорядкові. Однак практика свідчить про те, що порушення громадської безпеки, залякування населення, провокація воєнного конфлікту чи міжнародного ускладнення – це проміжні цілі, які більше характеризують сутність тероризму, ніж його кінцевий результат. Зазначені цілі є способом досягнення кінцевої мети – вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами; привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного.

Суб’єктом терористичного акту є особа, якій до вчинення злочину виповнилося 14 років.

Кваліфікованими видами терористичного акту, передбаченими ч. 2 ст. 258, є вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків.

Особливо кваліфікованим видом терористичного акту, передбаченим ч. 3 ст. 258, є загибель людини. Загибель людини передбачає смерть хоча б однієї особи.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных