Приклади типових практичних завдань за темами 3 страница

Продовження табл. 8.2

Методи контролю

Система оцінювання сформованих компетентностей (табл. 2.1) у студентів враховує види занять, які згідно з програмою навчальної дисципліни передбачають лекційні, семінарські, практичні заняття й виконання самостійної роботи. Оцінювання сформованих компетентностей у студентів здійснюється за накопичувальною 100-бальною системою. Відповідно до Тимчасового положення«Про порядок оцінювання результатів навчання студентів за накопичувальною бально-рейтинговою системою» ХНЕУ ім. С. Кузнеця, контрольні заходи включають:

поточний контроль, щоздійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів; мінімальна сума, що доз­воляє студенту отримати залік, – 60 балів);

модульний контроль, що проводиться з урахуванням поточного контролю за відповідний змістовий модуль і має на меті інтегроване оцінювання результатів навчання студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля;

підсумковий/семестровий контроль, що проводиться у формі заліку/екзамену, відповідно до графіку навчального процесу.

Порядок проведення поточного оцінювання знань студентів. Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять та виконання індивідуальних завдань проводиться за накопичувальною 100-бальною системою за такими критеріями: розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються; ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни; ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються; вміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків у процесі виконання індивідуальних завдань та завдань, винесених на розгляд в аудиторії; логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки; арифметична правильність виконання індивідуального та комплексного розрахункового завдання.

Поточний контроль з даної навчальної дисципліни проводиться в таких формах:

активна робота на лекційних заняттях;

активна участь у виконанні практичних завдань;

активна участь у дискусії та презентації матеріалу на заняттях;

експрес-опитування;

проведення письмової контрольної роботи;

проведення поточного тестування;

перевірка робочого зошиту.

Максимально можливий бал за конкретним завданням ставиться за умови відповідності індивідуального завдання студента або його усної відповіді всім зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує кількість балів. При оцінюванні індивідуальних завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу, згідно з графіком навчального процесу. Якщо якась із вимог не буде виконана, то бали будуть знижені.

Поточний контроль проводиться у формі експрес-опитування на практичних заняттях за лекційним та самостійно вивченим матеріалом. згідно до розкладу занять, та у формі поточної контрльної роботи. Письмова контрольна робота проводиться 2 рази за семестр та включає практичні та тестові завдання різного рівня складності відповідно до тем змістового модуля.

Поточна перевірка самостійно виконаних завдань за заданою тематикою здійснюється на практичних заняттях протягом семестру.

Критерії оцінювання позааудиторної самостійної роботи студентів. Загальними критеріями, за якими здійснюється оцінювання позаадиторної самостійної роботи студентів, є: глибина і міцність знань, рівень мислення, вміння систематизувати знання за окремими темами, вміння робити об­ґрунтовані висновки, володіння категорійним апаратом, навички і прийоми виконання практичних завдань, вміння знаходити необхідну інформацію, здійснювати її систематизацію та обробку, самореалізація на практичних та семінарських заняттях.

Критеріями оцінювання є також: здатність проводити критичну та незалежну оцінку певних проблемних питань; вміння пояснювати альтернативні погляди та наявність власної точки зору, позиції на певне проблемне питання; застосування аналітичних підходів; якість і чіткість викладення міркувань; логіка, структуризація та обґрунтованість висновків щодо конкретної проблеми; самостійність виконання роботи; грамотність подачі матеріалу; використання методів порівняння, узагальнення понять та явищ; оформлення роботи.

Модульний контроль з даної навчальної дисципліни проводиться у формі колоквіуму 2 рази за семестр. Колоквіум – це форма перевірки й оцінювання знань студентів у системі освіти у вищих навчальних закладах. Проводиться як проміжний міні-екзамен з ініціативи викладача.

Порядок підсумкового контролю з навчальної дисципліни. Підсумковий/семестровий контроль знань та компетентностей студентів в першому семестрі вивчення дисципліни проводиться у формі заліку. Залік – форма оцінки підсумкового засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід.

Підсумковий контроль знань та компетентностей студентів з навчальної дисципліни в другому семестрі здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену.

Екзаменаційний білет охоплює програму дисципліни і передбачає визначення рівня знань та ступеня опанування студентами компетентностей (див. табл. 2.1).

Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, вміння формулювати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо. В умовах реалізації компетентнісного підходу екзамен оцінює рівень засвоєння студентом компетентностей, що передбачені кваліфікаційними вимогами. Кожен екзаменаційний білет складається з теоретичних питань та практичних ситуацій, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень теоретичної підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.

Екзаменаційний білет включає два теоретичних питання та три практичних - одне стереотипне, одне діагностичне та одне евристичне завдання, які оцінюються відповідно до Тимчасового положення«Про порядок оцінювання результатів навчання студентів за накопичувальною бально-рейтинговою системою» ХНЕУ ім. С. Кузнеця.

Студент, який із поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю, тобто не склав змістовий модуль, має право на його відпрацювання у двотижневий термін після повернення до навчання за розпорядженням декана факультету відповідно до встановленого терміну.

Студент не може бути допущений до складання заліку/екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 60/35 балів. Після екзаменаційної сесії декан факультету видає розпорядження про ліквідацію академічної заборгованості. У встановлений термін студент добирає залікові бали.

Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової/семестрової перевірки успішності, дорівнює або перевищує 60, тобто максимальна сума – 100 балів; мінімальна сума, що дозволяє студенту бути атестованим за дисципліною – 60 балів. Мінімально можлива кількість балів за поточний і модульний контроль упродовж семестру, якщо підсумковий контрль у вигляді екзамену, – 35 та мінімально можлива кількість балів, набраних на екзамені, – 25. Результат семестрового екзамену оцінюється в балах (максимальна кількість – 40 балів, мінімальна кількість, що зараховується, – 25 балів) і проставляється у відповідній графі екзаменаційної «Відомості обліку успішності».

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни розраховується з урахуванням балів, отриманих під час потоного контролю за накопичувальною системою. Сумарний результат у балах за семестр складає: «60 і більше балів – зараховано», «59 і менше балів – не зараховано» та заноситься у залікову "Відомість обліку успішності" навчальної дисципліни. У випадку отримання менше 60 балів студент обов'язково здає залік після закінчення екзаменаційної сесії у встановлений деканом факультету термін, але не пізніше двох тижнів після початку семестру. У випадку повторного отримання менше 60 балів декан факультету призначає комісію у складі трьох викладачів на чолі із завідувачем кафедри та визначає термін перескладання заліку, після чого приймається рішення відповідно до чинного законодавства: «зараховано» – студент продовжує навчання за графіком навчального процесу, а якщо «не зараховано», тоді декан факультету пропонує студенту повторне вивчення навчальної дисципліни протягом наступного навчального періоду самостійно.

Зразок білету на колоквіум

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Напрям підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» семестр 3

Навчальна дисципліна «Економіка підприємства»

Змістовий модуль 2.

Ресурсне забезпечення функціонування підприємства

Колоквіум № 2

Варіант 1

1. Надайте порівняльну характеристику різних форм оплати праці робітників. Визначте умови їх застосування.

2. Наведіть та охарактеризуйте показники ефективності використання оборотних засобів підприємства.

Завдання 1 (стереотипне). Вартіть основних виробничих засобів (ОВЗ) на початок періоду склала 28 700 тис. грн. На протязі року планується: 1) введення ОВЗ: у лютому на суму 1590 тис. грн., у жовтні – 1390 тис. грн., у червні – 2420 тис. грн. 2) виведення ОВЗ: у квітні на суму 500 тис.грн, у липні – 1100 тис.грн, у вересні – 812 тис.грн. Розрахувати показники ефективності використання ОВЗ, якщо обсяг виробництва має скласти 89500 тис.грн, середньооблікова чисельність персоналу – 576 осіб, витрати на виробництво продукції – 86700 тис.грн, середньорічний норматив оборотних засобів – 1250 тис.грн.

Завдання 2 (діагностичне). Річний план реалізації продукції на підприємстві становить 28 млн. грн. Середньомісячна сума оборотних засобів запланована у сумі 7 млн. грн. Внаслідок переводу цехів на нові технології тривалість одного обороту скоротилась на 10 днів. Визначити планову і фактичну тривалість одного обороту, плановий і фактичний коефіцієнт оборотності та кількість вивільнених оборотних коштів внаслідок прискорення їх оборотності.

Завдання 3 (евристичне). Характеристика ситуації. На створеному кілька років тому товаристві з обмеженою відповідальністю «Ніка» з метою більш ефективного господарювання прийнято рішення щодо вдосконалення організаційної структури управління підприємством, яка б охоплювала не лише функціонування нових структурних підрозділів, а й систему моделей діяльності провідних керівників і менеджерів. На перший план висунуто завдання розробити та запровадити нову організаційну структуру кадрової служби підприємства з виокремленням чіткої управлінської мо­делі провідного менеджера такого інтегрованого функціонального підрозділу. Зокрема передбачено: по-перше, ввести керівну посаду першого заступника директора з питань кадрів, праці й соціального розвитку; по-друге, створити кілька нових підрозділів, які мають здійснювати функціонально виокремлене управління персоналом підприємства (наприклад, відділи: кадрів, підготовки кадрів, організації праці й заробітної плати, соціального розвитку; лабораторії: наукової організації праці та управління, автоматизованої системи управління «Кадри», соціально-психологічних досліджень; власну навчально-курсову мережу тощо); по-третє, розробити модель провідного менеджера (організатора) кадрової роботи на підприємстві.

Вимоги до аналізу ситуації. Аналіз цієї конкретної ситуації має включати економічно обґрунтовані відповіді на такі запитання.

1. Чи є доцільним з економічної та соціальної точок зору вдосконалення оргструктури управління персоналом на підприємстві?

2. Чи варто створювати названі вище структурні підрозділи в сучасній системі управління персоналом? Якою ви уявляєте організацій­ну структуру управління персоналом на конкретному підприємстві?

3. Якою за змістом (спрямованістю) має бути розроблена на підприємстві управлінська модель провідного менеджера з питань кадрової роботи? Сформулюйте принципові положення такої управлінської моделі.

Зав. кафедри ________________ Викладач _______________.

(підпис) (підпис)

Підсумкові бали за колоквіум (15 балів)складаються із суми балів за виконання всіх завдань, що округлені до цілого числа за правилами математики.

Алгоритм вирішення кожного завдання включає окремі етапи, які відрізняються за складністю, трудомісткістю та значенням для розв'язання завдання. Тому окремі завдання та етапи їх розв'язання оцінюються відокремлено один від одного таким чином:

Теоретична частина включає 2 питання за темами змістового модуля. Кожне питання оцінюється в 2 бали. Неповна відповідь за теоретичним завданням оцінюється в 1 бал. Загальна оцінка теоретичних завдань становить 4 бали.

Практична частина. Практичні завдання включають завдання (3 задачі) різного рівня складності, а саме: стереотипне, діагностичне та евристичне. Загальна оцінка за виконання цих практичних завдань складає 11 балів.

Кожне практичне завдання оцінюється певною кількістю балів, відповідно до рівня їх складності, а саме: перше завдання – 3 бали, друге завдання – 3 бали, третє завдання – 5 балів.

Деталізовані критерії оцінювання наведено нижче.

Завдання 1 (стереотипне) та завдання 2 (діагностичне):

Максимальна загальна кількість балів за виконане стереотипне завдання складає 3 балів, а саме за:

- правильно представлення та використання методичного апарату (обрану формулу, методику) визначення показників – 1 бали;

- арифметичну правильність розрахунку показників – 1 бали;

- за наявність висновків та правильну інтерпретацію в них значення визначених показників – 0,5 бал;

- за охайність представлення результатів розрахунків – 0,5 бал.

Завдання 3 (евристичне) – (5 балів):

- за правильно виявлені основні тенденції, завдання, протиріччя, проблемні ситуації, комплексне оцінювання ситуації – 2 бали;

- знання теоретичного матеріалу, правильно визначені, використані та представлені поняття, категорії, показники, схеми, дії тощо – 2 бали;

- пояснення ходу вирішення завдання, детальне, послідовне, з обгрунтуванням – 0,5 бали;

- за охайність представлення результатів – 0,5 бали.

Часткове виконання етапів розрахунків, завдань або деякі незначні помилки в розрахунках, поясненнях тощо при виконанні практичних завдань, де все ж таки простежується логіка у вирішення завдання, оцінюється половиною з передбачених балів за його виконання (або за певний елемент завдання).

При наявності суттєвих помилок або відсутності наведених розрахунків, відповідей та результатів виконання завдань, практичне завдання оцінюється, як незадовільно виконане.

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Система оцінювання рівня сформованості професійних компетент­ностей студентів денної форми навчання наведена в табл. 10.1 та 10.2.

Таблиця 10.1

Система оцінювання рівня сформованості

професійних компетентностей (І семестр)

Продовження табл. 10.1

Продовження табл. 10.1

Продовження табл. 10.1

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: