ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 24

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 9 101112 13 14 Следующая ⇒

ВИВЧЕННЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ

НА ОСІ КОЛОВОГО СТРУМУ

Мета роботи: перевірити закон Біо-Савара-Лапласа; вивчити принцип суперпозиції та його застосування для розрахунку магнітних полів; дослідити напруженість магнітного поля на осі колового струму.

Завдання: методом лінеаризації графіка довести справедливість теоретичної залежності напруженості магнітного поля в точках, які знаходяться на осі колового струму, від відстані h до центра колового струму.

Схема і опис установки: по кільцевій котушці 1, радіус якої R, від генератора 5 пропускається змінний струм, який утворює змінне магнітне поле. Напруга, яка внаслідок явища електромагнітної індукції наводиться в маленькій індикаторній котушці 3 пропорційна напруженості цього поля. Напруга вимірюється мілівольтметром 4. Положення індикаторної котушки, яка рухається по направляючим вздовж осі великої котушки, визначається по лінійці 2.

Теоретична частина

Силовими характеристиками магнітного поля є індукція і напруженість . Індукція визначається за законом Ампера, який у 1820 р. встановив, що сила , яка діє на провідник із струмом I, прямопропорційна величині струму, довжині провідника і синусу кута між провідником та напрямком індукції магнітного поля (рис.2)

. (12.1)

Сила максимальна, коли α = 90^о, тобто коли провідник із струмом перпендикулярний до магнітного поля. Тоді індукція

(12.2)

чисельно дорівнює силі, що діє на 1м прямолінійного провідника із струмом в 1А, який перпендикулярний до магнітного поля. Вимірюється індукція в системі СІ в теслах (Тл).

Якщо довжину провідника розглядати як вектор, напрямок якого співпадає із напрямком струму, то закон Ампера (12.1) у векторній формі має вид

. (12.3)

Напрямок сили Ампера можна визначити за правилом лівої руки: якщо ліву руку розмістити так, щоб силові лінії входили в долоню, чотири витягнутих пальці направити по струмові, то відігнутий великий палець вкаже напрямок сили.

Силова характеристика магнітного поля, яка не залежить від магнітних властивостей середовища є напруженість

. (12.4)

тут: μ – відносна магнітна проникність середовища, показує у скільки разів індукція поля в середовищі більша, ніж у вакуумі; μ_о = 4∙π∙10^-7 Гн/м – магнітна стала.

Закон трьох французьких вчених Біо(1774-1862), Савара (1791-1841) і Лапласа(1749-1827) – це експериментальний закон, який визначає напруженість магнітного поля, створеного елементом провідника довжиною із струмом I в точці, віддаленій від цього елементу на відстань (рис.3)

, (12.5)

або в скалярній формі

. (12.6)

Знайдемо напруженість магнітного поля на осі колового провідника радіусом R, по якому тече струм І. Положення точки задамо висотою h від центра кола (рис.4). Спочатку визначимо напрямок вектора . Для цього виберемо два однакових діаметрально протилежних елементи провідника . Вони створюють у даній точці вектори напруженості , які перпендикулярні до відповідних радіус-векторів і однакові за величиною. Спроектуємо ці вектори напруженостей на осі x і y. З рисунка видно, що , тобто попарно компенсуються. Проекції на вісь у направлені паралельно, тому будемо додавати їх алгебраїчно. Таким чином результуючий вектор направлений вздовж осі кільця у відповідності з правилом правого гвинта: якщо обертати гвинт у напрямку струму, його поступальний рух вздовж осі вказує напрямок вектора напруженості.

За принципом суперпозиції напруженість магнітного поля будь-якого провідника зі струмом дорівнює векторній сумі напруженостей, створених у даній точці кожним елементом провідника. Для цього необхідно розрахувати криволінійний інтеграл